Розмови про необхідність реформування вітчизняної системи охорони здоров'я йдуть уже не перший рік. Той факт, що медичні послуги вже давно не є безкоштовними для населення, а їхня якість, як і раніше, не витримує ніякої критики – загальновідомий, але не визнаний вищими чиновниками.

Медики продовжують скаржитися на хронічну нестачу грошей, громадяни – на неможливість одержання медичного обслуговування на належному рівні.

Розірвати це замкнуте коло теоретично можливо. Фахівці повторюють, що оптимальним методом вирішення проблем могло б стати обов'язкове медичне страхування. Впроваджувати таку систему депутати пропонують уже з 2008 року.

Спроби запровадити в Україні поголовне медичне страхування громадян починалися неодноразово. "Обязаловку" пропонували впроваджувати і по всій країні, і в окремо взятих містах (наприклад, випробувати його спочатку на киянах). Але всі законодавчі ініціативи незмінно терпіли фіаско.

По-перше, народні обранці не бажали псувати свій імідж, голосуючи за додатковий "податок" для роботодавців. По-друге, усі законопроекти на цю тему були практично нежиттєздатні.

Готуючи проекти документів, законодавці йшли за накатаною схемою: пропонували створити черговий фонд (аналогічний, наприклад, фондові обов'язкового соціального страхування від нещасного випадку), у який будуть йти відрахування роботодавців.

При цьому в системі обов'язкового медстрахування (ОМС) не передбачалося участі комерційних компаній. На думку експертів, така страхова модель була з самого початку приречена на провал.

"Аналогічна система, наприклад, багато років працює в Росії, і викликає масу дорікань. Звичайний збір грошей у фонд не може забезпечити фінансування системи охорони здоров'я на належному рівні. Кошти фонду (які, до речі, не індексуються) швидко вичерпуються. А оскільки громадяни вже застраховані, медзакладам в остаточному підсумку доводиться робити послуги населенню за свій рахунок. Тому наші сусіди прийшли до висновку, що оптимальний варіант – співіснування обов'язкового і добровільного медстрахування", - розповідає начальник відділу обліку й аналізу страхових відшкодувань департаменту особистого страхування АСК "ІНГО Україна" Кожара.

Автори законопроекту "Про фінансування охорони здоров'я і медичне страхування", що недавно був зареєстрований у Верховній Раді, прагнули врахувати помилки, раніше допущені їх колегами. Ціль документа виглядає традиційно - поліпшити фінансування лікувальних закладів, забезпечити мінімально необхідним обсягом медичної допомоги всіх громадян України, а разом з тим підвищити якість послуг, наданих медзакладами.

Але якщо раніше пропонувалося вирішувати ці проблеми винятково за допомогою ОМС, то нинішній документ пропонує побудувати всеосяжну систему, яка міститиме в собі державне солідарне медичне забезпечення, державне цивільно-правове страхування, а також враховує і добровільне страхування громадян.

Автори законопроекту не пропонують зовсім усунути державу від фінансування охорони здоров'я. Бюджетні вливання будуть здійснюватися в колишніх обсягах, забезпечуючи загальнодержавні медичні програми, профілактичні заходи, і надання громадянам медичної допомоги на "життєзабезпечуючому" рівні.

З держскарбниці також будуть оплачуватися медичні послуги для військових термінової служби, дітей сиріт і засуджених. У документі чомусь не згадується про працівників держустанов. Так що питання оплати страховки для цієї категорії громадян поки залишається відкритим. Додаткові послуги по збереженню здоров'я повинні будуть надаватись населенню за рахунок додаткових внесків, що будуть сплачуватися в рахунок обов'язкового медстрахування.

Передбачається, що тягар відрахувань у страховий "казан" повинні розділити роботодавці й органи місцевого самоврядування. Вони будуть вносити платіж за всіх працюючих українців у пропорції 50 на 50.

Роботодавці також будуть оплачувати ОМС за дітей своїх співробітників (усі витрати на ОМС буде дозволено відносити на валові витрати). Обсяг щомісячного внеску буде однаковим для всіх і складе 6% від суми прожиткового мінімуму.

За непрацююче населення – пенсіонерів, безробітних, інвалідів – внески будуть платити фонди соціального страхування. До того ж поліс ОМС для них обійдеться вполовину дешевше – 3% від прожиткового мінімуму щомісяця.

Законотворці вважають, що такі платежі не стануть великим тягарем для підприємств.

"Якби страхові внески платилися б у 2006 році, то сума платежу склала б 30 грн. на місяць, що становить приблизно 2,6% від середньої заробітної плати по промисловості. Для порівняння, у Росії страховий внесок складає 3,6%, а в Німеччині – 7,2%. Ці невеликі гроші в сумі зможуть забезпечити близько 360 грн. цільового медичного внеску на рік на кожну людину. З урахуванням незастрахованих категорій громадян (їх близько 30%) додатково забезпечить 10 млрд. грн. надходжень у медичну галузь", - відзначається в аналітичній записці до законопроекту.

Хоча, у документі ніде не згадується – які саме медичні послуги українці зможуть одержати на ці гроші. Рішення таких "дрібних" питань, за традицією, залишилося "на потім".

"Незрозуміло навіть, чи буде у цю суму включено перебування застрахованих у стаціонарі, необхідні медикаменти і т.д. Ясно одне – українців планують направити в ті ж районні поліклініки. Але які послуги вони там будуть одержувати за рахунок страховки – залишається загадкою", - відзначає віце-президент УАСК "АСКА" Олена Машаро.

Складанням програми обов'язкового медичного страхування, набору послуг, що до неї входять, їхньої вартості і т.д. повинна займатися Державна медична страхова організація.

Вона буде створена відразу ж після вступу закону в силу. Саме ця структура буде протягом трьох років займати монопольне положення на ринку ОМС. Туди будуть стікатися всі страхові внески і йти зворотні грошові потоки в медзаклади.

Після закінчення цього часу до обов'язкового медстрахування будуть допущені й комерційні спеціалізовані компанії, пріоритетними видами діяльності яких буде обов'язкове і добровільне медстрахування.

Правда, розробкою ліцензійних умов для останніх знов-таки займеться Державна медична організація.

Страховики побоюються, що якщо останній сподобається безроздільно розпоряджатися грішми громадян, умови виходу на ринок ОМС можуть стати практично нездійсненними для "простих смертних".

Проте, автори документа заздалегідь подбали про страхові компанії, запропонувавши створити пільгові умови для розвитку добровільного медичного страхування (ДМС). Якщо на даний момент юридичні особи зобов'язані оплачувати платежі по ДМС із прибутку, то з моменту набуття законом чинності, підприємства зможуть відносити такі внески на валові витрати.

Передбачається, що впровадження таких пільг для добровільного страхування, допоможе збільшити обсяги фінансування охорони здоров'я на 1,5-2 млрд. грн. щорічно (це складає приблизно 5-7% у загальній структурі фінансування галузі).

Підвищувати якість медичних послуг і збільшувати обсяги фінансування медзакладів законопроект пропонує за допомогою впровадження гонорарної системи оплати медичних працівників.

Заробітна плата лікарям як і раніше буде платитися з бюджету. Але медики, у залежності від їхньої кваліфікації, якості роботи, і кількості обслугованих застрахованих громадян будуть мати право на "преміальні", які будуть сплачуватися за рахунок внесків по ОМС. Решта грошей, зібрані по ОМС, повинні будуть направлятися на проведення наукових досліджень, підвищення кваліфікації лікарів, а також профілактичні заходи.

На думку експертів, система, передбачена в проекті, має право на життя. Насторожує лише одне: навіть якщо закон буде прийнято, зовсім не факт, що він буде виконуватися.

"Прийняття даного законопроекту, судячи з минулого досвіду, не буде обов'язковим для виконання. Пам’ятаючи про досвід впровадження в Україні обов'язкового страхування відповідальності автовласників, можна припустити, що благі наміри і гарні починання законодавців з високою часткою імовірності будуть приречені на провал", - прогнозує заступник голови правління по продажах СК "Добробут" Лариса Колоколова.