Максим Шкіль: Якщо минулий рік - це старт дорожнього будівництва, то цей рік - мостового
— За вашими оцінками, на скільки успішним був цей будівельний сезон?
— Були поставлені амбіційні цілі - галузь мала відремонтувати велику кількість кілометрів доріг.
Сьогодні можна сказати, що ці наміри перевиконані - дороги побудовані з випередженням графіку та зроблені у високій якості.
Це чергове підтвердження тому, що дорожники готові виконувати найсміливіші задачі держави і для цього не потрібні іноземці.
Головне, щоб була плановість, певна програма. Бізнес повинен розуміти в якому періоді і що вони повинні зробити. Тоді можна акумулювати ресурси, інвестиції і досягнути певних результатів.
З роками тенденція розвитку дорожньої галузі в Україні змінюється на краще. Якщо минулий рік - це старт дорожнього будівництва, то цей рік я б назвав стартом мостового будівництва. Відновлюється дуже багато мостів.
В Україні є декілька проектів, які я вважаю знаковими: Запорізький міст, Кременчуцький, міст на Молдову в Ямполі, де вже навесні ми плануємо почати масштабне будівництво.
— Ви сказали, що останні роки автодорожня галузь розвивається, а як ви розвивалися разом з нею? Яка на сьогодні ваша частка на ринку?
— Щоб правильно визначити частку, потрібно звести воєдино місцеві, державні та міжнародні бюджети і, виходячи з обороту компанії, порахувати.
Тому мені важко назвати конкретні цифри.
— Добре, але ваша компанія входить у топ-3 лідери галузі?
— Однозначно так. Наш штат на сьогодні складає близько 5,5 тис. людей, кількість техніки - 2,5 тис. одиниць, асфальтобетонних заводів - 18. Крім того, за останні три роки ми проінвестували понад 250 млн доларів.
Це безпрецедентний об’єм інвестицій для будь-якої компанії галузі. Всі ці показники говорять самі за себе і точно ставлять нас у трійку лідерів.
— Є амбіції та бажання стати номером один?
— У нас не постає питання, щоб бути першими. Наша ціль - робити свою справу. У нас є об’єми контрактів, які ми повинні зробити швидко та якісно.
Також у нас є питання соціальної відповідальності.
Чому у нас працюють найкращі співробітники? Тому що ми є найкращим роботодавцем у цій галузі. Будь-які показники - це вже наслідок.
Для мене, як для власника, найголовніше - якість, швидкість роботи та команда.
Найбільше досягнення - це створити найкращу команду в дорожній сфері, і я вважаю, що у нас вона вже створена.
— На вашу думку, на скільки обсяги ринку будуть дозволяти вам ще рости та розвиватися?
— На сьогоднішній день ситуація в Україні виглядає таким чином, що є куди рости.
Якщо завтра щось зміниться - ми зробимо все для того, щоб приймати участь у міжнародних торгах, виходити на інші ринки.
Інфраструктурні проекти будуть тільки розвиватися та зростати. Дуже багато об’єктів будуються в Європі та країнах Азії. Сьогодні світовий ринок має велику ємність і велику перспективу, тому я впевнений, що там буде місце для нас.
Якщо раптом у нас не буде такої можливості, ми будемо робити все, щоб працювати на субпідряді, створювати колаборації, партнерства з компаніями, які мають таку можливість.
Проте я знаю точно, якщо людина прагне - вона досягає. У моєму житті я ніколи не ставлю собі межу.
— Тобто ви б хотіли брати участь у проектах, які фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями?
— Це дуже цікавий та перспективний напрям.
Подивіться, усі проєкти МФО реалізовуються за чіткими та жорсткими вимогами, за зрив термінів контракту, наприклад, ви можете потрапити у бан по всьому світу.
Компанії, які беруть участь у міжнародних проєктах, мають відповідати низці кваліфікаційних критеріїв. Йдеться про власну матеріально-технічну базу, кількість працівників, досвід реалізації аналогічних проєктів та певну фінансову спроможність.
Із ключових - наявність середньорічного обороту коштів за останні 3 роки у розмірі не меншому, ніж закупівля. А також досвід виконання робіт по складності, які будуть співставні із роботами, що закуповуються. Якщо компанія не відповідає їм, вона не може брати участь у такому проєкті.
Автострада активно розвивається. В найближчій перспективі ми будемо відповідати ключовим критеріям та брати участь у міжнародних проектах.
Для нас міжнародні торги – це свого роду диверсифікація ризиків, можливість убезпечити себе від змін кон’юнктури ринку чи політики, якщо держава прийме рішення змінити напрям витрат.
— Говорячи про закордонні ринки, де саме ви себе бачите?
— Поки що я не готовий про це говорити. Зараз у нас є робота в Україні, і наша ціль - зробити якісно ті проекти, які вже є.
На це я витрачаю свій час та ресурс.
Якщо я буду бачити, що ми недозавантажені, що ємність цього ринка значно менша, ніж ті компанії, які сьогодні є в Україні - тоді буду дивитися в інший бік.
Плюс, ми все ще набираємося досвіду, щоб відповідати критеріям для участі у міжнародних торгах.
— Зараз для багатьох контрактів залучається міжнародний технічний нагляд. У вас був такий досвід?
— У нас практично на всіх великих об’єктах є міжнародний технічний нагляд. Більше того, я прошу, щоб він у нас був.
Чому? Я вважаю, що його функція буде виконана так само, як і українським технаглядом, але з точки зору нашого менталітету - до них більша довіра.
Хоча там працюють такі ж люди, які точно так само виконують свою роботу. Я вважаю, що в Україні нагляд за будівництвом доріг здійснюється якісно, але коли у нас присутній міжнародний технагляд - ми абсолютно раді та всіляко сприяємо цьому.
— Які на сьогодні найбільш больові точки у галузі?
— Було б добре, якби усі реформи в Україні були такими ж успішними, як ця. Саме через це важливим питанням на сьогодні є збереження доріг.
Після капітального ремонту дороги ми даємо 10-річну гарантію, і було би правильно, щоб ми також відповідали і за її експлуатацію, так як правильне утримання впливає на те, наскільки довго дорога буде слугувати.
Але сьогодні експлуатація на обласних автодорах, а відповідати за їхню роботу нам.
Друге - питання перевантажень. У нас дуже спекотне літо, і коли по нових дорогах починають їздити фури вагою в 40 т. - жодне полотно не витримає.
Єдиний вихід - підвищити якість автоматичних комплексів по зважуванню на дорогах і посилити відповідальність за перевантаження.
— Раніше ринок дуже гостро сприйняв новий підхід до вибору підрядників, закладений в Методології. Яка ваша позиція?
— Сьогодні, через два роки можна поставити собі запитання: це рішення було правильним чи ні? У моєму розумінні - так, тому що без чіткої кваліфікації учасників не вдалося б реалізувати програму по відновленню 12 тис. доріг.
Я глибоко переконаний у цьому.
Коли ми говоримо про будівництво доріг, хоча це може стосуватися будь-якої сфери, в першу чергу важливий професіоналізм і якість виконання робіт.
Від імені платників податків України держава замовляє послугу - побудувати дороги, і хоче, щоб це було зроблено добре.
Для цього у компанії, яка надає послугу, повинна бути відповідна кваліфікація, кількість співробітників та техніки, позитивні відгуки.
Як компанія, яка, на приклад, не має свого асфальтобетонного заводу в регіоні, може виконати контракт за один бюджетний рік, якщо для того, щоб перевезти завод, змонтувати його, отримати всі дозволи потрібно мінімум півроку?
Тому, хочеш будувати - інвестуй в людей, бери їх на роботу, купуй асфальтні заводи та техніку.
Якщо ви подивитеся на наш приклад - ми усе це зробили.
І це міг зробити будь-хто інший, усі умови для ринку однакові і чітко озвучені.
А ті, хто не хоче інвестувати - можуть працювати на місцевих дорогах.
Сьогодні їхній бюджет складає понад 20 млрд грн, що більше, ніж увесь бюджет "Укравтодора" в 2018 році. Там вони можуть набратися досвіду, якісно себе зарекомендувати, і через рік - три виходити на державні дороги.
Якщо подивитися на це питання ще більш глибоко, то все сходиться до правил.
Наприклад, мені хотілося б, щоб на міжнародних торгах відмінили кваліфікацію і ми могли приймати участь у них.
Але так бути не може - є правила, яких усі повинні дотримуватися. Тому ми будемо рости, розвиватися, щоб в кінцевому результаті досягти своїх цілей.
— Що думаєте про концесію доріг? Хочете брати участь?
— У нас в Україні немає іншого виходу, окрім як робити та розвивати концесію доріг.
Наша мережа була спроектована ще за часи Радянського Союзу, а сьогодні кількість машин більша у десятки разів.
Тому у нас повинно бути багато нових доріг, а вже існуючі повинні розширюватися.
— Як ви в цілому оцінюєте стан дорожньої галузі на сьогоднішній день?
— Те, що зараз робиться в будівництві доріг в Україні - це мінімум із мінімуму. Стан, який у нас був у дорожньому та мостовому будівництві ще пару років тому - гірше нікуди.
Обвалені мости, ями по коліно, в деяких населених пунктах люди об’їжджали полями… Але сучасний світ давно живе по-іншому.
Політики можуть сперечатися про будь-що, бути незгодними між собою, але робити ремонт у домі, в якому ми живемо - у цьому питанні всі повинні бути єдиними.
Програма, яка зараз реалізується, повинна мати наступність.
Повинен бути план на наступних 10 років.
У питанні, де брати гроші, може бути полеміка.
Але в питанні, чи ремонтувати нам свій дім, мені здається, тут питання риторичне.
— Що потрібно зробити державі, щоб дорожня галузь розвивалася й надалі та була ефективною?
— В Україну повинні приходити інвестори. Для них потрібно створити умови: справедлива судова система, прозора фіскальна система, зменшення податкового навантаження.
Я вважаю, що все це дасть довіру громадян до держави в цілому і гроші на реалізацію державних проектів: в медицині, освіті, культурі, інфраструктурі.
Все це частина одного цілого.
Проте найголовніше питання - збільшити бюджет України.
В 1991 році ВВП України було 145-150 млрд доларів, Польщі- 80 млрд доларів. Сьогодні ВВП України 155 млрд дол., Польщі- 594 млрд дол.
Це є фундаментальною проблемою. Навколо цього повинна бути вся полеміка: яким чином зробити Україну країною з великим ВВП.
Україна має весь потенціал, для того, щоб бути успішною. Просто наша проблема в тому, що цим ніхто не користується.
Дорожник - такий самий підприємець, як і будь-хто інший. Він думає не тільки про дороги, він думає, як зробити так, щоб у країні все було добре.
Ми розуміємо, якщо ця країна буде успішною, то у ній будуть розвиватися усі сфери економіки, в ній будуть будуватися інфраструктурні об’єкти. Щасливі люди не повинні думати про те, як їм завтра вижити.
Це фундаментальні речі і держава повинна давати змістовні відповіді, на які суспільство вже зачекалося.
— На завершення, чи можете виділити декілька головних досягнень компанії за цей рік і поділитися планами на майбутнє?
— Перше - ми закінчили дорогу Немирів- Ямпіль. 125 км ми зробили за рекордні 90 днів, при чому у високій якості.
Друге - близько 80 км по Чернігівській області дороги Київ-Суми.
Третє - Ямпільський і Дарницький мости. В цьому році нам вдалося вирішити велику кількість бюрократичних питань: викуп паїв, узгодження точки з молдовською стороною, замовлення металу, проектні рішення…
Ми зробити усе, щоб у наступному році почати активну реалізацію цих проєктів.
Щодо наступного року, у мене є принцип- я ніколи не коментую плани. Можливо це забобони, але ось така я людина.
Я коментую результат.
Ми ставимо перед собою певні цілі на 2022 рік і я впевнений, що все вийде, так як для цього ми створили всі умови та можливості: техніка, інфраструктура, матеріально-технічна база, і головне - колектив.