Що обирає UA-країна

Що обирає UA-країна

Четвер, 13 вересня 2007, 16:13 -
Українська аудиторія користувачів мережі Інтернет продовжує динамічно зростати. Різні інституції демонструють різні показники росту, але майже всі вони – незважаючи на оптимізм звітів в дусі совецького "п’ятирічку за два роки" чи "доженемо та переженемо"
Українська аудиторія користувачів мережі Інтернет продовжує динамічно зростати. Різні інституції демонструють різні показники росту, але майже всі вони – незважаючи на оптимізм звітів в дусі совецького "п’ятирічку за два роки" чи "доженемо та переженемо" – демонструють, що за рівнем проникнення Інтернету Україна залишається (і залишатиметься надовго) аутсайдером.

Державний комітет статистики України стверджує про наявність лише 1,1 млн. абонентів з рівнем проникнення від загальної чисельності населення –– 2,1%. Національна комісія з регулювання зв’язку та Інтернет-асоціація України вказують на 1,5-2,5 млн. абонентів.

Авторитетне міжнародне агентство "Miniwatts Marketing Group –– InternetWorldStats" у нещодавньо опублікованому дослідженні оприлюднило іншу цифру –– 5,2 млн. чоловік.

А от Департамент зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту і зв’язку взагалі вирішив здивувати рекордною кількістю інтернет-користувачів в Україні –– близько 9 млн., а рівень проникнення уже сягнув –– 18,75%.

Регіональний розподіл найактивніших відвідувачів глобальної мережі виглядає цілком закономірним: безумовно, лідирує Київ із 30-35%, Харків –– 15%, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Запоріжжя та Одеса –– по 7% і найменше –– 0,25% у Рівне та Житомирі.

Щорічно на 25-30% збільшується платоспроможність українців та відповідно примножуються прибутки місцевих інтернет-провайдерів: у 2003р. вони становили –– $50млн., у 2004р. –– $75 млн., у 2005р. –– $100млн., у 2006р. –– $130 млн. За 7 місяців 2007 р. прибутки від надання послуг доступу до Інтернету у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 27,3% –– до $150,8 млн. А населення збільшило свої витрати на Інтернет на 80,9% –– до $47,4 млн.

Початок масового поширення Інтернету серед населення, експерти обумовлюють не лише високим ступенем комп’ютеризації, посиленням конкуренції між основними провайдерами та розвитком електронної комерції, але й суттєвим зниженням впродовж останніх чотирьох років ціни 1 Ггб міжнародного трафіку до 24-120 гривень. Якщо у 2000р. вартість оренди каналу (яку сплачували західним телекомунікаційним компаніям) в 1 Мбіт для національних провайдерів складала –– $40,000 на місяць, то на сьогодні –– тільки $200.

На думку Тетяни Попової, члена правління Інтернет-асоціації України та керівника провайдингової компанії "Технологічні системи", у довготерміновій перспективі, приріст ринку стабільно зберігатиметься на позначці –– 40% на рік і через п’ять-сім років 70% громадян отримають постійний доступ до Всесвітньої мережі.

У короткотерміновій перспективі ринок інтернет-послуг розвиватиметься за наступним сценарієм:

  • поява дешевих безлімітних тарифів для домашніх користувачів;
  • подальше збільшення обсягу передплаченого трафіку та зниження вартості мегабайту;
  • відмова від роздільної тарифікації трафіку на український та закордонний;
  • просування у регіони широкосмугових різновидів підключення.

Що обирає українець

До 50% приватних користувачів в Україні віддають перевагу класичному різновиду підключення до Інтернету –– dial-up (комутоване з’єднання), який вимагає придбання звичайного внутрішнього або зовнішнього модему ($10-30) та карток оплати доступу з певним лімітом часу –– 5, 10, 20, 30, 50 годин (0,5-1,5 грн. за годину роботи в мережі плюс декілька гривень за телефонні послуги).

У випадку т.зв. "безпарольного доступу", який надають оператори фіксованого зв’язку, навіть не потрібно карток: телефонуючи на спеціальний номер, абонент вільно реєструється у мережі і наприкінці місяця оплачує інтернет-послуги разом із квитанцією за міські телефонні розмови.

За допомогою виділеної лінії –– окремого цифрового каналу зв’язку, який гарантує швидкість передачі даних від 64 Кбіт/с до 8 Мбіт/с, підключаються 11-15% користувачів. Щоправда, коштує це значно більше: $100-200 –– щомісячна абонплата і трафік в розрахунку на обсяг отриманої та надісланої інформації.

DSL-технології також передбачають використання телефонних ліній, однак не обов’язково цифрових, адже провайдер може встановити відповідне сучасне обладнання на АТС. Цифровий DSL-, ADSL-модем коштує від $40. Ціна 1 Ггб інформації на швидкості, приміром, 128 Кбіт/с дорівнює –– $25-30. Такий різновид підключення цікавий 15% населення.

5-10% абонентів для доступу в Інтернет використовують телевізійний кабель та кабельний модем (від $40), досягаючи таким чином швидкості обміну інформації –– 10 Мбіт/с. Вартість пакетів коливається від 25 до 150 гривень за місяць.

Решта користувачів, які здебільшого проживають у місцевості без можливості наземного з’єднання, змушені вдаватись до бездротових засобів. За таких умов організація одностороннього супутникового доступу коштує –– $100-300 (сателітарна антена та своєрідний модем у формі DVB-карти), 1 Ггб інформації на швидкості 64 Кбіт/с –– $4, а на швидкості 2 Мбіт/с –– $8. Головний недолік – надмірна залежність від метеорологічних умов: затримка передачі інформації іноді перевищує 300 мілісекунд.

Багато сподівань покладається на чергову новітню бездротову технологію Wi-MAX, котра здатна забезпечити високошвидкісний Інтернет одночасно у великих містах та віддалених селах за принципом мобільного зв’язку, але одна базова станція передаватиме сигнал на відстані до 10 км.

На погляд голови комісії з питань телекомунікацій Українського союзу промисловців та підприємців Валерія Пекаря, стосовно майбутнього WiMAX існує дві діаметрально протилежні думки. Перша: ця революційна технологія змінить вигляд міст та інших населених пунктів, оскільки скрізь з’явиться доступ до Інтернету. Друга: новинка не володіє конкретними перевагами у порівнянні із мобільним зв’язком третього покоління, та й наздогнати мобільних операторів, які обслуговують величезну кількість абонентів, операторам WiMAX не вдасться.

Найспритніші павуки

Згідно інформації Національної комісії з регулювання зв’язку, доступ до Всесвітньої мережі в Україні забезпечують близько 4,500 провайдерів. Втім, понад 60% прибутків від надання інтернет-послуг отримають лише шість телекомунікаційних компаній:

1. "Укртелеком" з тарифними пропозиціями: широкосмуговий ADSL-доступ "ОГО!" за ціною від 80 до 1800 грн. і dial-up за ціною 3,60грн/година;

2. "Фарлеп-Інвест" з тарифними пропозиціями: dial-up –– 1,80грн/година; виділені лінії –– 85-535 грн.; ADSL –– 60-250грн.;

3. "Оптима-Телеком" з тарифними пропозиціями: dial-up –– 2,80-6 грн./год.; ADSL –– 25-250 грн. 

4. "GoldenTelecom" з тарифною пропозицією ADSL-доступу від 10 до 300 гривень за місяць;

5. "Воля-Кабель" з тарифною пропозицією високошвидкісного кабельного Інтернету від 25 до 300 гривень за   місяць;

6. "Lucky.Net" із тарифними пропозиціями: dial-up –– 1,20-2,40 грн./год.; виділені лінії –– 180-540 грн./місяць; супутниковий доступ –– 24-348 грн./доба; доступ по оптиковолоконних каналах –– 36-252 грн./доба; бездротовий радіо-доступ –– 1,20-24 грн./доба;

Очікувати від цих операторів подальшого падіння цін на підключення шляхом dial-up і виділених ліній не доводиться, проте вартість широкосмугового ADSL-доступу буде значно знижуватись. "Останнім часом, не лише у столиці, але й в інших регіонах спостерігається підвищений попит на широкосмугове з’єднання. Багато корпоративних клієнтів, і щонайголовніше, домашніх користувачів вимагають швидкого завантаження сайтів та вільної телефонної лінії. Вони готові за це платити, тому провайдерам варто формувати привабливу й прийнятну цінову політику", –– резюмує директор департаменту телекомунікацій НКРЗ Володимир Гресько.

ТОП-20 країн Європи за кількістю активних користувачів Інтернет

(згідно досліджень "Miniwatts Marketing Group –– InternetWorldStats",станом на 30 червня 2007р.):

Країна

Кількість користувачів

Рівень проникнення,

  від загальної чисельності населення

Рівень зростання ринку інтернет-послуг протягом

2000-2007рр.

1. НІМЕЧЧИНА

50,426,117

61,1%

110,1%

2. БРИТАНІЯ

37,600,000

62,3%

144,2%

3. ФРАНЦІЯ

32,925,953

53,7%

287,4%

4. ІТАЛІЯ

31,481,928

52,9%

138,5%

5. РОСІЯ

28,000,000

19,5%

803,2%

6. ІСПАНІЯ

19,765,033

43,9%

266,8%

7. ТУРЕЧЧИНА

16,000,000

21,1%

700%

8. НІДЕРЛАНДИ

12,060,000

73,3%

209,2%

9. ПОЛЬЩА

11,400,000

29,9%

307,1%

10. ПОРТУГАЛІЯ

7,782,760

73,8%

211,3%

11. ШВЕЦІЯ

6,890,000

75,6%

70,2%

12. УКРАЇНА

5,278,100

11,5%

2,539,1%

13. ШВЕЙЦАРІЯ

5,097,822

67,8%

138,9%

14. ЧЕХІЯ

5,100,000

50%

410%

15. БЕЛЬГІЯ

5,100,000

48,5%

155%

16. РУМУНІЯ

4,940,000

23,4%

517,5%

17. АВСТРІЯ

4,650,000

56,6%

121,4%

18. ГРЕЦІЯ

3,800,000

33,5%

280%

19. ДАНІЯ

3,762,500

69,2%

92,9%

20. БІЛОРУСЬ

3,394,400

35,1%

1,785,8%

Усі країни Європи

321,853,477

39,8%

206,2%


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!