Житловий кодекс пролобіювали банкіри та будівельники?

Четвер, 16 грудня 2010, 10:07

Харківська правозахисна група вимагає прозорого та всебічного розгляду проекту Житлового кодексу України, який готується до другого читання.

І правозахисники, і експерти вважають, що кодекс скоріше захищає банкірів та будівельників, ніж звичайних громадян, передає Deutsche Welle.

Як відомо, автори документу пропонують ввести пеню у розмірі 0,1% за кожний прострочений день несплати житлово-комунальних послуг.

"Це, звичайно, допоможе примусити головних боржників - заможних українців - платити, але може стати загрозою для інших", - сказала в інтерв'ю DW юрист Людмила Клочко.

"У Харкові співробітники "Міськелектротранса" упродовж півроку отримують неповну заробітну платню, із затримкою. Та чи передбачена законом пеня за прострочену заробітну платню, пенсію, соцвиплати? Ні",- каже юрист.

DW нагадує, що нині діючий Житловий кодекс від 1983 року захищає право кожного на житло.

Згідно з новим проектом, примусово можуть відселити будь-кого, якщо, наприклад, виник суспільний інтерес.

Що це за інтерес? - автори Житлового кодексу не деталізують, посилаючись на Земельний кодекс.

"У цьому законі абсолютно чітко прописано, що суспільним інтересом є об'єкти нацбезпеки, де замовник Міноборони або СБУ, енергооб'єкти, об'єкти інфраструктури, великі житлові комплекси та інше. Ніде не прописана можливість людини боротися за те, щоб залишиться на своєму місці",- констатує Клочко.

У проекті кодексу немає і стовідсоткової гарантії щодо компенсації або надання іншого житла або земельної ділянки, зауважує експерт Європейської бізнес-асоціації Ігор Балака.

Він бачить у кодексі ще і "неприхований інтерес" банкірів, які все ж таки хочуть домогтися безпроблемному відселенню кредиторів-боржників.

"Стаття 129 передбачає стягнення у разі прострочення платежу. Але порядку відселення та відбирання житла не передбачає. Якимось іншим актом буде відрегульовано цей механізм. Та людей просто виштовхнуть на вулицю", - попереджає Балака.

Водночас, попри усі знаки запитання щодо проекту Житлового кодексу, він закладає нові можливості для модернізації житлового фонду.

На думку Балаки, документ відкриває шлях інвесторам та надає їм гарантії.

Документ передбачає обов'язкове створення ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків), яке самостійно обирає управляючу кампанію.

"Як правило, прописуються інвестиції, які йдуть у цей будинок. Тут люди та компанія вступають у господарські стосунки, підписують договір. І компанія починає надавати більш якісні послуги", - каже Балака.

Можливостей для модернізації українського ЖКГ юрист Людмила Клочко у цьому проекті кодексу не бачить.

Вона не вірить у ефективність управляючих компаній. А відновити зношені на 70% мережі може тільки держава.

Але, каже юрист, саме держава, а не населення, і є головним боржником за комунальні послуги. Адже уряд вчасно не розраховується з комунальниками за пільговиків та субсидії.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua