Верховна Рада (принаймні та її частина, котра вважає парламент нерозпущеним) всерйоз зайнялася питанням створення Національної комісії з контролю за впровадженням, функціонуванням й удосконаленням єдиної державної системи моніторингу виробництва, поставок, транспортування, споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Що це? Нова надбудова, яка розкине по країні бюрократичне павутиння та примножить чиновницьку армію, обтяжуючи виробничників недолугими розпорядженнями та додатковими тоннами паперової роботи? Чи все ж таки вкрай необхідний державі орган, мета якого систематизувати роботу з ефективного використання енергоресурсів?

"Контроль та облік – це основа успіху державного управління", - нагадала депутатам співавторка законопроекту депутатка від комуністів Алла Александровська.

Браво, пані Алло!

"Тобто, завдання закону – вдосконалення державного управління? А нам що з того?", – чухає потилицю мій сусід у ложі преси.

"Головна трудність лежить в економічній площині: здійснити найсуворіший та суцільний облік та контроль виробництва і розподілу продуктів", – цитую я йому класика та апологета пані Александровської сотовариши – В.І. Леніна.

"З урахуванням особливої важливості паливно-енергетичних ресурсів для життя нашої держави вкрай необхідно створення державної повномасштабної системи моніторингу за їх використанням на усіх стадіях функціонування народного господарства – від виробництва до споживання", - продовжує пані Александровська.

І так буде з кожним. Елемент безпеки? Систему моніторингу знизу та регуляторний орган згори. Мрія комуністів…

Втім то все жарти. Але ж створення Національної комісії – це не жартома. І взагалі – навіщо під моніторингову структуру створювати регуляторний орган з національним статусом і міксом функцій СБУ, НКРЕ, інших державних установ?

З таким запитанням ми звернулися до експертів в галузі ПЕК, які повідомили нам, що ідея не нова, вона з'являється час від часу в парламенті в різних видах. Дійсно, моніторинг енергоресурсів "від свердловини до заправки" країні потрібний. Має бути ефективним і моніторинг впровадження енергозберігаючих технологій.

Але чи потрібен для цього новий "каральний" орган? Ні. Однозначно ні, переконаний директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. "Впровадження регуляторного органу є нормальним для природних монополій. Але в цьому випадку – коли йдеться про ринки нафти, газу – держава може створювати контрольні структури, але аж ніяк не регуляторні", - зазначив пан Бураковський в інтерв’ю "ЕП".

Такої ж точки зору дотримуються й інші експерти. "Впровадження розробленої науковцями НАНУ Єдиної державної системи моніторингу виробництва енергоресурсів, їхнього постачання, споживання тощо – потрібно і державі, і громадянам, - переконаний Олексій Чернявський, видавець щотижневика "Енергобізнес". – Однак, чи доцільно ініціювати нову структуру, яка буде перебирати повноваження інших уже існуючих – наприклад, Національного агентства з ефективного використанню енергоресурсів, тощо".

Експерт побоюється, що нова комісія отримає важелі, які гальмуватимуть процеси. П’ять осіб, які увійдуть до складу комісії, за словами пані Александровськой, призначатимуться Кабміном. Коаліційним Кабміном. А відтак, базуючись на наявному досвіді роботи аналогічних органів, можна прогнозувати, що в їхній роботі над економічною доцільністю домінуватимуть політичні (кланові, кумівські тощо) уподобання.

В Мінпаливенерго коментувати законопроект відмовились, посилаючись на те, що він ще не надсилався на погодження (процедура обов’язкова для ухвалення законопроекту в цілому). До речі, не погоджувався він і з іншими профільними міністерствами.

А навіщо, коли в залі сидить 256 осіб-коаліціянтів. Які приймають закони без опозиції, без контролю і без відповідальності – адже парламенту вже нема, чи не так?