Продажі одягу та взуття національного виробника виросли мінімум в два рази.

Про це заявила директор з маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Юлія Шилова.

"З червня минулого року в країні почався справжній бум на товари нацвиробника. Деякі українці цілеспрямовано шукають українські товари. Цей тренд зберігається і сьогодні. Підтримує цю тенденцію постійно дорожчає імпорт. Так що високі ціни на імпорт стимулюють іншу категорію покупців звертати увагу на товари нацвиробника. У нас в шопінг-клубі LeBoutique продажу українського виробника зросли в середньому два рази", - повідомляє Шилова.

За її словами, українські виробники якісного взуття традиційно локалізуються в двох місцях: в Броварах і в Дніпропетровську.

Якісний верхній одяг виробляється в Харкові. Там шиють багато плащів, пальто, курток. Трикотажні фабрики розкидані по всій Україні. Є якісні виробництва в Хмельницькому, Миколаєві, Харкові та Кіровограді.

"Найголовніша проблема українського виробника - складнощі в реалізації свого товару. Справа в тому, що в Україні зараз не існує культури універмагів одягу та взуття, які формують і продають мультибрендові колекції. Такі формати зараз існують на luxury-ринку, а для середнього цінового сегмента цього просто немає. Відповідно, українські виробники відчувають у цьому плані певну проблему. У більшості з них немає власної розвиненої мережі дистрибуції. І якщо ти хочеш купити щось українське, тобі реально доводиться шукати цей товар", - констатує Шилова.

Також, за словами маркетолога, нацвиробника досі не хоче інвестувати у створення власного бренду.

"Ніхто свої торгові марки особливо не розвиває. На пальцях двох рук можна порахувати українських виробників, які вкладаються в брендинг. Більшість обмежуються хитромудрою назвою і логотипом. Але цього недостатньо! Наприклад, всі знають, що в Україні роблять класні пальто, але як вони називаються - ніхто не знає. Хоча в країні існує до двадцяти виробників, у яких прекрасні моделі, тканини, шерсть, кашемір, відмінна фурнітура", - розповідає Шилова.

При цьому інвестування у створення власної торгової марки дозволить українським виробникам заробляти значно більше.

За словами директора з маркетингу шопінг-клубу, noname трикотажне плаття українського виробництва в середньому коштує 300-500 грн. Якщо підприємство має більш-менш сильний бренд, то аналогічне плаття може коштувати від 1000 до 2000 грн.

Що стосується цін національного виробника в порівнянні з його європейськими аналогами, зараз на практиці зустрічаються різні випадки.

"Є товари в одну ціну з китайцями. Наприклад, китайські халатики з штучного шовку стоять в Україні на даний момент десь 150-200 грн. І є українські аналоги по 90-200 грн. Буває і навпаки: деякі західні рітейлери тримають свої ціни для України на дуже низькому рівні. Таке враження, що вони працюють в нуль, просто щоб вичавити всіх інших рітейлерів і залишитися на українському ринку номером один. У такій ситуації ряд українських виробників істотно дорожче", - резюмує Шилова.

Економічна правда