Напевне, багато хто пам’ятає резонансне створення ЗАТ з Сєвєродонецького об'єднання "Азот" за півкроку до відставки уряду Януковича. Третього в Україні виробника аміаку. У грудні 2004-го, коли той Кабмін доживав останні дні, Фонд держмайна та американська компанія Worldwide Chemical LLC створили закрите акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот".

Влітку 2004 р. конкурсна комісія з відбору інвестора обрала цю американську компанію згідно з планом санації, затвердженим Господарчим судом Луганської області. У такий спосіб напередодні інавгурації нового президента, а з ним – як здавалось тоді – приходу нової влади, Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство "Об'єднання Азот" було передано цілісним майновим комплексом до статутного фонду ЗАТ. Американська ж компанія внесла 60 млн. дол. в якості першої половини своєї частки у 60% акцій.

Щойно влада змінилася, сєвєродонецький "Азот" посів перші сходинки переліків підприємств, котрим загрожує реприватизація. Втім, згодом виявилося, що дарма нервували. Хоча уряд Тимошенко і намагався повернути підприємство державі, добившись через рішення Печерського суду визнання угоди незаконною. Але… Це рішення було оскаржене, а потім уряд Тимошенко змінив уряд Єханурова. І не склалося.

Цікава деталь. Worldwide Chemical LLC практично не представлена на світовому ринку. Зареєстрована в штаті Делавер, де, як відомо, з 1991 року дозволено реєструвати товариства з обмеженою відповідальністю – Limited Liability Companies, LLC. Делаверські компанії складають 50% компаній на Нью-Йоркській фондовій біржі та 50% – з-поміж 500 Успішних Компаній Америки. З одного боку – навіть на прискіпливий погляд все гаразд.

З іншого ж дещо дивує інформаційний вакуум навколо компанії. Її можна знайти в делаверських реєстрах, але її немає серед переліків chemical industry на таких провідних сайтах, як, скажімо, business.com. Як зазначив ЕП один з американських експертів, котрий допомагав, так би мовити, в пошуках Worldwide Chemical LLC, "корпорація в Делавері робиться за від ста до п'ятисот доларів, в залежності від сервісу. А відтак різниця між фіктивною компанією та не фіктивною досить розпливчата".

Речником компанії виступає американський бізнесмен українського походження (Закарпаття) Алекс Ровт, засновник і президент хімічної компанії IBE Trade, з Брукліну. Саме їй, зі слів самого пана Ровта, належать 85% акцій Worldwide Chemical LLC. Загалом до виробничих активів IBE Trade Corp. в Україні, окрім "Азоту", належать 5% акцій концерна "Стірол" та 50% СП "IBE-Стірол" (м. Горлівка). В Росії – контрольний пакет акцій росошанського ВАТ"Міндобрива". В Україні також пан Ровт цікавився Одеським припортовим заводом, коли розглядалася можливість виставлення його на приватизацію.

Власне до чого ми ведемо про луганський "Азот"? Річ у тім, що зараз завод планує великі інвестиції у нові потужності. Днями стало відомо, що інвестор розглядає "варіант викупу в держави законсервованого поліетиленового виробництва". Про це повідомив власне Алекс Ровт. За його словами, Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" також планує збільшити свої потужності з виробництва оцтової кислоти, формаліну. Не виключена і "розробка абсолютно нового й перспективного продукту – біоетанолу", – додав Ровт.

Джерела фінансування – економія витрат природного газу у виробництві карбаміду й аміаку, а також вкладення 50 млн. євро, які вважає за необхідне залучити на підприємство Міністерство промислової політики.

Виступаючи всебічно за позитивні тенденції зростання виробництва, осадом залишається питання: яким чином пану Ровту вдалося своєчасно міцно осісти на "Азоті". На це питання нам відповіли джерела, наближені до холдінгу "ІСД" Віталія Гайдука. За їхньою інформацією, 15% Worldwide Chemical LLC належать старшому сину тодішнього і нинішнього прем’єра Януковича. В принципі, інформація скидається більше на дезінформацію. Але її підтверджують і джерела з Фонду держмайна, котрі працювали там за часів всіх цих угод з "оздоровлення" підприємства.

До чого знов-таки все це? Та до того, що підприємство наразі не входить до списку заборонених до приватизації. Більш того, воно знаходиться в списку пропонованих Мінпромполітики до приватизації. Подейкують, що його продаж може статися в серпні. Так планувалося ще наприкінці зими, коли чутки про продаж Коломойським "Дніпроазоту" та Фірташем "Рівнеазоту" почали матеріалізовуватися. Тобто, промоніторивши цікавість до підприємства, змоделювати у "мертвий" сезон прозорий продаж сєвєродонецького "Азоту", і золотий ключик – у кишені. Тим більш, що пропозицій багато, а ажіотаж навколо "азотів" не такий і великий. Серед потенційних учасників всіх цих аукціонів називають канадську Potash Corp, балтійську Achema, російські "Єврохім" та "Акрон".

З іншого боку, хтось скаже – підприємство працює, розширюється, податки платить, яка різниця, хто його власник? І буде правий, якби не одне але.

Не так давно голова податкової адміністрації в Луганській області Андрій Мироненко публічно звинуватив найбільші підприємства регіону, зокрема – ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" в ухиленні від сплати податків. "Азот", за його словами, в 2006 році перерахував харківській страховій компанії близько 60 млн. грн. Страхових відшкодувань же повернулося лише 3 млн. грн.

Думається, це не єдина дієва схема ухилення. І ще думається, якби свого часу не лише Юрій Луценко відпрацював свої обіцянки щодо "бандитам тюрми", але й всі члени помаранчевої команди не обмежилися б показовим аукціоном з "Криворіжсталі" – сьогодні ми про це не писали б. Якби ж…