СПЕЦПРОЄКТ "ГазПравда"
За підтримки ФРНГ
Справа – "труба"

Справа – "труба"

Середа, 27 травня 2020, 12:58 -
Фото DELO.ua
Попри, здавалося б, відсутність економічної логіки Росія вперто намагається завершити одіозний "Північний потік 2". Ризикуючи потрапити під санкції США, "Газпром" направив у Балтійське море власні трубоукладальні судна. Про їх реальну спроможність завершити будівництво достовірної інформації немає. Проте зрозуміло одне: Росія не зупиниться ні перед чим, аби добудувати газогін, який називають "особистим проєктом Путіна".

Чому Росія не полишає спроб завершити "Північний потік 2"?

Ще в грудні 2019 року добудова "Північного потоку 2" була лише питанням часу. Укласти залишалося всього 160 км труби або 7% від усієї довжини підводного газогону.

Проте через запровадження санкцій США підрядник будівництва – швейцарська компанія Allseas – відмовилася завершувати проєкт, а "Північний потік 2" перейшов у статус недобудови.

Знайти, хто докладе останні кілометри труби, фактично неможливо. Санкції США – дуже вагомий аргумент не втручатися для тих небагатьох компаній, які мають необхідне обладнання.

У березні світ змінився через пандемію COVID-19 та світову економічну кризу. Попит, а з ним і ціни на енергоресурси, безпрецедентно обвалилися.

З економічної точки зору, новий газогін наразі не потрібен, адже існуючі газотранспортні потужності суттєво недовантажені. Лише українська ГТС могла б легко подвоїти обсяги транзиту.

Проте Росія попри, здавалося б, відсутність економічної логіки вперто намагається завершити одіозний проєкт. Ризикуючи потрапити під санкції США, "Газпром" направив у Балтійське море власні трубоукладальні судна.

Про їх реальну спроможність завершити будівництво достовірної інформації наразі немає. Проте зрозуміло одне: Росія не зупиниться ні перед чим, аби таки добудувати газогін, який називають "особистим проєктом Путіна".

Отже, заспокоюватися рано. Зважаючи на загрозу повної відмови Росії від використання української ГТС у разі добудови "Північного потоку 2", Україні варто докласти максимальних зусиль та задіяти всі можливі важелі впливу, аби не дати Кремлю завершити будівництво.

 

Обхідний газогін не зміг обійти законодавство ЄС

Крім пошуку технічних можливостей завершити будівництво, у Кремлі продовжують лобіювати зняття санкцій і намагаються отримати для "Північного потоку 2" суттєві преференції.

Москва розраховувала, що для обхідного газогону зроблять виняток, звільнивши проєкт від умов енергетичного законодавства ЄС. Йдеться про антимонопольне правило, коли одна компанія не може бути постачальником і транзитером.

"Одна компанія може використовувати не більше 50% потужностей трубопроводу. До решти 50% власник повинен надати вільний доступ іншим компаніям. Це складно уявити, оскільки "вхід в трубу" є лише на території РФ.

Отже, навіть якщо проєкт буде завершено, Росія зможе використовувати його транзитні потужності (55 млрд куб м на рік) тільки наполовину", – пояснює радниця голови правління НАК "Нафтогаз України" Олена Зеркаль.

Росіяни подали апеляцію на рішення німецького регулятора, але європейський суд загальної юрисдикції визнав неприпустимою для розгляду скаргу щодо часткового або повного звільнення "Північного потоку 2" від правил ЄС.

"За російським законодавством "Газпром" користується монопольним правом видобувати та експортувати газ. Це рішення може спонукати РФ наблизитися до європейських норм функціонування ринку і провести анбандлінг "Газпрому", – вважає Зеркаль.

Отже, говорити про завершення боротьби навколо проєкту ще рано.

"Поки ми не зупинили цей проєкт, гра триває, – наголосила в ефірі онлайн-дискусії #енергочетвер "Північний потік 2": битва триває" Олена Зеркаль. – Було проведено багато зустрічей, щоб довести, що це не тільки проблема України. Насправді це проблема геополітики. Це питання майбутнього розвитку світу, адже воно стосується не лише газу, а й безпеки".

Коли гроші не мають значення

Суттєве погіршення економічних умов не стало для "Газпрому" вагомою причиною відмовитися від ідеї добудувати "Північний потік 2". В умовах економічної кризи, збитків компанії та внутрішніх проблем РФ це виглядає дивно, утім, у випадку з Росією – прогнозовано.

"Економічної складової в проєкті ніколи не було. Ще на стадії планування він не мав терміну окупності, шансів стати прибутковим. Тобто "Газпром" готовий вкладати в нього гроші за будь-яких обставин.

Він буде це робити доти, доки гроші не закінчаться не лише в нього, а й в Росії загалом, включно з їхніми пенсіонерами", – зазначив в ефірі згаданої онлайн-дискусії директор з розвитку Федерації роботодавців нафтогазової галузі Вадим Гламаздін.

Упертість росіян пояснюється просто: "Північний потік 2" – особистий проєкт президента РФ. "Путін знає про "Північний потік 2" кожну технічну деталь та особисто його курує", – наголошує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Відмовитися від своєї давньої мрії – перекрити транзит газу через Україну – у Кремлі не в силах. Пам'ятаючи лозунг "Газпрому" "Мрії здійснюються", в ідеї Путіна готові інвестувати до останнього рубля.

Незмінність політики Росії щодо України, зокрема енергетичної, констатує і спеціальний кореспондент УНІАН в Москві Роман Цимбалюк.

За його словами, у Кремлі досі мріють перекрити транзит газу через Україну. Саме тому попри санкції намагаються добудувати "Північний потік 2", обійти ГТС України і поділити газовий ринок ЄС з Німеччиною.

"Якщо проводити паралелі з історією та політикою, то це – Молотов-Ріббентроп в газовій сфері, – зауважив він в ефірі онлайн-дискусії. Росія продовжує використовувати можливості в нафтогазовій сфері як зброю для досягнення своїх політичних цілей".

Ще однією причиною, через яку Росія не може зупинити таке марнотратство, є корупція, вважає президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. За його словами, на будівництві газогонів заробляє оточення Путіна.

"Не даремно ці проєкти називають "відкатопроводами", – сказав він в ефірі онлайн-дискусії. – Навіть на тлі кризи в нафтогазовій галузі росіяни ведуть розмову про "Силу Сибіру 2". Це при тому, що велика ділянка "Сили Сибіру 1" ще будується. Тобто вони перший проєкт не довели до ладу, а вже беруться за другий".

На зло санкціям: чи добудує Росія "Північний потік 2" самотужки?

РФ спрямувала до Балтійського моря чотири судна: Akademik Cherskiy, трубоукладальну баржу Fortuna, вантажне судно SVS VEGA під прапором Сент-Вінсент і Гренадини та EAGLE FRONTIER – допоміжне судно під прапором Багамських островів.

Утім, у фахівців є великі сумніви щодо їх здатності повноцінно замінити високотехнологічні судна швейцарської компанії Allseas. На їхню думку, росіяни не мають необхідних технологій, обладнання та фахівців відповідної кваліфікації.

"Немає жодних свідчень, що судно Akademik Cherskiy збудувало хоч метр труби. Команда не тренована і може не мати необхідних сертифікатів. Хоча Akademik Cherskiy має систему динамічного позиціювання, необхідну для роботи в Балтійському морі", – розповідає Гламаздін.

Баржа Fortuna має досвід укладання підводних трубопроводів, проте не має системи динамічного позиціювання. Вона використовує якорі, а це неприпустимо для Балтійського моря, де на дні – безліч глибинних бомб часів Другої світової війни. Будь-який якір, кинутий на дно, може призвести до вибуху.

"Хоча досі росіяни самостійно ніколи не реалізовували проєкти такої складності, ризик того, що вони це зроблять, залишається", – підсумував Харченко.

В інтересах України – не дозволити їм це зробити.

За крок до жорстких санкцій США

Хоча Росія докладає максимум зусиль для завершення "Північного потоку 2", шанси остаточно зупинити проєкт високі, упевнені фахівці.

Головна надія – на санкції США. У 2019 році вони зупинили швейцарську компанію Allseas, а зараз під загрозою санкцій опинився сам "Газпром".

США готові покарати монополіста за спробу добудувати "Північний потік 2". Про це в ефірі онлайн-дискусії розповів президент Yorktown Solutions, LLC, США, Деніел Вайдич.

За його словами, якщо судна "Газпрому" наважаться відновити трубоукладальні роботи, його активи в США будуть заблоковані, а всім його посадовим особам та акціонерам буде заборонено в'їзд до Сполучених Штатів.

"Відбудеться величезний вторинний ефект. Інші компанії, не тільки американські, відмовляться вести бізнес з "Газпромом" не лише в США, а й за кордоном.

Перспектива відмови американських компаній від співпраці з бізнес-партнерами "Газпрому" стане суттєвим аргументом для більшості підприємств, які обиратимуть як пріоритет бізнес з американськими компаніями", – наголосив Вайдич.

 
Дискусія "Північний потік 2": битва триває"

Якщо такі перспективи "Газпром" не зупинять, Україна сподівається на жорсткіші санкції проти "Північного потоку 2" та його ініціаторів. Попри лобістські старання росіян у Вашингтоні, шанси на такий розвиток подій високі.

Упевненості додає й попередній досвід запровадження санкцій проти обхідних газогонів Кремля. Тоді Україна та США здивували багатьох скептиків.

"Навіть у грудні, за тиждень до запровадження санкцій США, мало хто в них вірив, але це сталося. Особисто ми в них вірили і зараз віримо, що санкції США будуть посилюватися аж до повної зупинки проєкту", – запевнив Гламаздін.

"У 2016 році ми жартували, що ідеальний сценарій – щоб росіяни проклали 95% труби, а потім не добудували. Хочу вірити, що так і буде", – додав Харченко.

Україна повинна консолідувати всі сили, аби не програти дипломатичну боротьбу в США та ЄС.

Росія та Німеччина активно працюють проти американських санкцій. У 2019 році лобісти "Північного потоку 2" програли. У 2020 році Україна спільно з американськими партнерами та світовою спільнотою не повинні допустити їх реваншу.

У такому разі "Північний потік 2" має всі шанси залишитися однією з найдорожчих у світі недобудов.

"Тоді Росія не зможе використовувати цей газогін для політичного тиску, а Україна збереже стратегічний статус своєї газотранспортної системи", – наголосив голова Федерації роботодавців нафтогазової галузі Віталій Щербенко.

Про проєкт ГАЗПРАВДА

Питання енергетичної незалежності України за останні 5 років стало як ніколи гострим. Забезпечення вуглеводнями власних потреб є вкрай важливим для економічної стабільності країни. Сьогодні існує чимало різних викликів, з якими стикається вітчизняна газова галузь та багато складних тем, які потребують пояснень.

"Економічна правда" спільно з Всеукраїнським галузевим об’єднанням "Федерація роботодавців нафтогазової галузі" розпочинає публікацію циклу матеріалів, які мають допомогти зрозуміти, що відбувається з українським газом. Ми говоритимемо про особливості видобутку, торгівлі та транспортування газу, про реформування ринку та нові можливості для його учасників і споживачів, про співпрацю зі світовими лідерами нафтогазової галузі, вплив на економіку країни та розвиток її бізнес-потенціалу в світі.

Підпишіться на наші повідомлення!