Стельмах не здасться без бою

Стельмах не здасться без бою

Четвер, 18 жовтня 2007, 14:06 -
Остання зустріч голови Національного банку України Володимира Стельмаха із журналістами ще довго обговорюватиметься в експертних колах. Така подія, як прес-конференція, що відбулась 17 жовтня, є дуже рідкісним явищем. Володимир Семенович не відноситься до
Остання зустріч голови Національного банку України Володимира Стельмаха із журналістами ще довго обговорюватиметься в експертних колах. Така подія, як прес-конференція, що відбулась 17 жовтня, є дуже рідкісним явищем. Володимир Семенович не відноситься до тих людей, які полюбляють спілкуватись з пресою. Та і саму пресу, за його зізнанням, він читає досить нечасто.

Незважаючи на те, що попередньо ця подія не анонсувалася, прес-конференція викликала певний ажіотаж. Адже, окрім макроекономічних питань та розкручування інфляції, у суспільстві вже декілька місяців ходять чутки про вірогідну відставку голови Нацбанку післся виборів. Серед найбільш реальних наступників називають Порошенко, Хорошковського та Яценюка.

І хоча до питання свого перебування на посту, Володимир Семенович повернувся тільки під кінець зустрічі, з самого початку було зрозуміло, що він налаштований працювати на своїй посаді ще не один рік. "Працювати депутатом я не піду за жодних обставин", - запевнив він. Його позитивний настрій протягом конференції переконував: впевненість Стельмаха у непохитності власної посади на чолі регулятора має стале підґрунтя.

Інфляція від НБУ: 13%

Проблема №1 - високі темпи розкручення інфляції та монетарні заходи, яких вживає Нацбанк для врегулювання зростання цін. Голова НБУ запевнив, що регулятор щоденно здійснює "усі дієві заходи в рамках закону". Але у компетенції Нацбанку знаходяться тільки монетарні чинники та важелі впливу

За його словами, у рівні інфляції в 7,5%, які закладалися у бюджет поточного року, монетарний фактор складав білизько 6%. "На сьогодні монетарний фактор не перевищує 2% з 8,6% з початку року, - зазначив Стельмах, - це можна чітко помітити, якщо проаналізувати удорожчання споживчих товарів, які входять до кошику індексу споживчих цін. Деякі з них з початку року мали від’ємне значення інфляції, деякі – нульове, а деякі істотно дорожчали. Тому причини інфляції необхідно шукати не в монетарних чинниках". Зазначаючи фактори, які привели до прискорення темпів інфляції на Україні, голова НБУ відзначив недостатність товарної пропозиції на споживчих ринках та несвоєчасне відшкодування ПДВ.

Стельмах наголосив, що на сьогодні, між національним банком та урядом, не існує взаємодії. За його словами, розходження полягають в багатьох площинах. Прогнозний рівень інфляції закладається урядом при розробці бюджету та приймається Верховною Радою. Поточний показник було прийнято з ігноруванням розрахунків НБУ, які були вищими. "Але, відповідно закону, ми маємо керуватися тим цільовим рівнем інфляції, який був прийнятий Верховною радою. Тому дії монетарного характеру національного банку були підпорядковані тим, щоб не спровокувати інфляцію вищу за 7,5%", - запевнив голова НБУ.

У своїх прогнозах щодо можливого рівня інфляції за підсумками року Володимир Стельмах зазначив, що, якщо збережеться тенденція минулого року, що є дуже ймовірним, то "інфляція за підсумками року складе двозначну цифру". Оприлюднювати підрахунки НБУ він не захотів, однак з його вуст пролунала цифра 13%, яку можна приймати за очікування регулятора.

Він також застеріг від ручних механізмів регулювання цін. "Найбільше зло – це придушення чи затушевання росту цін, краще озвучити реальне зростання цін. Тому що потім, придавлені ціни, набагато складніше буде стримувати", - додав Стельмах.

Найбільший подив в НБУ викликають прогнозні макроекономічні показники з великим ступенем точності. "Для того, щоб розраховувати рівень інфляції на наступний рік з точністю до десятої відсотка, необхідна величезна методологична база, якої ми сьогодні не бачимо", - зазначив Володимир Семенович.

Експерти погоджуються зі словами голови НБУ. Незважаючи на те, що методи обмеження зростання цін, які пропонує уряд, не суперечать законодавству, вони у майбутньому все сильніше збільшуватимуть інфляційни тиск, який може обернутися справжнім вибухом. Експерти також додають, що окрім зазначених Стельмахом методів – стимулювати збільшення пропозиції на національних споживчих ринках, необхідно зменшувати ланцюги посередників між виробником сировини та кінцевим реалізатором та зменшувати монопольні ставновища деяких виробників на локальних ринках.

Гривня таки ревальвує?

Володимир Стельмах також вперше заговорив про майбутнє обмінного курсу гривні. Він зазначив, що бачить економічні передумови для посилення гривні. За його словами, можна навіть формально погодитись, що національна валюта майже на третину недооцінена. "Середній курс на валютному ринку України з початку року знаходився на рівні трохи нижчому за 5,00 грн./дол. Реальну купівельну спроможність гривні відносно основних світових валют можна оцінувати на рівні 4,9 грн./дол.", - додав голова НБУ.

"Однак оптимальний курс має враховувати реакцію економіки. Ми б хотіли прийти до вільного плаваючого обмінному курсу", - зазначив він. Одночасно Стельмах попередив про можливі ризики, які варто враховувати під час лібералізації валютного ринку. Одним з головних зовнішніх ризиків він назвав спекулятивні атаки великих світових фондів.

У будь-якому випадку, лібералізація валютного ринку відбудеться, коли Нацбанк зменшить свою присутність на валютному ринку, або зовсім залишить його. За оцінкою Стельмаха припинення інтервенцій регулятора спочатку може призвести до деякого послаблення гривні, бо бізнес, можливо, захоче деякий час притримати валюту, але "згодом курс гривні буде все більш посилюватись".

Голова нацбанку відмовився називати приблизні строки лібералізації валютних ринків, але зазначив, що це можливо лише за прийняття відповідного закону. "Це також буде залежати від ефективності реформ в корпоративному секторі", - додав Стельмах.

Експерти розходяться щодо доцільності відмови від регульованого обмінного курсу найближчим часом. Однак, очевидно, що відмова від прив’язки неминуча. За словами аналітиків, Нацбанк має дуже обережно та поступово лібералізувати валютний ринок з метою уникнення різких скачків обмінного курсу, на кшталт 2005 року. У будь-якому випадку, у сильній гривні зацікавлені усі суб’єкти господарювання в Україні, особливо НБУ та банківський сектор.

Світові ризики Україні не загрожують

Під час кризи кредитно-грошових ринку США та світу, багато хто прогнозував колапс місцевого іпотечного ринку. Однак, за словами, Володимира Стельмаха, український іпотечний ринок має дуже високу міжнародну оцінку. "В нас першокласна застава, її оціночна вартість на 20-30% перевищує вартість кредиту. А рівень погашення кредитів досить високий", - запевнив він.

Стельмах також позитивно оцінив роботу національної банківської системи. За його словами, усі 172 банки України виконують вимоги НБУ щодо адекватності капіталу. Володимир Семенович також відзначив, що частка регулятивного капіталу в ВВП складає 9,6%, що навіть більше, ніж в Росії. "Ми лише хочемо, щоб він був у більш мобільній грошовій формі, ніж у будинках та земельних ділянках", - додав він.

Цікаво, що Голова НБУ також відзначив, що за роки незалежності, найбільш успішними для фінансового ринку країни були 2000 та 2005 роки.

Незважаючи на позитивний настрій Стельмаха, в банківській системі ще досі залишається безліч невирішених питань. По-перше, це "відсутність фінансового ринку як такого", проект закону про валютне регулювання було прийнято в першому читанні, але існує ще "безліч суперечностей, які необхідно вирішити". По-друге, НБУ вбачає головним своїм завданням – зниження відсоткових ставок банками, ще перш за все буде можливим за умови уповільнення темпів інфляції, та створення конкурентного середовища, тому Нацбанк також сприятиме наявності банків з іноземним капіталом.

А от рішення залишитись на своїй посаді викликало одностайне схвалення не тільки в журналістському середовищі, але й в банківському секторі. Як мінімум, в цьому випадку великих несподіванок найближчим часом очікувати не доводиться.