Уряду України необхідно своєю постановою негайно скасувати надумане квотування та інші перешкоди для вільного експорту металобрухту з України.

Про це в статті для ZN.UA пише доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, міністр промисловості України в 1995-1997 рр. Валерій Мазур.

За його словами, такий крок буде відповідати підписаному Україною Договору про приєднання до СОТ і Угоди про асоціацію з ЄС.

Завдяки цьому вже в 2015 році Україна зможе наростити обсяги експорту брухту чорних металів до 2,5 млн т і отримати приблизно 700 млн доларів від експорту цієї продукції.

Автор нагадує, що протягом десятиліть Україна була одним з найбільших заготівельників і експортерів металобрухту.

В кінці 2000-х в Україні щорічно заготовляли 8-11 млн т брухту чорних металів, а експорт становив 4,5-5,2 млн тонн.

Металобрухту з надлишком вистачало і для вітчизняної металургії, і для експорту. У 2000 році, наприклад, на внутрішній ринок було поставлено 5,89 млн тонн брухту чорних металів, а на експорт - 5,188 млн тонн, тобто Україна експортувала 46-54% зібраного металобрухту.

Брухтозаготівельних підприємства (Втормет) створювали тисячі робочих місць, регулярно платили зарплату і податки, завантажували своїми замовленнями порти, залізницю і флот. Експорт металобрухту щорічно забезпечував надходження в Україну близько 1 млрд доларів.

Як йдеться у статті, такий великий фінансовий потік валюти не залишився без уваги "смотрящих" попередньої влади. І кримінальні "схемщики" в 2012-2013 рр. реалізували схему переорієнтації грошових потоків з бюджету в приватні кишені.

По-перше, заблокували вільний експорт металобрухту.

По-друге, ввели порядок ручного регулювання обсягів експорту брухту шляхом видачі чиновниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі дозволів (квот) на експорт цієї продукції. Незаконну систему обмеження експорту металобрухту обплели павутиною підзаконних актів у вигляді розпоряджень і постанов Кабміну, наказів спочатку Мінпромполітики, а пізніше Мінекономрозвитку.

Такий "порядок" дозволяє відмовляти у видачі квот реальним експортерам брухту і видавати дозволи на вивезення за кордон сотень тисяч тонн цієї продукції посередницьким фірмам.

У більшості такі фірми не мають ні заготовленого металобрухту, ні договорів з портами на його перевантаження, ні зафрахтованих суден. Вони просто перепродають отримані в міністерстві дозволи (квоти) реальним експортерам.

Тариф доходить до 10 доларів за квоту на експорт тонни металобрухту.

При мінімальному обсязі експортованого брухту, наприклад, в 2013 році близько 255 тисяч тонн сума "дивідендів" від перепродажу квот могла становити орієнтовно 1,5-2 млн дол. Навіть якщо припустити, що названа сума завищена вдвічі, все одно розмах корупції вражає.

Реалізація задумів щодо обмеження експорту брухту чорних металів автоматично супроводжувався зменшенням надходжень валюти в Україну.

На думку автора, при усуненні корупційних бар'єрів Україна зможе вийти в 2016 році на колишні обсяги (до 4 млн тонн) експорту брухту чорних металів, що забезпечить 1-1,2 млрд дол. валютних надходжень і близько 40 млн євро прямих вливань до бюджету за рахунок експортного мита.