20 грудня Міністерство палива та енергетики трішечки надурило громадськість.

Після того, як відбулася прес-конференція Леоніда Косянчука, директора департаменту з питань нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Мінпаливенерго, прес-служба міністра Юрія Бойка розповсюдила повідомлення з оптимістичною назвою "Презентована прозора формула ціни на нафтопродукти".

Насправді, те, що було презентовано, не підпадало під поняття "формули" – терміну, знайомого будь-якому школяреві. Адже формула – це певний алгоритм математичних операцій, які слід здійснити з "вхідними" цифрами, щоб отримати результат.

В той же час, як щиро сказав Косянчук, те, про що він розказує – це не формула, а методологія розрахунку економічно обґрунтованих цін на нафтопродукти. Це слід розуміти так: поки міністерство формує загальні принципи того, як слід розраховувати згадані ціни. А власне формули, за якими будуть робитися обчислення, з'являться згодом (якщо взагалі з'являться).

На прозору формулу чекали дуже довго. Іще Сергій Терьохін, будучи міністром економіки, "обпалившись" на адміністративному втручанні в ринок, говорив про необхідність обчислити справедливу вартість палива за допомогою формули, яка враховує інформацію як з українського, так і з зарубіжних ринків нафти та нафтопродуктів.

Перевага прозорої формули у тому, що будь-який громадянин, маючи голову на плечах, може сам сісти та повторити розрахунки Мінпаливенерго на основі відкритих даних. Таким чином, будь-кому стає ясно, наскільки справедливою є домовленість між урядом та нафтотрейдерами щодо ціни на бензин та дизпаливо.

Можливість така у простих громадян якщо і з'явиться, то не раніше 10-15 січня вже наступного року, коли міністерство нарешті визначиться з формулою і зробить розрахунки.

Власне, досить вичерпна інформація про те, як чиновники збираються рахувати орієнтири для ціноутворення на нафтовому ринку, міститься у схемі, наведеній нижче.

Зі схеми можна зрозуміти, що оптові ціни на міжнародних ринках і всередині України будуть братися за основу, а потім певним чином усереднюватися. Далі додаватимуться всі витрати з транспортування, зберігання, реалізації нафтопродуктів, а також – певна норма рентабельності.

В той же час, поки невідомі такі ключові коефіцієнти, як питома вага в умовній "вхідній" ціні іноземного та вітчизняного палива, методика визначення затрат на логістику, а також – увага! – прибутковість бізнесу власників АЗС.

Щодо останнього, тобто норми прибутку, то, за словами Косянчука, у його відомстві вважають, що справедливою рентабельністю для АЗС була б така, що забезпечила б 5-річний строк окупності заправки вартістю в 5 млн грн. (Тобто, орієнтовно 20% – проте, це лише здогадка.)

Як відомо, рентабельність обчислюється у відсотках від обсягу продажу. На жаль, чиновники Мінпаливенерго цей відсоток прямо не називають, таким чином приховуючи, наскільки солодке життя вони гарантують нафтотрейдерам своїми розрахунками.

Таким чином, "прозорість", згадану у бадьорому прес-релізі міністерства, можна вважати недоречним жартом. Не зрозуміла ні конкретна формула ціни, ні прибутковість, яку вона передбачає для операторів нафтового ринку.

Звичайно, можна сподіватися, що ціною титанічних і тривалих зусиль чиновників паливного відомства буде створено зрозумілу формулу розрахунку цін на нафтопродукти. Якщо країні пощастить, то буде знайдено спосіб визначати справжню рентабельність паливного бізнесу, з урахуванням коливань цін на енергоносії на світових ринках.

Проте, на фоні таких зусиль досить дивним виглядає виключно рекомендаційний характер цієї ціни. Як стверджує Косянчук, ніхто не буде вживати жодних санкцій стосовно тих трейдерів, які забажають продавати бензин за ціною вищою або нижчою тієї, що нарахує Мінпаливенерго.

Це дивно, оскільки, за словами представника міністерства, мета уряду – приборкати апетити гравців ринку, щоб ті не встановлювали занадто високі ціни.

Залишається лише вірити в те, що ще буквально вчора жадібні трейдери стануть "свідомими". А можливо, справа тут у прихованих домовленостях між великими гравцями ринку, яким пообіцяли певну лояльність в обмін на те, що вони будуть з допомогою свого впливу на ринок підтримувати потрібний рівень цін?

Адже експертно-аналітична група, яка, власне, і буде встановлювати "рекомендовані" ціни, окрім чиновників, складається саме із представників цих великих гравців нафтового ринку, і до її роботи не допускають громадськість – споживачів нафтопродуктів, власне, заради блага яких це все ніби-то робиться…