Долар стомлений літом

НБУ продовжує і надалі всіх запевняти, що курс залишиться незмінним. Однак банкіри та валютні спекулянти все ж таки знизили обмінний курс долара. Аналітики говорять про недооцінку гривні, а деякі навіть наводять у приклад так званий індекс бігмака, за яким реальна вартість долара складає 2,7 грн. Але зрозуміло, що на основі одного товару неможливо робити висновки про курс та про купівельну спроможність національної грошової одиниці.

Дійсно, на початку липня на міжбанківському валютному ринку відчувався величезний надлишок американської валюти. Минулого тижня на безготівковому ринку курс вперше вийшов за межі коридору 5,00-5,05 грн./дол., встановленого НБУ, та досяг позначки 4,99грн./дол.

Причиною такої ситуації, перш за все, стали чутки про ревальвацію, які вже місяць гуляють валютним ринком. Однак банкіри також відзначають значні надходження іноземної валюти в Україну, об’єми пропозиції долара на міжбанку з початку місяця збільшилися на 35-40%. Гроші завозилися – мабуть, під передвиборчу кампанію. Також з початку року банки взяли в борг 4 млрд. дол., виручка від продажу вітчизняних підприємств за шість місяців склала ще 3 млрд. дол.

Однак, можна сміливо стверджувати, що немає жодних підстав для відчутного падіння курсу. Навіть на готівковому валютному ринку, який миттєво реагує на настрої населення, середня ціна обміну з початку тижня збільшилася на копійку та склала 4,99/5,03 грн./дол. З травня курс знизився менш ніж на 1% (на 2 копійки), тоді коли денні коливання долара стосовно євро вдень можуть досягати 2-3%.

На безготівковому ринку ситуація цього тижня також виправилась. З понеділка НБУ в торгах участі не брав, курс долара балансував біля позначки 5,01/5,02 грн./дол. За словами експерта з економічних питань УЦЕПІ Василя Юрчишина, хоч і на світових ринках долар зараз слабшає, він залишається основною резервною валютою світу. "Поки що не помітно чинників, які могли б завадити цьому. Тим більше, що за прогнозами найбільших інвестиційних банків, наступного року почнеться поступове відвоювання доларом своїх позицій", - розповів Юрчишин.

ПФТС встановлює нові історичні максимуми

Після двотижневого стояння на місці, фондовий ринок продовжив зростання. Останнього тижня він тричі оновив історичні максимуми, досягнувши у середу 1117,83 пункти. (124,6% росту з початку року).

Істотно дорожчають акції енергетичних компаній, зокрема акції "Дніпрообленерго" виросли на 7%, "Дніпроенерго" на 6%, "Західенерго" - на 3%. Серед голубих фішок помітним зростанням відзначилися папери "Луганськтепловозу" - 8,33%, Маріупольського заводу важкого машинобудування, "Стіролу" та "Мотор-Січі". Серед паперів другого та третього ешелонів відзначились зростанням на 25% котирування "Севастопольенерго" та на 12% - Крюковського вагонобудівного заводу. Після появи новини про купівлю, акції "ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод" подорожчали в середу на 7,89% - до 237,35 грн., а в середині дня котирування доходили до 270 грн. Але вже в четвер відбулася невелика корекція індексу, в основному за рахунок падіння акцій компанії до 225 грн. та невеличкої корекції (0,5-2%) в ціні акцій інших компаній.

Учасники ринку пояснюють довготривале зростання високим попитом, який зберігається за низького рівня пропозиції. В той же час великі оператори ринку вже не раз попереджали про надмірну "перегрітість" ринку, особливо в умовах нестабільності на міжнародних фондових ринках останніми тижнями, а також про появу на ринку окремих "мильних бульбашок" у вигляді акцій з занадто високою переоцінкою.

НБУ дозволив ЄБРР кредитувати українських позичальників в гривні

Національний банк України дозволив Європейському банку реконструкції та розвитку продавати через українські банки іноземну валюту та залучати кредити в гривні для подальшого кредитування резидентів в національній валюті України.

Уповноважений банк здійснюватиме перерахунок коштів на користь резидентів за вказівкою ЄБРР з його кореспондентського рахунку в гривнях. Однак самі зміни в положенні про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюти від нерезидентів набудуть чинності лише з 19 жовтня 2007 року.

Таке рішення було прийнято з метою розширити сферу використання гривні в Україні та з метою уникнення валютних ризиків резидентами-позичальниками, які не мають доходів в іноземній валюті. Також Нацбанк залишає за собою право один раз на півроку встановлювати своєю постановою максимальні відсоткові ставки за договорами в іноземній валюті.

Очевидно, що такі дії продиктовані перш за все бажанням регулятора уникнути валютних ризиків після переходу від прив’язки до долара до прив’язки до корзини валют.

Позичальників оцінять об'єктивно

Нацбанк минулого тижня спробував змінити взаємини між кредиторами та позичальниками. Регулятор, який дотепер не звертав особливої уваги на те, виходячи з чого банки виставляють оцінки своїм клієнтам, вирішив деталізувати цю методику. У НБУ думають, що з її впровадженням зменшиться кількість проблемних кредитів.

Дотепер на ринку застосовувалася здавалося б проста процедура: при оформленні позики українець заповнює анкету, по якій фінустанова визначає його соціальний статус, доходи, вартість майна і т.д. (всі ці дані підтверджуються документами). По кожному пункту привласнюються очки, і наприкінці рахується їхня сума - таким чином, визначається клас позичальника, виходячи з якого вираховується його кредитна ставка.

Відповідно ж до нової постанови НБУ №248, надалі суб'єктивні фактори (такі, наприклад, як соціальний статус) зможуть становити в загальній оцінці позичальника не більше 30%, головними повинні стати об'єктивні фактори (70% в оцінці), такі як фінансовий стан позичальника.

"Бувають випадки, коли банки при визначенні класу позичальника збільшують співвідношення фінансових і суб'єктивних факторів на користь останніх. Деякі фінустанови штучно дотягають клієнтів до класу вище, оскільки від класу позичальника залежить формування резервів банку - чим вище клас позичальника, тим меншу суму закладає банк у формування резерву.

Очевидно, саме тому Нацбанк і прагне зменшити вплив суб'єктивного фактору при визначенні класу позичальника, щоб банки штучно не знижували свої резерви", - пояснив поводження регулятора начальник керування ризиків банку "Дельта" Олег Пахомов.

Бюро розплодилися

В Україні минулого тижня з'явилося вже четверте бюро кредитних історій. Мін'юст зареєстрував компанію за назвою "Бюро кредитних історій "Російський стандарт", що спостерігачі пов'язують із однойменним російським банком.

Передбачається, що нова організація в першу чергу буде орієнтована на обслуговування свого банку в Україні ("Російський стандарт" близько року тому облаштувався на українському ринку). Правда, фінансисти поки не беруться сказати, коли це відбудеться, а також коли новачки почнуть обслуговувати й інших представників кредитного ринку.

Експерти стверджують, що дотепер жодне із зареєстрованих кредитних бюро не почало забезпечувати ринок повною мірою оперативною інформацією про позичальників. І це незважаючи на те, що вже було зареєстровано кілька таких організацій - Мін'юст видав три ліцензії.

Одна дісталася ТОВ "Перше всеукраїнське бюро кредитних історій", засновниками якого виступили 30 банків, 2 страхові компанії й Асоціація українських банків. Інша - ЗАТ "Міжнародне бюро кредитних історій": його творцями є "Кредитінфо Груп" (Ісландія), Національна асоціація кредитних союзів України та Фінансова група "ТАС". Піонером же на цьому ринку було ТОВ "Українське бюро кредитних історій", одним з його засновників виступає КБ "Приватбанк".

Фінансисти не хочуть платити

Банки перестали відповідати по своїх гарантіях. Нацбанк минулого тижня був змушений констатувати – вітчизняні фінзаклади не платять по авальованих векселях (нагадаємо, накладаючи свій аваль – банк бере на себе зобов'язання з обслуговування векселя).

"На 1 червня 2007 року банки України не оплатили податкові векселі, які були ними авальовані, на суму більш ніж 275 млн. грн. НБУ звертає увагу на необхідність дотримання вимог чинного законодавства й виконання умов укладених договорів", - йдеться в телеграмі НБУ. Фінансисти впевнені, що така сваволя має всі шанси вилитися в низку судових розглядів – банкірів звинуватять у невиконанні їхніх зобов'язань.

Порушників лякають великими штрафами

Уряд збирається в два рази збільшити максимальний штраф за надання фінансових послуг без наявності відповідних ліцензій. Законопроект №4017, який передбачає підвищення покарання з 5 до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 85 тис. грн. до 170 тис. грн.), був зареєстрований минулого тижня у Верховній Раді.

Він також передбачає введення мінімального штрафу на рівні 1 тис. н.м.д. (17 тис. грн.). Найчастіше на роботі без ліцензії на ті чи інші види діяльності попадаються страхові компанії, компанії по управлінню активами, а також фірми, які займаються скупкою акцій для третіх осіб.

"Значно підвищені суми штрафів для юридичних осіб у цьому випадку виправдані. Оскільки на відміну від громадян-підприємців, юридичні особи, маючи, як правило, значний штат юристів, знають про те, що порушують вимоги регулятора, й часто йдуть на це свідомо. Оскільки розуміють, що штрафи за ці порушення незначні. Підняття планки змусить їх добре подумати перед тим, як іти на порушення", - впевнений начальник казначейства АКБ "Київ" Олексій Козирєв.