Дебати на тлі кризи

Дебати на тлі кризи

Середа, 5 вересня 2007, 18:38 -
"Євродебати", що відбулись в останні дні серпня, були присвячені нагальним проблемам сфери регулювання діяльності операторів мобільного зв'язку в Україні. Цього разу було піднято більше тем, ніж було задекларовано для обговорення. Окрім заявленої доцільно
"Євродебати", що відбулись в останні дні серпня, були присвячені нагальним проблемам сфери регулювання діяльності операторів мобільного зв'язку в Україні. Цього разу було піднято більше тем, ніж було задекларовано для обговорення. Окрім заявленої доцільності існування збору до пенсійного фонду України з послуг стільникового зв'язку та питання щодо прозорості методів отримання ліцензій на радіочастотні діапазони в Україні, несподівано гостра дискусія торкнулася значно ширшого кола проблем.

"Євродебати" є постійним та популярним проектом Європейської Бізнес-Асоціації. Темою попередніх дебатів були інвестиційні можливості Євро-2012. Організаторами нинішнього заходу виступив разом з Європейською Бізнес-Асоціацією "Телеком-клуб". Участь в заході, що відбувся в Гранд-холлі київського готелю "Прем’єр-палац", взяли: президенти "Телеком-клубу" Олег Шевчук та "Київстар GSM" Ігор Литовченко; Сергій Апасов, заявлений як представник НКРЗ та перший заступник Голови АМКУ; Олександр Мельниченко, незалежний експерт; колишній керівник УМЗ Ерік Франк; Сергій Чукмасов - перший заступник Голови Комітету ВР з питань транспорту та зв'язку, член СПУ. А також член БЮТ Юрій Полунєєв.

Затравку для дискусії запропонував президент Київстар GSM Ігор Литовченко – єдиний представник компанії-оператора. Він озвучив позицію ринку щодо ставлення до стягування збору до Пенсійного фонду з абонентів стільникового зв’язку. "Розмір збору в Пенсійний фонд за надання послуг мобільного зв'язку складає сьогодні 7,5% від вартості наданих послуг, тоді як збір за покупку автомобіля становить 3%, покупка нерухомості – 1%... Зважаючи на те, що ці гроші утримуються з абонентів, вони, відповідно, недоодержують послуг на ці самі 7,5%", - розповів пан Литовченко. "Цей податок треба зменшити щонайменше у кілька разів, а в ідеальному випадку просто скасувати. Від цього виграє кінцевий користувач, споживачі й ринок у цілому", - заявив Литовченко. За його словами, з часу появи мобільний зв'язок в Україні пройшов шлях від елітного до загальнодоступного. Якщо в 1997 році середній дохід від абонента на місяць (ARР) становив 100 доларів, то в цей час усього 6-8 доларів.

Відповідні репліки представників політичних сил позначили цікаві розходження в їхніх позиціях. Посилаючись на демографічні проблеми, член СПУ й відомий лобіст телекомринку Сергій Чукмасов заявив про недоцільність повного скасування податку. "До цієї проблеми (проблема збору до Пенсійного фонду у телекомунікаціях – "ЕП") треба ставитися зважено... Навряд чи в Україні в найближчі роки вдасться скасувати даний податок. Але знизити можна", - сказав Сергій Чукмасов. Він наголосив, що в найближчі роки на одну працюючу людину буде приходитися 2-3 пенсіонера, тому до питання про скасування збору до ПФ необхідно підходити дуже виважено. Чукмасов від імені СПУ пообіцяв, що його політсила підтримає в новому парламенті ідею зниження ставки збору з абонентів мобільного зв’язку.

Натомість член БЮТ і голова Ради з конкурентоспроможності Юрій Полунєєв негайно заявив, що у новій Верховній Раді БЮТ ініціює повне й негайне скасування даного збору. На його думку, даний податок дискримінує й загальмовує розвиток економіки. "Я не згодний з тезою, що цей збір повинен залишитися", - сказав Полунєєв. Він наголосив, що даний податок обмежує розвиток телекомунікаційної галузі, яка повинна стати локомотивом для створення в Україні інформаційного суспільства.

На цій оптимістичній ноті відверто популістські гасла заступила більш фахова дискусія на іншу проблемну тему – щодо регуляторної політики в сфері телекомунікацій.

Президент Київстар висловив категоричну незгоду з озвученими НКРЗ умовами проведення конкурсу на частоти для 3G-мереж. Посилаючись на досвід Росії, де недавно подібні ліцензії були видані операторам "великої трійки", Ігор Литовченко риторично запитував: "Чому оператори повинні боротися за ліцензію, що дісталася Укртелекому без конкурсу? Яким чином отримані ці цифри - 300 мільйонів гривень за ліцензію? Чому для Укртелекома вдвічі дешевше? Чому за розчищення діапазону ми повинні платити більше, ніж наші російські колеги?" Присутні в залі топ-менеджери операторських компаній схвально кивали головою.

Цікаву деталь додали інші виступаючі: у більшості регіонів України частоти, на конверсію яких НКРЗ за ініціативи військових вимагає від операторів гроші, у дійсності вже давно вільні.

Поглибив негатив, спрямований проти НКРЗ, голова Телеком-клубу, співорганізатор дебатів Олег Шевчук. Зі слів й, особливо, міміки та жестів оратора стало очевидно, що пан Шевчук зробить все, аби відсторонити нинішнього "псевдоголову" Комісії Володимира Звєрєва. Натомість Ігор Литовченко, котрий сидів поруч із Шевчуком, жодним рухом не видав свого ставлення до заявленої Шевчуком позиції.

Останнім питанням дискусії з подачі екс-керівника Голден Телекому Юрія Безбородова стала проблема легітимності рішень, які приймала й буде приймати найближчим часом НКРЗ. Одним з наслідків конфлікту навколо Комісії, за його словами, стала реальна погроза денонсації всіх рішень, прийнятих після звільнення попереднього керівника НКРЗ.

Представник НКРЗ Сергій Апасов лише посилив акценти. За його словами, нелегітимною може бути визнана абсолютна більшість рішень Комісії, включаючи й скандальні рішення 2005-2006 років. Хоча сам він дав зрозуміти, що вважає такий розвиток подій небажаним, питання, як його уникнути, залишилося відкритим.

Наостанок варто відзначити високий рівень організації та проведення заходу. Протягом приблизно 40 хвилин дискусія транслювалася в прямому ефірі. Потім продовжилася у вигляді жвавої дискусії за участі всіх присутніх. Організаторам проекту в особі Людмили Немирі вдалося залучити багатьох знаних осіб, які з помітним задоволенням вели полеміку просто перед телекамерами. Публічні дебати на гостроактуальні теми пригорнули увагу "вершків" телеком-тусовки. До кінця заходу в залі були присутні топ-менеджери більшості компаній - учасників ринку, які з великою увагою стежили за розвитком дискусії.

Загальний бюджет заходу навряд чи склав менше 20 тисяч доларів. На тлі дуже помірних (м'яко кажучи) витрат інших компаній-операторів, доля Теленору та Київстар як спонсорів ще раз підтвердила відомий на ринку факт: Київстар та його акціонери не жалкують інвестувати в фахові дискусії. І вміють цим користуватися.

Іншим підсумком дискусії можна вважати наступну картину: через параліч уповноважених державних органів найбільш просунуті учасники ринку активно займаються створенням інструментів безпосереднього впливу на ситуацію, що відбувається. Лідерами цього процесу, як і всі попередні роки, активно позиціонує себе Київстар і її беззмінний керівник Ігор Литовченко. А що ж інші?

А інші тим часом підписали відкритий лист до президента України Віктора Ющенка з проханням допомогти подолати кризу навколо Нацкомісії з регулювання зв’язку. Серед підписантів – керівники компаній МТС-Україна, "Астеліт" (ТМ life:)), "Українські РадіоСистеми" (ТМ "Beeline"), ЗАТ "Датагрупп", "Фарлеп-Інвест". Серед грандів стільникового зв’язку відсутні лише підписи Ігоря Литовченка (Київстар GSM) та Андрія Міліневського (Голден Телеком). Позицію керівника Голден Телекому пояснити легко. Після досить мутної історії, внаслідок якої компанія залишилася без ліцензії на частоти для WiMAX та 10 вже сплачених за неї мільйонів доларів, проблеми "індіанців" з НКРЗ вождів Голден Телеком мало цікавлять. Тактику ж Литовченка, котрий активно дистанціонується від колег, яскраво продемонстрували саме нинішні євродебати.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!