Уряд пропонує нову систему контролю над аудиторами

Понеділок, 2 квітня 2012, 12:24

Кабінет міністрів подав на розгляд парламенту законопроект №10285, який змінює підходи до здійснення аудиторської діяльності.

Основний аргумент уряду - профільний закон прийнято 19 років тому і було лише частково модернізовано у 2006 році, пише "Коммерсант-Украина".

Його норми застаріли й не відповідають європейським підходам в частині громадського нагляду.

Законопроектом запропоновано скоротити повноваження Аудиторської палати (АПУ), позбавивши її функції сертифікації і контролю якості аудиторських послуг.

Ці завдання будуть покладені на дві спеціально створені комісії, які будуть формуватися з аудиторів і восьми представників від органів влади (Мінфін, Нацбанк, НКЦПФР і Нацкомфінуслуг).

Аудитори будуть отримувати безстроковий сертифікат, у той час як зараз термін його дії - 5 років.

Вартість документа буде дорівнювати трьом мінімальним зарплатам.

"Якщо раніше сертифікат коштував 500 гривень, то зараз претендент платить по 3 тис гривень за кожен етап проходження сертифікації, що передбачає тестування та практичні завдання", - пояснює віце-президент Союзу аудиторів Михайло Крапивко.

На думку голови правління Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів Олени Макєєвої, не всі охочі повинні займатися аудиторською діяльністю.

"В Україні стати аудитором просто, у той час як, наприклад, у Німеччині - це можливо лише у віці від 45 років, оскільки для надбання цієї професії необхідно пройти тривале і дороге навчання. Також у Німеччині необхідно внести мінімум 50 тис євро до статутного фонду, щоб відкрити аудиторську компанію", - говорить Макєєва.

Аудитори дивуються: "Створюються дві окремі комісії, але палата здійснює їхнє фінансування. Як один незалежний орган може фінансувати інші незалежні органи?".

Законопроект не передбачає обрання глави АПУ - члени палати будуть проводити засідання по черзі.

Кількість членів АПУ збільшиться з 20 до 22, але термін їхніх повноважень скоротиться з 5 до 3 років.

В АПУ увійдуть по 10 держслужбовців та представників професійних організацій (у складі останніх повинно бути не менше 10% всіх сертифікованих аудиторів), а також вперше буде по одній людині від Федерації роботодавців та Методичної ради з бухобліку.

Глава аудиторської палати Іван Нестеренко оцінив ці ініціативи негативно: "Це дорога в нікуди, ми вже це проходили у 2006 році. Тоді ніхто ні за що не відповідав".

Розширення впливу держави на ринок аудиторських послуг не зовсім відповідає директиві ЄС, говорять учасники ринку і наводять досвід Росії, яка делегувала функції нагляду громадським організаціям.

"Головне - забезпечити аудиторам незалежність, щоб професія не зазнавала впливу держави. Якщо повноваження палати скоротяться лише для того, щоб піддати все контролю чиновника, то ми – протии", - заявили в одній з аудиторських компаній.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua