фото: економічна правда

У НАК "Нафтогаз України" наполягають на бронюванні європейськими компаніями самостійно потужностей української газотранспортної системи на довгу перспективу вже цієї осені, НАК також готовий до продовження контракту з Газпромом після 2024 року.

Про це повідомляє Департамент з інтегрованих комунікацій "Нафтогазу" зі слів голови правління Юрія Вітренка.

Він зазначив, що головна загроза, яка виникає через "Північний потік – 2" – це загроза припинення транспортування газу через Україну, що означатиме значно вищий ризик повномасштабного військового вторгнення РФ. 

Збереження фізичних обсягів транзиту, каже Вітренко, є одним із запобіжників цього ризику.

"З одного боку ми наполягаємо, що прямо зараз, цієї осені мають бути бронювання з боку європейських компаній транзиту через Україну на довгу перспективу", – заявив він.

На додаток до контрактів з європейськими компаніями НАК готовий продовжувати і поточний контракт з Газпромом. Тобто йдеться про те, що після 2024 року Газпром теж може бронювати потужності для транзиту через Україну.

"Тобто європейські компанії за поточними контрактами мають змінити точки передачі газу і почати отримувати цей газ на кордоні Україна-Росія, бронюючи потужності самостійно. Але Газпром, якщо він хоче якісь додаткові обсяги постачати в Європу, може це робити через українську ГТС", — додав Вітренко.

Очільник Нафтогазу зауважив також можливість створення консорціуму з європейськими та американськими компаніями, який би був оператором. Це ідея є достатньо привабливою як для України, так і для європейських і американських партнерів, каже Вітренко. 

Проте, додав він, передумовою для створення такого консорціуму є саме бронювання потужностей з боку європейських компаній. 

Вітренко зазначив, що транзит є важливим джерелом для фінансування трансформації енергетичної галузі України – "зеленого переходу". Від транзиту газу Україна за контрактом до 2024 року отримує  7,2 млрд доларів. "Якщо транзит буде продовжено, наприклад, ще на 10 років після 2024-го, це може Україні давати додатково 20 млрд доларів", – резюмував він.

Економічна правда