Гроші для запуску українського супутника "осіли" у офшорах - ЗМІ

Понеділок, 18 грудня 2017, 15:35

Канадська компанія припинила співпрацю з Україною щодо запуску телекомунікаційного супутника через зникнення 8 мільйонів доларів у офшорах.

Про це повідомляє Громадське.

У травні 2010 року державне підприємство Укркосмос і канадська компанія MDA підписали контракт зі створення першого українського телекомунікаційного супутника "Либідь".

З моменту підписання контракту з канадцями минуло 7 років, однак донині український супутник на орбіту так і не вийшов.

"Його задумували ще для того, щоб пропустити через нього весь трафік телеканалів під час "Євро 2012". Цей супутник не тільки дозволив би користуватись українським каналам ресурсом українського апарату, а й продавати частину ресурсу", — розповідає Павло Дегтяренко, очільник Державного космічного агентства.

Канадці мали виготовити супутник для Укркосмосу, після чого супутник "Либідь" на українській ракеті "Зеніт" мав вийти на орбіту з космодрому Байконур.

Фінансувала проект канадська експортна агенція EDC,що видала Україні кредит у розмірі 292 мільйонів доларів під гарантії українського уряду.

"Попри те, що супутник уже зроблений, він 2 роки перебуває на  зберіганні, ми не можемо здійснити пуск. Ми втратили час.  Ми втратили ринок, загальмували розвиток телекомунікаційного супутника", — розповідає Едуард Кузнєцов, що працює в Державному космічному агентстві.

Причина, чому супутник так і не вийшов на орбіту, - в небажанні канадської компанії MDA продовжувати роботу над проектом.

"MDA, яка є підрядником з розробки та запуску цього космічного апарату, заявила про вихід з проекту 7 вересня. Протягом цього часу ми здійснили низку зусиль і на урядовому рівні, і на рівні космічного агентства, щоб повернути MDA до проекту. Наразі вони не згодні", - розповів Дегтяренко.

Чому MDA вирішило вийти з проекту, пояснив колишній голова Державного космічного агентства Любомир Сабадош:

"Реально, була проблема — утрачені гроші на Кіпрі... Кошти, взяті під державні гарантії України, в Канаді рухалися через фінансового посередника. Саме це, на мою думку, і на думку фахівців, було основною причиною провалу проекту й відсутності старту у 2012 році", — пояснює Сабадош.

Гроші, про які каже екс-голова космічного агентства, — це 8 мільйонів доларів США, які втратила сейшельська компанія-посередник Briklin Limited.

Фірма з Сейшельських островів з’явилася в проекті у 2011 році за ініціативи української сторони.

Сейшельський офшор став посередником між канадською стороною та українським підприємством Південмаш.

Останнє мало збудувати ракету-носій "Зеніт" для виведення супутника на орбіту.

Однак частина канадських грошей, а саме 8 мільйонів доларів, які сейшельська компанія мала передати Південмашу, зникла.

Через це добудова ракети зупинилася.

"Утрачені гроші на Кіпрі не дали можливості нашому підприємству Південно-машинобудівному заводу збудувати ракету й поставити її на космодром Байконур, щоб супутник був виведений на заплановану орбіту", — додає Сабадош.

Про те, звідки в проекті взявся сейшельський посередник, запитали й чинного голову Державного космічного агентства Павла Дегтяренка.

"Я собі це питання ставлю всі 2 з лишком місяці мого перебування на посаді голови Космічного агентства. Відповіді в мене наразі немає".

Роботу над проектом тоді доручили Михайлу Гріншпону — бізнесменові зі скандальним минулим.

У 2000-х він устиг побувати радником міністра оборони України Кузьмука, а також радником голови космічного агентства, нині покійного Олександра Зінченка.

Поява Михайла Гріншпона викликала неоднозначну реакцію працівників агентства, адже багато хто сумнівався в його  професійності й обізнаності в космічній галузі.

За інформацією Слідства.Інфо, в період роботи в Космічному агентстві України, саме Гріншпон мав стосунок до сейшельського офшору, де зникли гроші для ракети-носія. Сам бізнесмен цього не заперечує:

"Так, компанією Briklin Limited я повністю керував. Пам’ятаєте, на Кіпрі, коли банки всі накрилися? І офіційно все там. Ми ж наймали аналітиків", - сказав Гріншпон.

На питання, чи можна було напряму гроші перерахувати, бізнесмен відповів:

"Можна було. Але у 2008 році, коли готувався тендер... ти ж розумієш, що Україна — це великий ринок. Не хотіли, щоб у нас був свій супутник. Було багато перешкод", - заявив він.

Оборудкою зі зниклими мільйонами, зрештою, зайнялося Національне антикорупційне бюро.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua