Окремі галузі польської економіки потерпають від відсутності на ринку праці українських чоловіків. Компанії підлаштовують виробничі процеси під роботу для жінок.

Про це повідомляє аналітичний центр агенції з міжнародного працевлаштування Gremi Personal.

Ситуація на польсько-українському кордоні поволі нормалізується. Протягом останнього тижня кількість в’їжджаючих і виїжджаючих майже однакова. З 15 по 17 квітня три дні поспіль з Польщі до України поверталося більше людей, ніж виїхало. Загалом з початку війни до Польщі  в’їхало 2,8 млн громадян України, виїхало – 756 тисяч.

"Звільнення півночі України від загарбників і концентрація військових дій на сході країни спонукає частину біженців повертатися на Батьківщину. Виїжджають не тільки чоловіки, що вирішили долучитися до захисту Батьківщини, але й жінки, які так і не змогли знайти собі місця за кордоном або поїхали до Польщі як до тимчасового прихистку", – йдеться у пресрелізі.

"Закони економіки змушують шукати рішення для її стабільного функціонування. Майже 80% вакансій для іноземців на польському ринку праці розраховані на чоловіків, що на 15-20% більше, ніж було навіть до війни", – повідомили в Gremi Personal.

Очікується, що "високий сезон" на польському ринку праці (у харчовому виробництві, торгівлі й логістиці, туризмі й HoReCa), який зазвичай розпочинається наприкінці квітня–початку травня, збільшить кількість вакансій для українських жінок.

"Ми переконуємо наших клієнтів у тому, що війна в Україні спричинила невідворотні зміни в структурі міграції, що українські чоловіки у найближчому часі до Польщі не повернуться, і потрібно, де це тільки можливо, підлаштовувати виробничі процеси під роботу для жінок", – заявив директор департаменту рекрутації агенції Gremi Personal Анна Джоболда. 

Від відсутності на ринку праці українських чоловіків найбільше потерпають будівельна, автомобільна галузь, важка промисловість. Польські роботодавці наразі борються за тих українців, які ще залишаються в Польщі і за тих, хто може виїхати з України (багатодітні батьки, студенти, тощо). Пропонують привабливі ставки заробітної плати, допомагають з евакуацією й легалізацією родин.

Тимчасове вирішення проблеми вони бачать також у працівниках з Казахстану, Молдови, Індії, Індонезії чи Філіппін, попри складніші, у порівнянні з громадянами України, процедури легалізації. 

Водночас, аналітики центру відзначають зростання кількості звернень з працевлаштування в Польщі від рекрутингових агентств Казахстану на 25% за останні 2 місяці – через війну в Україні казахстанці дедалі частіше шукають роботу у Польщі, а не в Росії.

Економічна правда