Татарське нашестя призупинили вибори

Татарське нашестя призупинили вибори

Четвер, 9 серпня 2007, 08:49 -
Cьогодні, коли увага більшості співгромадян прикута до перебігу виборчих перегонів, більшість інших подій залишається поза нею. І, здається, всім байдуже, що без шуму та пилу, без зайвого ажіотажу уряд в короткі строки намагається вирішити подальшу долю н
Cьогодні, коли увага більшості співгромадян прикута до перебігу виборчих перегонів, більшість інших подій залишається поза нею. І, здається, всім байдуже, що без шуму та пилу, без зайвого ажіотажу уряд в короткі строки намагається вирішити подальшу долю найбільшого в Україні нафтопереробного підприємства - ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", що експлуатує потужності Кременчуцького НПЗ. Втім, "ЕП" уважно стежить за перебігом подій навколо нафтового гіганта.

Нульовий варіант?

Голова Фонду державного майна Валентина Семенюк, по завершенні засідання уряду, заявила, що Кабмін вирішив повернути держпакет акцій "Укртатнафти", що знаходиться наразі під контролем НАК "Нафтогаз України", в управління ФДМУ. "Вирішено весь пакет повернути ФДМУ, а щодо його розміру – нехай ще розбирається робоча група", - сказала вона. При цьому пані Семенюк пояснила, що цей пакет не було включено до статутного фонду "Нафтогазу України", і тому законодавчі перепони з його повернення Фонду відсутні.

Проте, як з'ясувалося пізніше, остаточне рішення ще не ухвалено, про що поінформував вже міністр економіки Анатолій Кінах. "Остаточне рішення ще не прийнято. Воно відкладене на два тижні, допоки не буде завершена робота робочої групи з 18% (пакету акцій "Укртатнафти", – "ЕП"), - сказав він.

Цікаво, що уряд хоче передати акції "Укртатнафти" саме ФДМУ. Адже зовсім недавно, точніше – 18 травня, перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров доручив саме ФДМУ розглянути питання про передання управління держпакету акцій підприємства від "Нафтогазу України" Кабінету міністрів.

Офіційної версії щодо зміни позиції від чиновників почути не вдалося. Коментарів ані Мінпаливенерго, ані НАК "Нафтогаз України", ані татарстанських акціонерів наразі не чутно.

Проте експерти вважають, що передача акцій в управління уряду принципово нічого б не вирішила. Адже до складу КМУ входять представники, котрі лобіюють інтереси двох протилежних сторін. З одного боку – міністр палива та енергетики Юрій Бойко, з іншої – згаданий вище Микола Янович Азаров та віце-прем'єр з ПЕК Андрій Клюєв. У зв’язку з чим і було вирішено передати акції на баланс нейтрального на перший погляд Фонду держмайна.

Татари перемогли?

"ЕП" вдалося переговорити на цю тему з головою правління власне "Укртатнафти" Сергієм Глушком. Почувши новину, Сергій Миколайович позитивно поставився до перспективи передання акцій в управління ФДМУ. "Гадаю, після прийняття цього рішення в цілому конфлікт буде остаточно вичерпано, а Фонд держмайна займе дійсно продержавницьку позицію ", - сказав він.

Напевно, пан Глушко знає, про що говорить, адже до призначення на Кременчуцький НПЗ він довгий час обіймав посаду заступника голови фонду і курував питання "Укртатнафти".

Експерти відзначають, що саме за його безпосередньої участі і були виведені спірні 18,296% акцій, і саме за це сприяння татарстанським акціонерам він отримав посаду.

Ряд експертів висловлюється на підтримку тези, що озвучив екс-заступник голови ФДМУ. Водночас інші спостерігачі навпаки вважають, що у разі ухвали такого рішення про відновлення контролю за НПЗ з боку української держави краще забути.

Так, провідний експерт Центру енергетичних відносин В'ячеслав Бутко вважає, що ухвала такого рішення відбирає в уряду останній ринковий важіль регулювання ринку нафтопродуктів та послаблює вплив держави на ціноутворення в галузі.

"Допоки зберігався реальний шанс переходу Кременчуцького НПЗ під повний контроль "Нафтогазу України", інші трейдери більш жваво йшли на діалог з урядом, вбачаючи в ньому потенційно великого гравця ринку нафтопродуктів. Тепер же в держави не залишилося жодного комерційного важелю впливу на ринок, оскільки в ФДМУ немає жодного галузевого фахівця і немає досвіду в ефективному управлінні держвласністю", - сказав він.

Дійсно, всі ці точки зору мають право на життя. Проте не слід забувати, що долю спірних 18,296% акцій підприємства протягом двох тижнів має вирішити спеціальна робоча група.

І саме від її рішення залежатиме, скільки відсотків акцій передадуть ФДМ. Чи це буде 61,346%, чи 44,313%. Наразі важко прогнозувати, куди схиляться терези. Важливу роль грає передвиборча ситуація.

Урядова партія напередодні виборів опинилась між двох вогнів: з одного боку концентрована увага з боку опонентів в разі повернення татарстанським акціонерам контрольного пакету, з іншої – судова тяганина з російськими "друзями", яка все одно супроводжуватиметься критикою.

Відтак навряд чи влада найближчим часом буде вирішувати важке питання щодо подальшої долі "Укртатнафти". Скоріш за все, зараз заяви про два тижні роботи робочої групи є лише відволікаючим маневром. А остаточне рішення ухвалюватиметься вже після виборів.

Коментар фахівця:

Сергій Сапегін, директор НТЦ "Психея":

Конфлікт між власниками акцій ЗАТ "Укртатнафта" далекий від розв’язання. Факт зміни реєстратором запису про власника акцій лише посилив ситуацію. Як наголосив в телефонній бесіді зі мною представник Мінпаливенерго – нехай вони тепер з нами судяться, як ми з ними…

І збори акціонерів, що не відбулися, і намір представників татарстанської сторони оскаржити діє реєстратора в судовому порядку підтверджують, що позитивних змін поки що немає.

Незважаючи на рішення Кабміну передати пакет акцій в ФДМУ, немає чіткого розуміння ані термінів передачі, ані розміру пакету акцій, що знаходяться в розпорядженні української сторони.

Водночас, оскільки держпакет акцій, що переданий НАК "Нафтогаз України", не було включено до статутного фонду компанії, немає законодавчих проблем з поверненням цього пакету у розпорядження ФДМУ. Пропозиції щодо спірного пакету акцій має підготувати робоча група, котра цю роботу ще не завершила.

Оскільки ЗАТ "Укртатнафта" створювалося на міждержавному рівні, логічно, що розв’язаний конфлікт може бути теж виключно на міждержавному рівні.

Якщо говорити про господарчу діяльність підприємства, то суперечка щодо питань власності не вплине на роботу Кременчуцького НПЗ та стабільність поставок палива на внутрішній ринок. При цьому логічно було б, якщо б менеджмент підприємства утримувався від акумулювання підприємством великих фінансових та сировинних ресурсів. Робота заводу відбуватиметься "з колес".