В пошуках помаранчевого шалика-2. Бахматюк

В пошуках помаранчевого шалика-2. Бахматюк

П'ятниця, 18 травня 2007, 12:28 -
Як же здивовані були активісти "Батьківщини", побачивши у списку кандидатів на парламентські перевибори під "прохідним" другим номером свого земляка, у недавньому минулому активіста Народної партії Литвина Олега Бахматюка. "Деякі учасники обласної конфере
З усвідомленням політичним та бізнес-класом невідворотності парламентських виборів, ряди команд навколо основних фігурантів майбутніх електоральних битв змикаються все тісніше. В той час як "Наша Україна" слабшає, БЮТ відчуває потужний приплив співчуваючих бізнесменів та чиновників, особливо у західних та центральних областях.

Потрапити у нові списки "рожевосердцевих" прагнуть і досить неоднозначні персонажі українського політекономічного життя. "ЕП" вже писала про наявність бізнес-зв'язків між Андрієм Деркачем, нинішнім керівником "Енергоатому", і певними представниками БЮТ. Але подальший аналіз теми політичної міграції грошових мішків виявив ще немало цікавих фактів.

Випробувати "тягар" народного обранця у фракції БЮТ у парламенті 6-го скликання вирішив великий західноукраїнський олігарх Олег Бахматюк. За інформацією лідера Партії вільних демократів Михайла Бродського, прізвище івано-франківського бізнесмена було представлене у списках на закритому з'їзді "Батьківщини". Однопартійці Юліі Тимошенко спростували цю інформацію у чисельних заявах.

Втім, альянс Бахматюка та "Батьківщини" все-таки мав місце. Перший і підтверджений фактами зв’язок – це спільні справи з Богданом Губським, одним із улюбленців Юлії Володимирівни серед бізнесменів з кучмістським минулим.

Губський і Бахматюк перетнулися на газовому бізнесі. Богдан Губський, будучи одним з керівників БЮТ, володіє пакетом акцій у декількох облгазах. Зовсім недавно "Нафтогаз України" під керівництвом Євгена Бакуліна, людини міністра палива та енергетики Юрія Бойко, відібрав в нього контроль над "Черкасигазом". Цей контроль Губський отримав ще у період прем'єрства Юлії Тимошенко, володіючи при цьому лише 8% акцій.

Аналогічна ситуація простежується й у "Вінницягазі". Боротися за це підприємство Богдан Губський не наважився. Зіграла роль "топорна" спроба встановити контроль над "Черкасигаз", яка вилилася в нічний штурм державного підприємства, що був ледве відбитий силами "Нафтогазбезпеки" і черкаських правоохоронців. Подейкують, що постфактум він отримав прочухана навіть у Секретаріаті Президента – за псування опозиційного іміджу.

У нічному нападі був помічений і знятий на плівку лояльний до Богдана Губського депутат фракції БЮТ Петро Кузьменко. Богдан Губський зважується передати контроль над проблемним активом Олегові Бахматюку, гарантувавши політичне прикриття взамін. Після цього БЮТ активно підключається до протистояння НАК та облгазів. У захист останніх уже вийшло кілька заяв від імені блоку.

Об’єднує двох газових бізнесменів не тільки щира нелюбов до команди Юрія Бойко – почуття, яке поділяє і сама Тимошенко. Напевно, Губський та Бахматюк розуміють одне одного, як люди, що ще кілька років тому стояли по іншу сторону опозиційних барикад. Адже Губський раніше, до 2004 року був у фракції СДПУ(о), партії тодішнього одіозного голови Адміністрації Кучми Віктора Медведчука. Бахматюк же у 2006-му році спробував отримати депутатський мандат у складі ультракучміста Володимира Литвина. Як загальновідомо – безрезультатно.

Редакції "ЕП" повідомляли про спробу Бахматюка інтегруватись у більш надійний "політичний поїзд" на місцевому рівні. За кілька днів до закритого з'їзду "Батьківщини" зі своїми делегатами та кандидатами у парламентський список визначалася також івано-франківський обласний осередок партії.

Як же здивовані були активісти "Батьківщини", побачивши у списку кандидатів на парламентські перевибори під "прохідним" другим номером свого земляка, у недавньому минулому активіста Народної партії Литвина Олега Бахматюка. "Деякі учасники обласної конференції хотіли виступити проти такої кандидатури. Особисто я наводив приклад Олексія Івченка, якого відмовилася брати у списки "Наша Україна"...", – розповів один з делегатів конференції, який просив не називати його імені.

Наші джерела в БЮТ стверджують, що після галасу, зчиненого Михайлом Бродським, Тимошенко (що робить їй честь) особисто викреслила івано-франківського олігарха зі списку.

Отже, поки політичне прикриття БЮТа Бахматюку дає небагато. Звернення місцевих організацій "Батьківщини" із проханням захистити підконтрольні Бахматюку облгази від нападок влади – не занадто адекватна плата за мільйони, витрачені на крісло депутата. Як видно, Олег Бахматюк розраховує на результати перевиборів, які допоможуть йому повернутися у високі енергетичні Кабінети в столиці. А далі опальний олігарх має всі шанси перейти в наступ, і поправити стан свого газового господарства.

Довідково. Заснована Бахматюком в 2003 році "Станіславська торговельна компанія" за короткий час вибудувала одну із найбільших мереж продуктових магазинів у регіоні, об'єднаних під ТМ "Фаворит". В 2002-2004 році компанія лідирувала в області за обсягом відшкодованого ПДВ.

Дебют Олега Бахматюка в газовому бізнесі пов'язаний зі зближенням з Ігорем Єремєєвим, депутатом четвертого скликання, одним з лідерів Народної Партії Володимира Литвина.

У 2005-му Олег Бахматюк влаштувався на роботу у "Нафтогаз України" на посаду радника голови правління, а в червні 2006 року він став заступником голови правління "Нафтогазу". У сферу його ведення потрапили питання управління майном та корпоративними правами держкомпанії. Минулого року правоохоронці розслідували використання 400 млн. грн., що були з участю Бахматюка виділені для газифікації п'яти областей.

Гроші перераховувалися на рахунки облгазів, з облгазів – на рахунки будівельних компаній. З рахунків будівельних компаній трохи більше 345 млн. пішло вже згаданій "Станіславській торговельній компанії" – формально на оплату поліетиленових труб.Які, втім, пізніше повернули замовникам, оскільки, як говорять в СТК, "не зійшлися в ціні".

Як вказано в результатах перевірок правоохоронних органів, облгазами в актах про виконані роботи вказувалися газопроводи, які - принаймні так стверджували опоненти пана Бахматюка - були побудовані на гроші, зібрані з жителів газифікованих регіонів.

Бахматюк звинувачення відкинув. Керівники його підприємств стверджували, що прокуратура та МВС вчиняли на них тиск, через буцім-то бажання швейцарської компанії "РосУкрЕнерго" придбати облгази, що належать бізнесменові. Очевидно, їхні аргументи були почуті, оскільки взимку низка судових справ була скасована.