СПЕЦПРОЄКТ "У тренді cashless"
ЗА ПІДТРИМКИ Interkassa
Пігулка для економіки: як cashless впливає на фінансове здоров'я України

Пігулка для економіки: як cashless впливає на фінансове здоров'я України

Середа, 4 листопада 2020, 13:00 -
Українці дедалі рідше використовують готівку. У супермаркетах, метро, ресторанах ми все частіше розраховуємося карткою. За даними Нацбанку, вісім з десяти платіжних операцій 2020 року були безготівковими. При цьому на третину зросла кількість закладів, які приймають платіжні картки, та на 11,2% побільшало безконтактних терміналів.

Експерти переконані: cashless підвищує стійкість економіки. Доказ – розвинені країни світу обирають безготівкові розрахунки. У США, до прикладу, їх частка становить 76% від ВВП, у Швейцарії – 83%. Україна поки зупинилася на позначці 55%.

Разом з платіжним агрегатором Interkassa ми з'ясували, як cashless впливає на рівень тіньової економіки, ВВП і банківську систему України.

Cashless як драйвер прозорої економіки

Високий рівень тіньової економіки передусім б'є по державному бюджету, адже виникає його дефіцит. За розрахунками Мінекономіки, рівень тіньової економіки в Україні у 2019 році становив 28% від ВВП. Згідно з державною стратегією розвитку фінсектору до 2025 року, його планують зменшити до 20%.

Експерти зазначають: де вагомий об'єм тіньових операцій, там велика частка готівки в обороті країни. І навпаки: чим більше розвинений cashless, тим менше можливостей для безконтрольної діяльності.

Підтверджує думку масштабне дослідження тіньової економіки за 1991-2015 роки від МВФ. Згідно з ним, середній розмір тіньового сектору в Україні у 2015 році становив 42,9%.

Для порівняння: у Польщі частка тіньової економіки дорівнювала 25,1%, у Японії – 10,4%, у США – 8,3%. Найнижчий "тіньовий" рівень демонструє Швейцарія – 7,24%. Саме у цих країнах найбільше розвинені безготівкові платежі.

Проте ситуація щодо розвитку cashless-економіки в Україні не безнадійна. Упродовж останніх п'яти років кількість безготівкових операцій у країні зросла на 24 відсоткові пункти. За цей же час рівень тіньової економіки зменшився із 43% до 28% ВВП, що підтверджує її прямий зв'язок з кількістю готівки в державі.

 

"Збільшення обсягу безготівкових розрахунків на 5% протягом наступних п'яти років забезпечить виведення з тіні до 10% економіки України, – переконаний голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. – Рівень безготівкових розрахунків у нашій державі незадовільний у порівнянні з іншими європейськими країнами. Ми працюємо над тим, щоб зробити їх доступнішими для громадян".

Компанія Ernst&Young дослідила: якщо збільшити карткові платежі на терміналах на 1% від ВВП, то пасивна тіньова економіка країни (коли ініціатор готівки – продавець) зменшиться в середньому на 0,037%. Для України це означає додаткові 2 млрд грн до бюджету. Для порівняння: саме стільки уряд запланував виділити на доступні кредити для бізнесу у 2021 році.

Тож прозорі розрахунки і cashless наповнюють держбюджет.

"Завдяки зниженню обсягів тіньової економіки, для функціонування якої необхідний готівковий ресурс, буде рости і загальний рівень економіки країни. Адже безготівкові кошти залишатимуться в економіці, а отже, будуть працювати на її розвиток", – підкреслює заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Стимул для зростання ВВП

Завдяки поширенню в Україні cashless-розрахунків співвідношення готівкової маси до ВВП поступово знижується. Якщо у 2014 році цей показник становив 18,1% від ВВП, то у 2018 році він зменшився до 10,3%, а у 2019-му – до 9,7%, повідомили ЕП у пресcлужбі Національного банку.

"Нацбанк ставить собі за мету і далі зменшувати обсяг готівки в економіці. НБУ планує досягти співвідношення готівкової маси до ВВП в розмірі 7,5% у 2025 році", – йдеться в повідомленні.

Кешлес сприяє збільшенню ВВП, стимулюючи витрати споживачів. За даними дослідження Moody's Analytics, проведеного у 70 країнах світу, електронні платежі у 2011-2015 роках підвищили рівень споживання на 0,4%.

Найвищі темпи показали країни, що розвиваються, а найбільший приріст ВВП зафіксували там, де почали максимально використовувати платіжні картки.

Логіка передбачувана: чим простіше оплатити товар або послугу, тим більше купують, а отже, швидше зростають ВВП і економіка загалом.

 

На думку експертів, ріст електронних платежів лише на 1% може стимулювати збільшення споживчих витрат у державі в середньому на 104 млрд дол на рік. Якщо фактори росту не зміняться, то використання платіжних карток посприяє збільшенню ВВП України в середньому на 0,04% на рік.

Опора банківської системи

Cashless збільшує можливості банків, адже підвищується їх капіталізація і спроможність виступати фінансовими посередниками. До того ж, накопичені на рахунках кошти дозволяють банкам надавати доступні кредити бізнесу, що сприяє збільшенню виробництва товарів та послуг і зміцненню національної валюти.

Ще один аргумент на користь сashless – зниження витрат на інкасацію, обслуговування банкоматів та охорону місць зберігання готівки. Частина цих витрат покривається завдяки комісії банків.

"У вересні набули чинності нові тарифи НБУ та помітно зросла плата за обслуговування готівкового грошового обороту, – розповідає аналітик Андрій Гойлов. – Для всіх банкнот і монет незалежно від номіналу введено єдиний тариф – 0,4% від суми. Тариф за видачу готівки в касах банків зріс з 0,3% до 0,5% і введено тариф за здачу надлишків готівки в розмірі 0,25%".

Таким чином регулятор стимулює банки економити на розрахунково-касовому обслуговуванні. Пільгові тарифи збережені тільки для виплат пенсій і зарплат держпідприємств.

На прикладі Ощадбанку можна побачити, яку частку в структурі витрат займає робота з готівкою. За даними НБУ, Ощадбанк у серпні 2020 року витратив на розрахунково-касове обслуговування 204 млн грн. Оборот готівки з використанням банкоматів у серпні становив 21,3 млрд грн, а за платіжними картками пройшли 128 млрд грн.

Зростання доходів міста

Дослідницький центр Roubini ThoughtLab та Visa підрахували: якщо 100 найбільших міст світу повністю перейдуть на безготівкові платежі, сукупний економічний ефект становитиме 470 млрд дол на рік, тобто майже 13 річних бюджетів України. Проте поки що повністю відмовитися від готівки не вдалося жодній країні.

 

На своєму сайті Visa опублікувала інтерактивну візуалізацію, за допомогою якої можна визначити, скільки прибутку отримає кожне місто, якщо збільшить частку безготівкових платежів. Києву обіцяють додаткові 40 млн дол, якщо кількість безготівкових платежів у ньому зросте на 5%.

Усе буде cashless?

Згідно із стратегією розвитку фінтеху України до 2025 року від Нацбанку, українцям прищеплюватимуть звичку платити безготівково. Передусім зіграють на зручності.

"Користуючись таксі, ми прагнемо безготівкового розрахунку не тому, що переживаємо, аби бізнес працював офіційно. Ми хочемо уникнути ситуацій, коли у водія немає решти", – підкреслює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

Експерт констатує, що в якийсь момент українцям стало зручніше розраховуватися картками, ніж носити паперові гроші. Це спонукало продавців встановлювати термінали для оплати, більшість з яких зараз безконтактні.

Ефект зручності свого часу дав поштовх і стрімкому розвитку мобільного банкінгу. Понад 60% покоління Z обирають винятково онлайн-розрахунки.

"Диджиталізація поступово торкнеться і невеликих банків, які наразі працюють здебільшого в офлайні. Чимало з них вже задумалися про власний мобільний банкінг, але його розробка доволі витратна.

У нашій групі фінтех-компаній ми створюємо диджитал-банкінг, який пропонуватимемо як White Label-продукт невеликим банкам, які зацікавлені у власних мобільних продуктах (застосунках) і подальшій диджиталізації", – розповідає власник Interkassa і ТОВ "Укркарт" Ігор Фісун.

Отже, cashless також сприяє розвитку технологій та фінансової інклюзії. Це не менш вагомий аргумент, ніж вплив на зменшення корупції, ріст ВВП і стабільність банківського сектору.

Підпишіться на наші повідомлення!