СОР26: як найбільші країни та бізнес боротимуться з глобальним потеплінням

Середа, 3 листопада 2021, 15:56
 
getty images

Компанії, що володіють 40% світових активів, зобов’язалися утримати глобальне потепління нижче 1,5 градуса.

Про це повідомляє журналістка Економічної правди Анастасія Загоруйчик з саміту ООН у Глазго.

3 листопада на СОР26 є "днем фінансів" – наскрізного питання всієї конференції, адже на заходи з декарбонізації та адаптації країнам доведеться витрачати великі суми. 

Ріші Сунак, канцлер казначейства Великобританії, у своєму виступі оприлюднив нові плани боротьби зі зміною клімату. Він заявив, що компанії, які керують 40% глобальних активів, взяли на себе зобов’язання утримати глобальне потепління нижче 1,5 градуса. Вони контролюють активи на 130 трильйонам доларів.

"Шість років тому Париж поставив перед собою амбіції. Сьогодні в Глазго ми надаємо інвестиції, необхідні для реалізації цієї амбіції", – заявив він. Канцлер зазначив, що для боротьби зі зміною клімату необхідно збільшувати державні інвестиції, але урядам також потрібна допомога приватного сектора.

Фінансовий альянс Глазго за чистий нуль – глобальна коаліція провідних фінансових установ, які прагнуть прискорити декарбонізацію світової економіки та досягти нульових викидів до 2050 року.

Гелен Маунтфорд, віцепрезидентка з клімату та економіки Інституту світових ресурсів, прокоментувала важливість цієї домовленості:

"Альянс показує визнання банками та власниками активів бізнес-обґрунтування кліматичних заходів. А також – значні ризики інвестування у високовуглецеву економіку минулого, що забруднює довкілля".

Також раніше заможні країни пообіцяли залучати 100 мільярдів доларів на рік, щоб допомогти країнам, що розвиваються, боротися з глобальним потеплінням і адаптуватися до них. Але не змогли закрити свої зобов’язання до 2020 року. Згідно з останньою оцінкою, вона не буде досягнута до 2023 року.

Зокрема, Великобританія виділить 100 мільйонів фунтів стерлінгів для Робочої групи з доступу до кліматичного фінансування, щоб країни, що розвиваються, швидше та легше отримували необхідні кошти.

На саміті планується переглянути термін досягнення мети до 2025 року, зазначила у коментарі ЕП заступниця міністра довкілля Ірина Ставчук.

Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка-міністерка з євроінтеграції та очільниця делегації України, розповіла ЕП про плани української делегації на саміті.

Так, Україна окреслила свої пропозиції, які ляжуть у фінальний документ саміту щодо фінансування з боку заможних країн. Наприклад, що країни з економіками, які розвиваються, повинні мати доступ до Зеленого кліматичного фонду. 

Україна під час ратифікації Паризької угоди потрапила у додаток, де визначені лише розвинуті країни. Через це "ми постійно боремося за те, щоб нас не дискримінували з точки зору доступу до відповідних ресурсів".

Також Україна запропонувала змінити глобальний підхід до фінансування, аби воно розподілялося пропорційно амбіціям кожної країни. А саме – внеску кожної країни у кліматичну нейтральність і декарбонізацію. 

"Україна має один з найбільших НВВ, ми єдина країна з європейського континенту поза межами ЄС, яка започаткувала діалог щодо зеленого курсу з ЄС. Тому, ми вважаємо, що обсяг фінансування має залежати від індивідуальних амбіцій кожної країни і внеску кожної країни у досягнення кліматичної нейтральності", – заявила вона.

Читайте також:Головний кліматичний саміт COP26: чому це важливо та підсумки першого дня

Анастасія Загоруйчик, ЕП

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!