У Азарова вирішили вдарити корупцією по корупції

У Азарова вирішили вдарити корупцією по корупції

Четвер, 10 травня 2007, 13:19 -
Скидається на те, що під виглядом конкурсу пройде "природній відбір" тих, чия співпраця з урядом не завадить власне урядовцям, тих, хто не порушить напрацьовані корупційні схеми, або хто є власне ланкою в цих схемах.
Днями відомство найзапеклішого в Україні борця за зростання ВВП та інноваційний розвиток української економіки Миколи Азарова взялося подолати корупцію за 3,5 млн. грн.

Для цього Мінфін оголосив відкритий конкурс на кращу пропозицію щодо реалізації бюджетної програми "Заходи по боротьбі з корупцією" серед громадських організацій.

Зроблено було це на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 № 453 "Про затвердження Порядку використання в 2007 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для проведення заходів щодо боротьби з корупцією".

Навряд чи варто зупинятися на тому, що саме боротьбу з корупцією взяли за провідне гасло опозиційні сили протягом виборчої кампанії-2004. Але на відміну від, скажімо, Грузії, для подолання явища, що геть роз’їло усі щаблі державної влади, жодних системних заходів в цьому напрямі не було вжито. Тож навіть згадувати в цьому контексті про підвищення зарплати міністрам та прес-секретарю президента не будемо.

Наразі тематикою боротьби з корупцією заволодів уряд, для якого вона (корупція) є якщо не візитною карткою, то – за всіма ознаками – найулюбленішою дитиною.

Проте, здається, вітчизняні урядовці, як і будь-які нормальні батьки, що люблять своїх дітей, навряд чи перестараються. Тож чиновники з Мінфіну вирішили діяти обережно.

На такі думки наводять умови, на яких Мінфін збирається проводити конкурс на кращі пропозиції щодо боротьби з корупцією.

В першу чергу викликає підозру відсутність в умовах технічного завдання. Себто пояснення, що саме хоче придбати держава за 3,5 млн. грн., які їй віддали платники податків. В документі не має навіть натяку на те, яким саме має бути продукт – на який інструмент очікують урядовці задля подолання ганебного явища.

Перше, що спадає, на думку, все це має бути в самій державній програмі "Заходи по боротьбі з корупцією". Але, нажаль, у відкритому доступі ніде не вдалось знайти цей документ. Однак "ЕП" сподівається, що таки зможе знайти цей документ в надрах котрогось з Міністерств, що складали та узгоджували його.

Наразі ж єдине, що є, – невеличкий перелік заходів, за які уряд збирається платити гроші організації-переможниці. Міститься він у зазначеній вище постанові Кабміну. Проте, цей перелік зрештою не дає чіткого уявлення, чого саме не вистачає владі.

Так, в Постанові говориться, що бюджетні кошти для боротьби с корупцією будуть витрачатися на "організацію інформаційно-аналітичної діяльності", "підготовку та випуск радіо- і телепередач, газет, бюлетенів, брошур антикорупційного спрямування", "на організацію науково-практичних конференцій", а також аналіз законодавчих актів, розроблення методичних рекомендацій щодо визначення шляхів подолання корупції в Україні тощо.

Тобто лише загальні формулювання, і навіть натяку немає на те, яким чином цей, безперечно нагально потрібний інструментарій, має на меті використовувати уряд, і, найголовніше, який результат від усього цього очікується. Економічний ефект, так би мовити.

Дізнатися, що ж саме думають з цього приводу власне у Мінфіні, "ЕП", на жаль, вчасно не вдалося. Заступник міністра Юрій Шевченко, який є головою комісії з проведення конкурсу на кращі пропозиції щодо боротьби з корупцією, погодився спілкуватися лише через довгу процедуру офіційних запитів.

Проте, спробуємо самотужки виправдати високомудрих чиновників. Може, вони мали на меті змусити громадськість випрацювати найкращу програму боротьби з корупцією, реалізація якої врешті-решт камінчика не залишить з цього блокпосту на шляху української демократії?

Але у такому разі в умовах конкурсу, напевне, має бути зазначено, що держава буде платити гроші саме за розробку (а може й навіть втілення) певної програми заходів, які мають досягнути визначеної високої мети.

В Порядку проведення конкурсу пунктом 17 нібито визначені критерії, за якими спеціальна комісія оцінює пропозиції кожного учасника. Принаймні вони так задекларовані – як критерії оцінки пропозицій.

Але навіть неозброєним оком видно, що це критерії відсіву учасників, а не їх програм: себто звичайні кваліфікаційні вимоги. Подібні "ляпи" явно свідчать про проблеми з логікою у виконавців документу.

Тож під критеріями пропозицій (тобто продукту, який мають запропонувати конкурсанти) вітчизняні чиновники чомусь розуміють наявність в учасників конкурсу "досвіду співпраці з органами державної влади", "зв'язків з міжнародними організаціями", "представництв у регіонах та належної матеріально-технічної бази", "аналітиків, журналістів та інших фахівців з досвідом роботи з надання юридичної та соціальної допомоги громадянам, що постраждали від проявів корупції" тощо. Зрозуміло, що все це можна віднести до виконавця, але аж ніяк не до самого продукту.

Свідома ця безграмотність в оформленні документу або випадкова – можна лише здогадуватися, однак у будь-якому випадку її наявність лякає.

Тепер поговоримо безпосередньо про ці кваліфікаційні вимоги. Слід сказати, що за сумною традицією, досить часто вітчизняні бюрократи прописують їх так, аби передбачити участь у "відкритих та прозорих" конкурсах лише "потрібних" учасників (що, безумовно, теж є очевидним проявом корупції). Дещо схоже, на жаль, можна спостерігати і в документі, про який йдеться в цій статті.

Наприклад, в тому ж п.17 Порядку (а також в Постанові №453, на яку посилається поточний документ) зазначено, що учасник конкурсу має бути засновником "загальнодержавного друкованого засобу масової інформації антикорупційного спрямування".

Жодних сумнівів, що наявність у виконавця власної газети або журналу, які мають антикорупційне спрямування, піде на користь справі. Проте незрозуміло, чому, по-перше, вимога стосується саме друкованого ЗМІ. Адже в переліку заходів є також телевізійні і радіопередачі.

Якщо потенційний переможець замість співзасновника газети чи часопису виявиться, скажімо, власником певної кількості акції загальнодержавного телеканалу, або матиме контракт на випуск відповідної телепрограми – в нього не буде шансів. Чи в такому випадку боротьба з корупцією вестиметься не на засадах прозорості та відкритості? Проте яка ж це взагалі боротьба…

Крім того, досить цікаво, що саме мається на увазі під "антикорупційним спрямуванням видання"?

"Визначення "антикорупційного спрямування" ЗМІ в українському законодавстві сьогодні немає, – говорить головний юрисконсульт Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська. – Свою спрямованість видання визначає при реєстрації. Але я ніколи не зустрічала, щоб якесь видання у своїх програмних засадах зазначало саме антикорупційний напрямок, зазвичай спрямованість є соціально-політичною або соціально-економічною".

На думку експерта, за існуючих умов ступінь антикорупційної спрямованості будь-якого ЗМІ може бути визначено лише за суб’єктивними критеріями, виходячи з його діяльності.

"Така оцінка може робитись, виходячи з якихось матеріалів цього видання, або з його репутації", – говорить Котюжинська.

Отже, маючи бажання, під такий критерій можна підігнати будь-яке ЗМІ, що має статус загальнонаціонального. А його "антикорупційність" буде цілком залежати від волі конкурсної комісії.

Це з одного боку. А з іншого… З іншого – можливо, саме коли пишеться/читається цей матеріал, певна громадська організація отримує свідоцтво про реєстрацію нового антикорупційного загальнодержавного видання?

А що думають з цього приводу власне потенційні учасники конкурсу – громадські організації антикорупційного спрямування? Деякі з них ставлять під сумнів те, що українська держава взагалі бажає працювати з ними.

"Сьогодні єдиним ефективним способом співробітництва з державою є участь громадських організацій в колегіях при різних відомствах, – говорить голова правління Громадської організації "Комітет протидії корупції та організованій злочинності" Андрій Осипов. – Проте, дуже часто організація до цих колегій може потрапити тільки у випадку, якщо хтось із політиків або чиновників пролобіює її інтереси. Тобто через телефонний дзвінок голові міністерства тощо".

Отже, все скидається на те, що під виглядом конкурсу пройде "природній відбір" тих, чия співпраця з урядом не завадить власне урядовцям, тих, хто не порушить напрацьовані корупційні схеми, або хто є власне ланкою в цих схемах.

По завершенні вивчення вказаної постанови уряду залишається стійке враження: нам запропонували черговий спосіб боротьби з корупцією через той самий корупційний інструментарій: під прикриттям нібито поглиблення співпраці влади та громадськості створити чергову схему задля виводу "налєво" бюджетних грошей. Прозоро та відкрито, чорт забирай.