Про "Рідний дім" та чужі інтереси

Понеділок, 30 жовтня 2006, 17:38

Цю статтю написано на прохання "Української правди" у відповідь на публікацію "Рідний дім Олексія Івченка" (Частина І, Частина ІІ)

Насамперед хочу висловити вдячність "Українській правді" за те, що вона надала можливість висловити свою точку зору ініціаторам програми "Рідний дім".

Однак слід зауважити, що немає особливої потреби доводити корисність децентралізованого опалення, розвиток якого передбачала ця програма. Про це показово свідчить більшість коментарів від читачів "Української правди", в яких є справедлива оцінка страшилкам про нібито "неефективне", "небезпечне" та "невигідне" індивідуальне опалення.

Адже мало кому не доводилося відчути на власному досвіді, яким "якісним", "ефективним" та "надійним" буває нинішнє централізоване опалення. Втомившись від оплати щоразу більших рахунків за ледь теплі чи взагалі холдні батареї, люди власними силами встановлюють в своїх оселях сучасні економічні котли.

Тому, ця стаття – не спроба виправдатися чи спростувати звинувачення в неіснуючих гріхах. Її мета – надати інформацію про те, як можна було б суттєво покращити стан із теплозабезпеченням українських домівок та скоротити споживання природного газу, що використовується для цих потреб. І пояснити, хто й чому зацікавлений у тому, щоб цього не відбулося.

Як починався "Рідний дім"

Програма "Рідний дім", ініціатором якої виступило дочірнє підприємство НАК "Нафтогаз України" "Газ-Тепло", з’явилася після сумнозвісних подій в Алчевську. Тоді аварія на тепломережі визвала "ланцюгову реакцію", внаслідок якої місто в лютий мороз залишилося без тепла.

Централізована система теплопостачання цілком вийшла з ладу, а її відновлення стало практично неможливим. Це змусило шукати рішення, які б запобігли повторенню подібних ситуацій у майбутньому, підвищили надійність теплопостачання, забезпечили економію теплової енергії та природного газу, що йде на її виробництво.

Було встановлено нові модульні міні-котельні на соціальних об’єктах та індивідуальне опалення в помешканнях. Згодом програму було схвалено й запроваджено в "пілотному режимі" в деяких невеличких містах та містечках із проблемами теплозабезпечення.

Хочу відразу наголосити – програма аж ніяк не передбачала тотальної відмови від централізованого опалення, про що зараз говорять її критики. Децентралізація мала відбутися там, де централізоване опалення вже багато років відсутнє або є економічно не вигідним.

Для приватного сектору передбачалося встановлення сучасних енергозберігаючих котлів. Для соціальних об’єктів (дитсадки, школи, бібліотеки тощо) – модульні міні-котельні.

Децентралізація опалення багатоквартирних будинків мала здійснюватися також шляхом встановлення міні-котелень, розрахованих на опалення під’їзду. Опалення багатоповерхівок за допомогою індивідуальних поквартирних котлів передбачалося скоріше як виняток, ніж як правило.

Однією з найбільших переваг "Рідного дому" було те, що ця програма вирішувала проблему додаткових фінансових витрат споживачів на встановлення індивідуальних систем опалення. Програмою передбачалося, що населення самостіно сплачуватиме вартість обладнання та робіт, закуплених коштом НАК "Нафтогаз України", рівними частинами протягом п’яти років. Цей кредит є безвідсотковим.

Більше того, це дало б змогу вирішити проблему заборгованості за тепло – оскільки скористатися правом на кредит могли б тільки ті споживачі, які повністю розрахувалися за спожитий газ. Зрозуміло, що надалі платіжна дисципліна населення суттєво покращувалася.

Для чого це було потрібно

Чи потрібна була така програма? Найкращу відповідь на це питання дає невелика довідка про нинішній стан справ у комунальній теплоенергетиці, і яким чином він міг би змінитися після впровадження програми «Рідний дім»:

· на обігрів кожного українця витрачається в середньому 297 куб. м газу на рік. Це втричі більше, ніж на обігрів громадянина Польщі, на якого витрачається 104 куб.м на рік.

· рівень зношеності основних фондів теплоенергетики України становить близько 80%.

· із 100% газу, який іде на виробництво теплової енергії - 13% перевитрачається на котельному обладнанні, 17% - в приватному секторі, 20% - під час транспортування тепла центральними магістралями і ще 7% - через зношеність мереж в будинках. Кінцевий споживач отримує лише 43%, тобто 57% газу йде на „обігрів” землі та повітря!

· за підрахунками розробників програми "Рідний дім", кожна українська сім’я, встановивши систему індивідуального опалення, сплачувала б лише 40 - 50% від суми, яку вона до цього витрачала на теплопостачання та гарячу воду.

· загальна економія газу в Україні після запровадження програми "Рідний дім" склала б 7,9 млрд куб м. Це майже половина від обсягу газу, що споживається щороку населенням України.

Це те, що могло б бути, коли б програма "Рідний дім" почала працювати не лише в режимі випробування, а в якості загальнонаціональної програми з енергозбереження. На жаль, склалося інакше.

Що діється зараз

Нинішню ситуацію, що склалася з теплозабезпеченням, вже показав початок цьогорічного опалювального сезону. Більше третини теплових мереж та теплогенеруючого обладнання є в аварійному стані, а ще більша кількість вже відпрацювала свій амортизаційний термін, і надії на майбутню реконструкцію немає.

Так, у м.Нікополі Дніпропетровської області під час проведення гідравлічних випробовувань магістральної теплової мережі (діаметром 700 мм) перед початком опалювального сезону стався прорив, при тому що ДП "Газ-Тепло" знало про цю проблему ще весною.

В Нікополь було завезено все необхідне обладнання, укладені угоди з підрядниками на установку в кризових будинках індивідуальних котлів, але в серпні нове керівництво, з невідомих причин припинило усі роботи у м. Нікополі.

Після розпочатого опалювального сезону в багатьох мікрорайонах великих міст про опалення і гарячу воду і не мріють, про села і містечка і говорити нічого.

Показовий факт - встановлені ДП "Газ-Тепло" за програмою "Рідний дім" модульні міні-котельні в містах Алчевськ, Бахчисарай та Армянськ, які були єдиною надією на тепло цієї зими для багатьох садочків та шкіл. Зараз новопризначене керівництво ДП "Газ-Тепло" почало акцію саботажу щодо підключення цих котелень до газових мереж – і це на початку опалювального сезону.

Вже стало більш ніж очевидним – якщо не надаються належні послуги, то люди мають право від них відмовитися. За даними соціологічного дослідження понад 88% опитуваних не мають надії на централізоване опалення і надають перевагу індивідуальному опаленню.

В Ужгороді, не маючи іншої альтернативи, 30% людей самостійно встановили протягом цього літа індивідуальне опалення. При цьому більшість не те що гідравлічних перерахунків не робили, а навіть дозволів і технічних умов ні в кого не питали, не говорячи вже про санітарні умови.

То де небезпека від програми "Рідний дім", відповідно до якої обладнання встановлювалося згідно з проектами, технічними умовами і перевіркою правильності підключення райгазами і виробниками котлів, а здійснення пусконалагоджувальних робіт виконувалося ліцензованими спеціалістами?

Якщо в будинку 95% людей встановили індивідуальне опалення, то чи не вказує це на те, що люди незадоволені ціною та якістю послуг, які надаються Теплокомуненерго? І зараз цей процес стає незворотнім і некерованим. Натомість програма "Рідний дім" якраз і мала забезпечувати його систематизацію.

Зараз програму скасували – і чомусь нікого не обходить, що в холодних квартирах люди будуть обігріватися газовими плитами, вмикаючи одночасно 4 конфорки і духовку. Нікого з критиків не хвилює, чи витримають газові мережі це споживання, і до яких перевитрат газу це призведе.

Ніхто не буде сперечатися з тим, що повинно бути обґрунтоване поєднання різних типів опалення. Однак, на жаль, щойно з’явилася спроба запровадити прогресивні зміни, які передбачалися програмою "Рідний дім", щойно люди зраділи, що чи не вперше держава подумала про людей і їх щоденні проблеми, – як ці заходи тут же були піддані нищівній критиці, були оголошені неефективними та навіть шкідливими.

Кому це потрібно?

Чи існують шанси на те, що ситуація в найближчому майбутньому зміниться, і підприємства-централізовані постачальники тепла суттєво підвищать як свою ефективність, так і якість наданих послуг?

Сьогодні вони практично нульові. Чому? Відповідь проста – практично ніхто з постачальників тепла не зацікавлений у тому, щоб здійснити радикальну модернізацію.

Адже набагато простіше і комфортніше компенсувати неефективність обладнання та колосальні втрати теплової енергії, піднявши в декілька разів тарифи на тепло.

Багатомільйонне державне фінансування тут теж не допоможе – оскільки в переважній більшості випадків його використають на "латання дірок" вкрай зношеного обладнання, Тобто – у консервацію існуючого стану речей.

Можна назвати дві основні причини того, чому програма "Рідний дім" викликала несприйняття в нинішнього керівництва компанії "Газ-Тепло".

Перша – типовий "управлінський рефлекс", який змушує новопризначене начальство звинувачувати своїх попередників у всіх можливих і неможливих гріхах, та всі їх дії чи рішення називати "помилковими" та "неефективними". Це досить типове явище, і особливо переживати тут не слід.

Однак є й інший, значно суттєвіший і значно небезпечніший момент. З початку 2007 року імпортний газ – а саме він використовується для потреб централізованого опалення – зросте в ціні з 95 до 130 доларів за тисячу кубічних метрів.

Власником цього газу є не НАК "Нафтогаз України", а дві посередницькі компанії – "РосУкрЕнерго" та "УкрГазЕнерго". Більше того – за інформацією ЗМІ, люди, які стоять за цими компаніями, розпочали активний процес скупівлі підприємств комунальної теплоенергетики в Україні.

Відповідно, виникає пряма зацікавленість в тому, щоб Україна споживала якомога більше дорогого імпортного газу, і щоб цей газ був "спалений" саме у централізованих котельнях теплокомуненерго.

І хто в такій ситуації буде зацікавлений в тому, щоб громадянин використовував для опалення не дорогий імпортний, а дешевий український газ? Хто буде зацікавлений, щоб він сам вирішував, коли і скільки тепла йому потрібно, і платив за нього не за "роздутими" тарифами, а строго за лічильником?

Кому цікаво, щоб приватизоване новими власниками теплокомуненерго отримало конкуренцію з боку індивідуальних систем опалення?

Відповівши на ці питання, можна легко зрозуміти, чому була зупинена програма "Рідний дім".

Дмитро Бублик, генеральний директор ДП "Газ-Тепло"

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!