Як соціалісти турбоатомні контракти росіянам продавали

Як соціалісти турбоатомні контракти росіянам продавали

Вівторок, 24 липня 2007, 16:20 -
Соціалісти продовжують здавати росіянам вітчизняну атомку. Крім використання "Турбоатома" як фінансового ресурсу на виборах, заручником політичних ігор – цього разу на міждержавному рівні – стає його активність на зовнішніх ринках та виконання вже існуючи
Унікальне машинобудівне підприємство ВАТ "Турбоатом" - одне з найбільших у світі турбобудівних підприємств - стало заручником внутрішньополітичних ігор української еліти. Першу скрипку в яких знов-таки грають соціалісти. Наслідками їхнього управління стає відмова від цікавих замовлень на користь росіян та здача позицій на світовому ринку пітерським конкурентам.

Аналізуючи події 2006-2007 років, можна стверджувати, що "Турбоатом" перетворився на фактичну вотчину українських соціалістів, котрі намагаються використовувати його фінансові ресурси і статус у власних небезкорисливих цілях.

Розслідування, доручене президентом України Генеральній прокуратурі і СБУ, може торкнутися усієї верхівки Соціалістичної партії України, включаючи голову ФДМ Валентину Семенюк і голову концерну "Укратомпром" Андрія Деркача.

У планомірному підпорядкуванні ВАТ "Турбоатом" партійним інтересам СПУ можна виділити кілька рівнів.

Місцевий рівень. Суботін vs Івахно

Одним з найбільш простих і дешевих шляхів для отримання контролю над будь-яким підприємством є введення своїх людей у його керівні органи. Не став виключенням і ВАТ "Турбоатом". 26 квітня 2007 року наказом голови ФДМ Валентини Семенюк був призначений новий в.о. генерального директора ВАТ "Турбоатом" Віктор Суботін. Який раніше взагалі не мав жодного відношення до будь-якого машинобудування – чи важкого, чи легкого, чи взагалі до промисловості - до цього призначення він керував невеликим комерційним банком "другого ешелону" – "Мегабанком". І, звісно, був однопартійцем Валентини Семенюк та Андрія Деркача, посідаючи посаду першого секретаря Харківського обласного комітету Соціалістичної партії.

Симптоматичним можна вважати тодішній коментар губернатора Харківської області Арсена Авакова: "Розгром великої промисловості триває. Ніхто не соромиться того, що директори підприємств призначаються за партійними квотами. Віктор Суботін відомий мені як кваліфікований фінансист. Який він машинобудівник, я не знаю, а ось те, що такі питання вирішуються під столом, винятково по партійній лінії на чолі із Семенюк..."

Призначення Суботіна на посаду в.о. генерального директора було негативно сприйнято й акціонерами заводу. Зокрема, спостережною радою "Турбоатома", що спробувала скасувати наказ Семенюк через звернення до суду. Господарський суд м. Києва рішенням від 18 травня тимчасово заборонив пану Суботіну виконувати функції в.о. гендиректора "Турбоатома". Повторне рішення зі "справи Суботіна" було прийнято Господарським судом Харківської області, котрий 3 липня також визнав наказ голови ФДМ незаконним.

Але, рішення судів на свідомість в.о. генерального директора аж ніяк не вплинули. 18 липня нового керівника "Турбоатома" Віталія Івахно, призначеного спостережною радою, не було допущено на територію заводу місцевою службою безпеки, а сам Суботін навіть забарикадувався в адміністративному приміщенні разом з бійцями "Титана" і співробітниками внутрішньої охорони.

Причина запеклої і начебто безперспективної боротьби Суботіна за керівництво "Турбоатомом" може лежати у фінансовій площині. Зокрема, деякі члени спостережної ради висловлювали занепокоєння тим фактом, що чи не з першого дня своєї роботи Суботін став виводити фінансові кошти підприємства з обігу і розміщати їх на депозитних рахунках у підконтрольному йому "Мегабанку".

Тобто – замість вдосконалення виробництва, модернізації та реконструкції на стратегічному підприємстві – банальна фінансова гра невеличкого банкіра.

За оцінками членів СР, сума виведених у такий спосіб грошей склала близько 38 мільйонів доларів. При цьому термін і умови розміщення депозиту не розголошуються. Що не так вже і дивно в тому випадку, якщо керівництво СПУ мало намір використовувати ці гроші як частину партійної каси для проведення виборчої кампанії в рамках осінніх перевиборів.

Можна стверджувати, що дії Суботіна таким чином поставили під загрозу діяльність як "Турбоатома", так і "Мегабанку". Неприємності в банку можуть початися, якщо Наглядацька рада зможе домогтися успіху у вилученні виведених коштів. А значення цих грошей для самого "Турбоатома" стає зрозумілим, якщо врахувати що за весь 2006 рік чистий прибуток підприємства склав лише 22 мільйони гривень.

Національний рівень. "Укренергомаш" VS "Укратомпром"

Цікаво, що епопея з призначенням і звільненням Віктора Суботіна з посади в.о. генерального директора "Турбоатома" стала вже не першою ситуацією, коли інтереси підприємства і бізнесмена-соціаліста кардинально розійшлися.

З огляду на унікальне місце "Турбоатома" на ринку атомного машинобудування, уряд України ще влітку 2005 року вирішив створити на його основі державну корпорацію "Укренергомаш", де підприємство стало би головним підприємством і визначало би розвиток усієї галузі. Відповідна постанова Кабінету Міністрів була підписана 31 травня 2006 року, і разом з "Турбоатомом" у державну енергомашинобудівну корпорацію "Укренергомаш" мали увійти завод "Електротяжмаш", Харківський електромеханічний завод і Харківський державний приладобудівний завод імені Т. Г. Шевченка.

Але створення корпорації "Укренергомаш" означало б формальне виведення ВАТ "Турбоатом" з-під контролю ФДМ (через який держава володіє 75,22% підприємства) і його перепідпорядкування Міністерству промислової політики. Соціалісти на це піти, звичайно ж, не могли – їхніх представників чи певних домовленостей в Мінпромполітики не було.

Тому в липні 2006 року вже знайомий нам "Мегабанк" (один з міноритарних акціонерів "Турбоатома" - близько 1% акцій) опротестував у суді розпорядження Кабміну про створення корпорації "Укренергомаш". "Мегабанку" вдалося успішно заперечити пункт розпорядження про передачу корпоративних прав на управління "Турбоатомом" і фактично цілком заблокувати створення повноцінної корпорації. А за судовими розглядами, що, до речі, продовжилися й у 2007 році, приспіло і розпорядження нового Кабміну, відповідно до якого ВАТ "Турбоатом" включалося до складу зовсім іншої державної корпорації – "Укратомпрома".

Оцінюючи перспективи "Турбоатома" у корпорації "Укратомпром" мимоволі згадуєш популярний радянський фільм "Свій серед чужих…". Адже, як вже писала "ЕП", корпорація "Укратомпром" створювалася з метою організації незамкненого циклу виробництва ядерного палива в Україні. Здавалося б, для чого тут турбіни? Тим більш, що заводи-партнери "Турбоатома" на кшталт "Електротяжмаша" штучно виявилися за межами нової схеми його виробничих зв'язків.

В цій корпорації "Турбоатом" просто стає одним з активів "Укратомпрома", котрим керівництво концерну на чолі із знов-таки соціалістом Андрієм Деркачем може безконтрольно користатися.

Міжнародний рівень. Україна VS Росія

Про перспективи "Турбоатома" у складі "Укратомпрома" сказати щось конкретне важко, оскільки фахівці в самому "Укратомпромі" практично не розуміють завдання та цілі самого концерну. Що ж казати тоді про якесь окреме підприємство?

Водночас певні обставини дають привід говорити про те, що крім використання "Турбоатома" як фінансового ресурсу на виборах, заручником політичних ігор – цього разу на міждержавному рівні – може стати його активність на зовнішніх ринках.

Експерти-атомники давно говорять про те, що у стосунках голови "Укратомпрома" Андрія Деркача зі своїми російськими колегами спостерігається свого роду "гра в піддавки", в ході якої Україна поступово "зливає" свої цікаві активи російському "Атоменергопрому", котрий не так давно об'єднав всі складові колишнього мінсередмаша, включаючи атомну генерацію. Іншими словами, Деркач по суті здає позиції – не "своєї корпорації", а, наголошуємо, цілої низки державних підприємств, які власне уособлюють інтереси всієї атомної галузі – в переговорах з російським Мінатомом.

Наслідки? Про них ми писали у попередньому матеріалі. Щодо "Турбоатома", то тут вочевидь відбудеться (а точніше вже почало відбуватися) штучне стримування підприємства у конкурентній боротьбі з основним суперником на ринку – пітерськими "Силовими машинами" Потаніна.

Про те, що такі песимістичні прогнози – не плід хворобливої уяви автора статті, свідчить недавнє розпорядження президента Ющенка, котрий доручив Генеральній прокуратурі і СБУ перевірити підписану "Укратомпромом" і "Росатомом" угоду про співробітництво між підприємствами атомно-енергопромислових комплексів України і Росії. Присутній на відповідному засіданні РНБОУ Євген Червоненко відразу ж відзначив, що президентові не подобається "ані те як була підписано ця угода, ані ті положення, що вона передбачає".

Побічно про відношення росіян до можливого співробітництва з підприємствами "Укратомпрому" - і, зокрема, з "Турбоатомом" - свідчать деякі висловлення глави "Росатома" Сергія Кірієнко. Два тижні тому, наприклад, говорячи про співробітництво з "Турбоатомом" у виробництві турбін для атомних станцій, Кірієнко заявив, що він "спробує вмонтувати "Турбоатом" у програму з виробництва турбін". Що це означає? Та майже нічого окрім того, що унікальне по суті підприємство замість повноцінної участі в тендерах буде живитися субпідрядами, які виділятиме йому Росія.

Але ж це – свідомо підлегле положення і фактичне усунення підприємства з ринку у той момент, коли "Силові машини" через активізацію східних конкурентів переживають далеко не кращі часи і можуть втратити місце на світовому ринку.

Відтак виникає логічне питання: навіщо тоді Андрій Деркач затято лобіював включення ВАТ "Турбоатом" до корпорації? З його дій виходить, що головна мета – пригальмувати розвиток заводу на користь своїх російських колег. Що це – непрофесіоналізм "головного атомника" країни, або ж свідома домовленість з російським партнером, про ряд яких сам Деркач ще місяць тому розлого віщав з усіх телеканалів?

Ще один цікавий нюанс. З жовтня 2002 року ВАТ "Турбоатом" виконує контракт з індійською корпорацією з атомної енергетики NPCIL з поставки обладнання для індійських АЕС "Кайга" та "Раджастан". Цей контракт "Турбоатом" отримав після перемоги в тендері за участі російських "Силових машин", німецької Siemens та індійської компанії BHEL. Останні роки, як повідомили "ЕП" джерела в "Турбоатомі", представники "Силових машин" ведуть роботу щодо зриву контракту. Винагорода, що пропонувалася спочатку колишньому гендиректорові харківського підприємства Анатолію Бугайцю, а наразі – вже безпосередньо Андрієві Деркачу – складає понад $15 млн.

"ЕП" планувала поспілкуватися на цю тему власне з паном Деркачем, очікуючи на традиційну прес-конференцію за підсумками роботи у І півріччі, але не склалося. Прозоре відомство "Укратомпром" (в який входить, нагадуємо, і "Енергоатом") дивно проводить ці зустрічі першої особи з журналістами. Анонсування прес-конференції, яка пройшла 19 липня, не відбулося ані на корпоративному web-сайті, ані в інформагенціях, ані у традиційній розсилці прес-релізів. Натомість усі ЗМІ повідомляють про шалені успіхи новоствореного концерну та окремо взятого "Енергоатома".

Що далі?

Як будуть розвиватися події навколо "Турбоатома" надалі – експерти не можуть прогнозувати. З одного боку, спостережна рада начебто домоглася остаточного усунення ставленика соціалістів з посади в.о. генерального директора, а Генеральна прокуратура і СБУ почали перевірку засад співробітництва між "Укратомпромом" і "Росатомом" на предмет їх відповідності національним інтересам країни. З іншого боку, соціалістам вдалося не допустити виведення прав на управління "Турбоатомом" зі сфери підпорядкування ФДМУ, яким щонайменше до виборів керуватиме пані Валентина Семенюк.

Водночас велика імовірність того, що на наступних виборах Андрій Деркач і Валентина Семенюк представлятимуть різні політичні сили (за одними чутками Деркач домігся місця у першій тридцятці "Нашої України", за іншими – його місце №65 у виборчому списку Партії регіонів). Відтак, у який спосіб відбуватиметься боротьба за "Турбоатом" під час і після виборів передбачити важко. Єдине ж, що відомо напевне, – це те, що допоки активи "Турбоатома" є інструментом політичної боротьби, перспектив підприємство не має.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!