Бензинове питання: боротьба за якість

Бензинове питання: боротьба за якість

Четвер, 6 вересня 2007, 13:21 -
Міністр палива й енергетики Юрій Бойко заявив, що у вересні 2008 року Україна має намір перейти на нові стандарти якості палива. За його словами, десь 20 вересня наказом Держстандарту буде введено нові вимоги до бензинів і дизпалива, що наберуть чинності

Міністр палива й енергетики Юрій Бойко заявив, що у вересні 2008 року Україна має намір перейти на нові стандарти якості палива. За його словами, десь 20 вересня наказом Держстандарту буде введено нові вимоги до бензинів і дизпалива, що наберуть чинності через рік після ухвалення документу, тобто у вересні 2008 року.

З проблемою неякісного палива Україна зіштовхнулася ще в середині 90-х років. Після падіння обсягів виробництва у нафтопереробній галузі, в державі першочерговим завданням стало кількісне наповнення ринку продуктом, але про його якість зазвичай ніхто і не думав.

З роками ця проблема тільки культивувалася і набула загальнодержавного характеру. Фальсифікат став однією із найголовніших проблем і приводом для обурення автолюбителів, які зазнають шкоди через те, що двигуни їхніх авто регулярно виходять з ладу не через технічні неполадки, а через неякісний бензин.

Підтвердженням неблагополучної ситуації, що склалася на вітчизняному роздрібному ринку, стали невтішні підсумки перевірок, проведених органами Держспоживстандарту.

Звідки ноги ростуть?

Причиною такої занедбаності ринку можна назвати неуважну і найчастіше байдужу позицію держави в галузі контролю якості нафтопродуктів, що культивувалася протягом усього часу з дня проголошення незалежності України.

Така бездіяльність держави призвела до появи так званих міні-нафтопереробних заводів, яких у країні зараз нараховується близько 120, і близько 10% ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами забезпечується паливом їхнього виробництва.

Найчастіше, ці підприємства на відміну від великих НПЗ не володіють повним виробничим циклом, в результаті чого після первинної перегонки нафти на виході одержують так називану бодягу, октанове число якої на якийсь час (необхідне для реалізації) збільшується за допомогою різних присадок. У результаті дії таких незаконних НПЗ на ринок попадає неякісне паливо.

Але одних виробників звинувачувати не варто, на ринку існують і так звані несумлінні реалізатори – власники АЗС, що прямо на заправках, щоб збільшити обсяги палива, вдаються до різних хитрощів, у результаті чого на виході ми одержуємо все той же фальсифікат.

Однак, найголовнішою причиною, що стимулює виробництво неякісного палива, є недосконалість вітчизняного законодавства. Відповідно до існуючої нормативної бази, органи контролю навіть не можуть вилучити неякісне паливо в його власника, а тільки можуть зняти його з реалізації, після чого воно успішно продається на тій самій АЗС.

А про притягнення до кримінальної відповідальності взагалі не йдеться. Все це призводить до того, що несумлінні продавці і виробники сьогодні залишаються практично безкарними.

Удар акцизом

В той же час, після перемоги на виборах новий уряд активізував дії, спрямовані на вигнання юродивих операторів з ринку. Першим кроком стало ухвалення законопроекту, що встановлює диференційовані, в залежності від вмісту сірки, ставки акцизного збору на дизельне паливо.

Гармонійним доповненням якому стали правила обліку, збереження і реалізації дизпалива з різним змістом сірки. Відповідно до документа, якщо зміст сірки в дизпаливі перевищує 0,2%, то ставка акцизного збору складає EUR45 за тонну; від 0,035% до 0,2% - EUR35; від 0,005% до 0,035% - EUR30 і менш 0,005% - EUR20.

В першу чергу, дія цього документа змусить акціонерів технічно і морально застарілих західноукраїнських НПЗ - ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (Надвірнянский НПЗ, Івано-Франківська обл.) і ВАТ "НПК "Галичина" (Дрогобицький НПЗ, Львівська обл.), що "славляться" своїм низькоякісним дизпаливом, задуматися про доцільність вкладення коштів у реконструкцію і модернізацію, або платити більше.

Зокрема, західноукраїнські НПЗ повинні будуть платити, як мінімум, на EUR10 за тонну дизпалива акцизу більше, ніж інші українські виробники. З огляду на те, що Лисичанський НПЗ почав виробництво дизпалива з низьким вмістом сірки (50 ppm, європейський стандарт), його "фора" стосовно "Нафтохіміка Прикарпаття" або "НПК "Галичина" перевищить 100 грн. на тонні палива.

Не дуже давно предметом обговорення став розроблений Мінекономіки з ініціативи віце-прем'єра Андрія Клюєва і схвалений урядом законопроект, що передбачає введення ліцензування виробництва і реалізації світлих нафтопродуктів. Примітним є той факт, що коли наприкінці минулого року на засіданні експертно-аналітичної групи з питань функціонування ринку нафти, нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості учасникам нафтового ринку країни був презентований первісний варіант цього документа, вони позитивно оцінили цю ініціативу і прийняли її.

Однак коли уряд схвалив остаточний варіант і виніс його на розгляд ВР, гнівові й обуренню учасників ринку не було меж. На думку представників низки великих компаній, дана ініціатива в існуючому виді не створює ефективних механізмів протидії несумлінним виробникам і реалізаторам неліквідного продукту.

Слід зазначити, що в Російській Федерації на початку 2000-х років було впроваджене ліцензування переробки нафти, транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, їхнього збереження і реалізації. Однак, у 2005 р. дані види діяльності були виключені з Федерального закону "Про ліцензування окремих видів діяльності", що було викликано негативним досвідом упровадження даної практики.

Нафтовики впевнені, що введення ліцензування виробництва і реалізації моторних палив може стати ефективним механізмом забезпечення і контролю якості нафтопродуктів тільки у випадку належного відображення в законопроекті питань забезпечення якості вироблених і реалізованих нафтопродуктів на системному рівні. Зокрема: введення ліцензування тільки після введення в Україні стандартів ЄВРО-3; доповнення переліку видів діяльності, що ліцензуються, виробництвом і реалізацією сумішевих бензинів і біопалива; визначення органів ліцензування і переліку документів, необхідних для одержання ліцензії; затвердження ліцензійних умов і порядку контролю за їхнім дотриманням.

Що ж стосується чиновників, то, за їхніми словами, ця ініціатива є чи не панацеєю для всього ринку. Однак, проаналізувавши документ, мимоволі постає кілька питань: по-перше, він не встановлює орган, що має здійснювати ліцензування; по-друге – у ньому не передбачено ніяких каральних заходів стосовно виробників і реалізаторів неякісного палива; по-третє насторожує і вартість ліцензії, що складає 340 грн. і видається на п'ять років.

Навряд чи ця сума виправдає витрати держави на утримання органа ліцензування, проведення контролю, з огляду на те, що в Україні нараховується менше 5000 АЗС, та й НПЗ – офіційних не так багато. У підсумку, цей законопроект дотепер не ухвалено.

Однак, як стало відомо "ЕП" з високопоставлених джерел у Мінпаливнерго, міністерство готує свій, доопрацьований і зрозуміліший документ, що базується на проекті, розробленому Мінекономіки. За даними джерела, одним з базових у новому документі буде пункт, що передбачає довічне анулювання ліцензії в горереалізаторів.

Зокрема, якщо трейдера в перший раз "застукають" за продажем неякісного палива, його тимчасово позбавлять ліцензії до того моменту, поки він не принесе довідку, що неліквід був удруге перероблений на ліцензійному НПЗ і з нього були отримані якісні нафтопродукти. А у випадку вторинного виявлення аналогічного порушення його довічно позбавлять ліцензії без права на "помилування". Однак це все поки ініціатива.

Нова мітла

Але не все так погано, як здається. Уряд, Мінпаливенего, Держспоживстандарт і нафтотрейдери останнім часом активно опікуються цією проблемою. Так, вже в серпні було прийнято і реалізовано низку важливих для ринку ініціатив.

Зокрема, Мінпаливенего, Держспоживстандарт і нафтотрейдери заявили про намір створити робочу групу для прискорення рішення проблем якості продукції в нафтовому секторі країни. Крім того, уряд 13 серпня доручив Держспоживстандарту щомісяця стежити за якістю бензину і контролювати безпеку на автозаправних станціях.

Однак вінцем боротьби за якість і підтвердженням неголослівності дій у цьому напрямку стали заяви глави Мінпаливенерго Юрія Бойка. Як вже говорилося, міністр заявив, що Україна у вересні 2008 року має намір перейти на нові стандарти якості палива. "Орієнтовно, 20 вересня наказом Держстандарту буде введено нові вимоги до бензинів і дизпалива. Вони наберуть сили через рік після прийняття, тобто, орієнтовно, у вересні 2008 року", - сказав міністр.

За його словами, уряд вже тепер приступає до більш твердого контролю якості палива в Україні. Відповідно до нових вимог по якості, що відповідають європейському стандарту Євро-3, зміст сірки в бензинах і дизпаливі знизиться в п'ять разів; бензолу (який токсичний і є сильним розчинником) – у п'ять разів; свинець-утримуючих з'єднань – у два з половиною рази; смол – у два рази.

Позитивний ефект від нових стандартів: по-перше, значно – у 2-5 разів знизяться викиди в атмосферу шкідливих продуктів згоряння автомобільних палив. Тобто в країні стане легше дихати.

По-друге, зменшиться шкідливий вплив хімічно активних речовин на двигуни, паливні і вихлопні системи автомобілів, знизиться кількість поломок.

По-третє, ми наблизимося до стандартів, що сьогодні існують у Польщі, Угорщині, Словаччині й інших, так званих нових членах ЄС. Тобто жителі цих країн зможуть вільно переміщуватися по Україні на своїх автотранспортних засобах без ризику поломки через нижчі стандарти палива у нас. Особливо це важливо для збільшення транзиту вантажів через Україну автомобільним транспортом.

І, по-четверте, паливо наших підприємств зрівняється по якості з вимогами "нових членів Євросоюзу". Частина палива, що випускається у нас, зможе поставлятися на експорт до ЄС в якості не напівфабрикатів, а кінцевих продуктів.

Експерти й учасники ринку вважають, що коли і далі буде продовжена політика системного підходу до рішення проблем якості нафтопродуктів, реалізовано все, що задумане, Україна поступово може позбутися проблеми фальсифікату. Однак доводиться констатувати, що і сьогодні "бодяги" на ринку більше, ніж досить.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!