Одяг "mаde in Ukraine" не для українців - експерт

Понеділок, 28 березня 2011, 10:39

Через податковий тиск, ускладнену звітність, недоступність кредитування та інші чинники українська легка промисловість поставлена у нерівні умови конкуренції на внутрішньому ринку із імпортерами.

Про це заявила голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості (Укрлегпрому) Валентина Ізовіт, передає Радіо "Свобода".

"Однією з наших пропозиції щодо спрощеної системи оподаткування була така: працюйте за спрощеною системою, але кожен продавець мусить мати первинний, елементарний документ - накладну. Якщо ти продаєш контрабандну продукцію, то в тебе такого документа не буде. А якщо чесно заплатиш податки - то будь ласка, це буде нормальна конкуренція", - наголосила Ізовіт.

А поки що все відбувається навпаки. І становище ускладнюється неконтрольованим імпортом, контрабандою неякісної, але дешевої закордонної продукції, зазначила вона.

"А коли ми бачимо, що ніхто із торгівців не може розповісти, де він узяв цю продукцію, звідки її завіз, звідки купив... Ніяких документів немає, касових апаратів немає, чека не дають... Про яку конкуренцію може бути мова?", наголосила голова Укрлегпрому.

Ізовіт зазначила, що ніхто не хоче працювати з українською продукцією, а з імпортною, завезеною за "сірими схемами", або контрабандою - будь ласка.

"Це загалом дуже великий бізнес, прекрасна робота і жодної відповідальності", - зазначила вона.

Ще одна проблема, про яку говорять в Укрлегпромі, - імпорт так званого вживаного одягу ("секонд-хенду").

За даними колишнього глави Держкомітету підприємництва Михайла Бродського, щороку в Україну завозять в середньому по два кілограми секонд-хенду на людину.

І якби таку продукцію виробляли тут, це дало б мільйон додаткових робочих місць для української промисловості.

Виконавчий директор Асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Замороко говорить про несумлінну конкуренцію з боку тих, хто торгує "секонд-хендом".

"Спочатку це були старі речі, які завозилися благодійними організаціями для соціально незахищених верств населення. Але вже зараз це перетворилось на величезний бізнес. Завозять не тільки секонд-хенд, а завозять "стокові" речі. Мода дуже швидко змінюється. В Європі не продався товар - залишки завозять під виглядом секонд-хенду, хоча це абсолютно нова річ", - наголосила вона.

За словами Замороко, за такий одяг не платяться податки, а завозять кілограмами і сплачується 50-60 центів за кілограм.

Натомість фірми, що торгують секонд-хендом, заперечують твердження, що під виглядом ношеного одягу завозять новий і продають його за заниженою ціною.

При цьому в цих фірмах наполягають на тому, що жодним чином не порушують законодавство України, зокрема, податкове.

Українські митна та податкова політика сприяють імпортерові, а не внутрішньому виробникові.

Тому і виходить, що "made in Ukraine - не для українців", пояснює віце-президент одного із підприємств галузі Дмитро Попов.

"Тут, в Україні, тканина виробництва Китаю чи Євросоюзу заходить з нульовим ввізним митом. При розмитненні товарів 20% ПДВ у повній мірі не виплачується, в основному за рахунок сірих схем", - говорить Дмитро Попов.

Тому такі торговці, на думку підприємця, мають змогу "загубити" цей товар у нетрях великих ринків і спрощеної системи оподаткування.

"Наша продукція повністю прозора для податкової інспекції. Тому, що ми звітуємося, куди ми продали цю тканину. А тепер підрахуйте, чи буде покупець, скажімо, в місті Харкові (де потужний ринок і сегмент швейної промисловості) любити українського виробника, якщо в цього виробника все дорожче?" - зауважує Попов.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!