У Раді хочуть ввести 20% податок на послуги від Youtube, Google, Facebook та інших корпорацій 

Вівторок, 28 січня 2020, 15:24
 

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №2634, який пропонує ввести податок на додану вартість у розмірі 20% на електронні послуги, які надаються фізичним особам від компаній-нерезидентів України, таких як Google, Facebook або Youtube.

Відповідний проєкт закону розміщено на сайті парламенту.

Автором ініціативи виступив нардеп від "Слуги народу" та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

У пояснювальній записці до законопроєкту повідомляється, що діяльність компаній-нерезидентів, що надають діджитал-послуги проводиться без належного оподаткування.

На думку авторів закону, це призводить до втрат державного бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників. 

Кого торкнуться зміни?

Подорожчання на 20% (ПДВ) можуть відбутися з будь-якими послугами, які споживач отримує через інтернет від компаній-нерезидентів (міжнародні корпорації накшталт Youtube, Netflix, Google, Apple, AliExpress, тощо)

Аналогічне подорожчання очікується і в сфері E-commerce. Мова йде про розміщення реклами на платформах Facebook та Google, YouTube і в мобільних додатках.

Як повідомляє, БізнесЦензор, у законопроєкті уточнено перелік електронних послуг. Зокрема, ними вважатимуться:

  • Постачання зображень або текстів, фотографій, електронних книжок та журналів;
  • Постачання аудіо, відео, ігор, азартні ігри, та послуги з участі в таких іграх;
  • Надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
  • Доступ до хмарних технологій;
  • Постачання (на основі ліцензії) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;
  • Надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Сюди не відносяться: послуги, які були замовлені через інтернет, але доставлені не за допомогою мережі, ПЗ на фізичних носіях, консультації по електронній пошті та надання доступу до мережі.

Як визначатимуть місце постачання е-послуг?

Місцем надання послуг нерезидентами через інтернет вважатиметься інформація про місцезнаходження фізичної особи, яка отримала послугу, зокрема:

  1. код країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної послуги;
  2. місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач послуги;
  3. місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою;
  4. місцезнаходженням банку чи іншої фінустанови, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата послуги;
  5. відомості про місце проживання отримувача електронної послуги.

Якщо міжнародна корпорація не зареєструється платником ПДВ в Україні, то буде оштрафована на 8,5 тис грн.

Міжнародний досвід.

У пояснювальній записці наводиться приклад Російської Федерації, де з січня 2017-го року запрацював аналогічний закон.

Серед технологічних гігантів у контролюючому органі РФ зареєструвались Apple Distribution International, Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін. 

Загалом з моменту впровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За офіціними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у 2017 році  - 9,4 млдр. руб., у 2018 – 12 млдр. руб., у І кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році. 

"Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо", - йдеться у документі.

Читайте також: Нові податкові правила: що "Зе!Рада" проголосувала і чому бізнес вважає це "терором"

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!