Рішення Нацбанку про запровадження паспортного контролю для обміну валюти ставить Україну в один ряд з Північною Кореєю та Намібією.

Такої думки дотримується керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександр Данилюк.

За його словами, це свідчить про вразливість і слабкість національної валюти та про управлінську безпорадність НБУ.

"Будь-які різкі рухи в сфері валютного регулювання в умовах неспроможності уряду розраховуватись за борговими зобов'язаннями виглядають підозріло", - каже експерт.

Він визначає кілька фактів, які, на його думку, замовчуються урядом.

"Насамперед, обмеження та заборона використання, обміну та володіння іноземною валютою, встановлення жорсткого обмінного курсу є валютним контролем. Така практика була поширеною до 1990 років у багатьох країнах, в першу чергу найбідніших, проте від неї відмовились з посиленням глобалізації економіки та вільної торгівлі", - зазначає Данилюк.

Він нагадує, що після прийняття рішення МВФ про дозвіл на валютний контроль для країн з перехідною економікою, такі країни стали відомі як "країни 14-ї статті".

"Країни, які застосовують валютний контроль, є скоріше виключенням, ніж правилом. Серед них, зокрема, такі країни як Північна Корея та Намібія. Застосування ж валютного контролю завжди свідчить про слабкість національної валюти", - наголошує експерт.

Він радить прихильникам "радянських методів валютного регулювання" відстежувати наслідки подібних дій їхніх "однодумців" у країнах-сусідах.

"В Білорусі, де також хочуть запровадити в жовтні електронну систему контролю за купівлею-продажем валюти, минулого тижня рубль обвалився на 60%", - підсумував Данилюк.