Спецпроект "ПолеUA"
За підтримки УКАБ
Що означає етикетка "органік"?

Що означає етикетка "органік"?

Вівторок, 25 вересня 2018, 12:00 -
Біо-, еко-, натуральний, біологічний – усі ці назви тепер мають зникнути з етикеток продуктів харчування і не вводити в оману споживача, який хоче купити органічні продукти харчування.

У серпні набрав чинності Закон України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції".

Органічним вважається лише продукт з написом "органічний продукт" та відповідним державним логотипом.

Економічна правда спробувала розібратися, що ж насправді стоїть за етикеткою "organic"?

Як вирощується, чим приваблює споживача і чи можливо, щоб усі фермери перейшли повністю на органічне виробництво?

Мода чи необхідність

Вирощування та споживання органічної продукції сьогодні – це модний тренд.

Люди схильні більше довіряти органічній їжі, вважаючи, що вона корисніша та здоровіша, ніж вирощена за традиційною технологією.

За даними опитування Європейської асоціації захисту рослин (ECPA), яке було проведене у 2017 році, 45% респондентів заявили, що надають перевагу органічній продукції, проте  не мають чіткого розуміння того, що робить продукт "органічним".

Лише 28% респондентів обізнані про використання засобів захисту рослин в органічному виробництві.

Попри тренд до росту площ, зайнятих під органічним виробництвом, Україна посідає 11 місце серед європейських країн за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні, - це більше 410 тис. га станом на 2016 рік.

Це менше 1% всіх земель сільськогосподарського призначення в Україні.

 

У нашій країні органічним все ще прийнято вважати те, що вирощене на городі у селі.

Таке органічне сільське господарство є способом поліпшення продовольчої безпеки домашніх господарств або зменшення витрат на споживання.

Їх продукція не обов'язково продається на ринку або продана без цінової різниці, оскільки вона не сертифікована.

 

Проте, тут є кілька застережень. Навіть якщо ви впевнені, що господар не кропить картоплю і не використовує аміачну селітру – це не означає, що продукція безпечна та корисна.

Органічні добрива у вигляді гноївки – це теж нітрати, і їх неконтрольоване внесення може бути небезпечним.

Крім того, на рослинах можуть розвиватися грибкові захворювання, які виробляють мікотоксини, шкідливі для людей та тварин.

"Гнилі овочі та фрукти можуть викликати мікотоксикоз – сильне отруєння організму.

Продуцентами мікотоксинів є багаточисленні види грибів, серед яких переважають гриби роду Fusarium, Penicillium, Aspergilus, Botrytis та ін. 

Вони можуть накопичуватися в організмі людини і викликати різні розлади та алергічні реакції.

Основна небезпека мікотоксинів в тому, що їх неможливо виявити при простому огляді продуктів, вони не впливають на присмак, аромат і колір овочів чи фруктів і не схильні до руйнування при термообробці або заморожуванні", - застерігає Олена Попюк, завідувач агролабораторії ТОВ НВК "Ірлен".

Чи може світ стати органічним?

Чи можуть органічні виробники забезпечити світ їжею? Відповідь, - на жаль, ні.

Враховуючи постійне зростання кількості населення планети та скорочення орних площ через ерозійні процеси – така перспектива неможлива.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) агровиробники втрачають 40% врожаю через шкідників, хвороби та бур’яни, без застосування засобів захисту рослин ця цифра може подвоїтися.

Українські агровиробники органічної продукції стверджують, що при переході на органічне виробництво урожайність культур знижується на 30-40%.

"Різниця у врожайності між органічною та неорганічною системою землеробства складає 40% по усім культурам.

І основною проблемою тут є не хвороби чи шкідники, хоча і вони дошкуляють, а нестача азоту, через це такий рівень падіння врожайності", - говорить Гліб Лук’яненко, генеральний директор господарства ПП "Агроекологія", яке вже більше 30 років вирощує продукцію без застосування хімічних засобів захисту рослин та добрив. 

Аби вирощувати органічну продукцію потрібно подбати про живлення.

Для цього потрібно знайти доволі велику кількість гною. Враховуючи те, у якому стані знаходиться українське тваринництво, це може стати проблемою.

Існує думка, що падіння врожайності компенсується вартістю біологічних засобів захисту рослин та економією коштів на хімічних добривах.

Це не зовсім відповідає дійсності. Оскільки уся різниця у вартості захисту та живлення буде нівельована підвищенням витрати пального на проведення обприскування, ґрунтообробних робіт та збільшення зарплатні працівникам.

"Захист органічного саду варто робити на упередження, оскільки якщо рослина уже була уражена, то вилікувати її складніше, ніж запобігти цьому.

Обприскування потрібно проводити раз у 7-10 днів. У підсумку за сезон це становить 20-25 обробок", - ділиться досвідом Валентина Лановенко, президент Академії Органічного Садівництва "Ekogarden".

За прогнозом ООН, зважаючи на темпи росту населення в світі, до 2050 року необхідно збільшити виробництво їжі на 20%, а враховуючи те, що вільних для сільського господарства земель майже немає, вчені будуть працювати над покращанням насіннєвої селекції, захисту та живлення рослин.

І якби навіть всі виробники зараз перейшли на вирощування органічної продукції, вони змогли б прогодувати лише 4 млрд людей, тобто  майже половина всього населення світу потерпала б від голоду.

Фермери рахують гроші

Однією з поширених думок багатьох споживачів є те, що фермери обробляють свої поля надмірною кількістю пестицидів.

Насправді, сучасні фермери вміють рахувати гроші та вибирають і використовують з обережністю обмежені кількості продуктів захисту рослин, щоб зберегти рослини здоровими. Їх бізнес залежить від родючості землі та здоров’я рослин, тому фермери вкладають кошти у захист своїх культур.

Фермери не мають ніякого стимулу розпиляти більше, ніж того потребують посіви – надмірна кількість пестицидів може зашкодити рослинам і мати післядію на наступні роки. Крім того, в Україні агровиробники застосовують в два-три рази менше засобів захисту рослин, ніж у європейських країнах.

Це зумовлено в основному погодними умовами.

В Україні жорсткіші, морозніші зими, які впливають на зменшення кількості шкодочинних організмів.

Цікавий факт, що 99,9% пестицидів, які потрапляють у їжу є натуральними, що виробляє сама рослина як захист від шкідників, хвороб, наприклад, танін у червоному вині або кофеїн у каві.