За схемою Тимошенко

Четвер, 17 серпня 2006, 19:44

Як тільки Янукович став прем'єром, президент та інші лідери колишнього помаранчевого табору нібито зникли з інформаційного поля країни.

Можливо, це не випадковий збіг обставин – Ющенко і Ко зробили ставку на те, що будь-який прем'єр українського уряду робить грубі помилки пропорційно своєму бажанню що-небудь робити.

Спочатку така версія – що Ющенко вирішив заманити Януковича у пастку прем'єрства і там "спалити" – здавалась надто наївною. Але не слід забувати, що нинішній прем'єр, незважаючи на свою нелегку біографію, може з ким завгодно помірятися в ступені наївності та інфантильності.

Доволі несподівано, але "команда професіоналів" одразу після старту почала втрачати бойовий темп.

Першим великим каменем, об який зашпортався новий Кабмін, стало питання газу.

З самого початку тут почали траплятися дива. Юрій Бойко, новопризначений міністр палива та енергетики, на третій день після свого вступу у посаду (мабуть, зразу після того, як отримав службовий паспорт?) поїхав до Москви, нікого про це не попередивши.

Як правило, якщо така висока посадова особа, як міністр, їде кудись з офіційним візитом, то про це обов'язково має знати дипломатична служба у відповідній країні.

Однак посол України в Росії Олег Дьомін не мав інформації про візит міністра палива та енергетики України Юрія Бойка до Москви. Дьомін сказав: "На жаль, мені невідомо із приводу візиту Бойка до Росії, можливо, це приватна поїздка".

Але це не була приватна поїздка.

В прес-службі Республіканської партії України інформагентству УНІАН повідомили, що "міністр палива і енергетики України Юрій Бойко з першою робочою поїздкою відвідав Москву, де зустрівся з міністром промисловості і енергетики Росії Віктором Христенком і головою Правління ВАТ "Газпром" Олексієм Міллером".

Правда, до цього прес-служба РПУ просила всі інформагентства анулювати інформацію, яку ті отримали із анонімних джерел про поїздку Бойка.

Інформацію анулювали, проте "Газпром" устами його речника Сергія Купріянова підтвердив факт офіційної зустрічі Бойка і Міллера. "Сторони обговорили поточні питання співпраці в газовій сфері", - сказав Купріянов, не повідомивши ніяких інших подробиць.

Можна допустити, що якщо б прикордонники (а імовірно, це інформація саме від них) не повідомили про візит Бойка, про нього ніхто з широкої публіки міг би й не знати.

Така ознака недисциплінованості в новій урядовій команді – непоганий привід згадати про те, що насправді газові інтереси окремих урядовців протилежні.

Цілком можна припустити, що для Бойка більш близькі проблеми структур, які традиційно поставляють газ в Україну - "РосУкрЕнерго", "УкрГаз-Енерго" та "Нафтогаз України".

Хоча б тому, що він останні роки працював у газовій сфері і схильний сприймати бізнес-процеси саме через інтерес поставників енергоресурсів.

В той же час Янукович і віце-прем’єр з енергетичних питань Андрій Клюєв – представники великих споживачів газу. Як відомо, інтерес покупця газу полягає у його мінімальній ціні (крім стабільності поставок, звичайно). А постачальник газу прагне до цілком протилежного.

Отже, Бойко і люди Януковича можуть мати певні розбіжності. І порозуміння з "Газпромом" їм знайти буде неоднаково легко.

Так, власне, і сталося. Результати візиту Януковича до Москви, якщо брати газову сферу, слід назвати не менш як провальними.

Якщо пам'ятати бахвальство періоду "газової війни" ("ми вміємо домовлятися з росіянами" і т.п.), або недавні заяви про намір знизити ціну газу для України, то від Януковича навряд чи варто було очікувати того, що сталося.

А сталося наступне: поїхавши в Росію, Віктор Федорович, за повідомленнями місцевої преси, фактично погодився на ціну 110 доларів у 2007-му році, сказавши, що така цифра підйомна для України - про це "Російській Газеті" повідомив посол Росії в Україні, газовик у відставці Віктор Чорномирдін.

Для українців у Януковича була інша заява: що ціна у поточному році збережеться.

Але ж ніхто на офіційному рівні не ініціював перегляд ціни. Ні "Газпром", ні "РосУкрЕнерго"…

І якщо згадати зміст, мабуть, найзнаменитішої у світі угоди від 4 лютого 2006 року про врегулювання відносин у газовій сфері, то там ціна на голубе паливо, що його закуповує "УкрГаз-Енрего" у російсько-швейцарської "РосУкрЕнерго" зафіксована жорстко лише на перше півріччя, а менш жорстко – на наступні чотири з половиною роки. Дякувати Богу, зараз уже друге півріччя.

Україна купляє газ за цінами першої половини 2006-го. Отже, юридичне поле для ціни газу що зараз, що у 2007-му – однакове.

Чому ж такий близький Кремлю прем'єр став говорити про підвищення ціни на газ?

Незрозуміло… Можливо, тому що Кремль – не Кремль давно, а "Газпром"?

Олексій Івченко став "містером 95 доларів", а Віктор Янукович – ризикує стати "містером 110". Як для політика, не найкращий рейтинг.

В результаті, ініціатива у подальшому формуванні схеми газових відносин дісталася людям, які мають свої, неформальні зв'язки з російським газовим монополістом.

Згідно офіційних повідомлень, Фрадков та Янукович доручили міністрові палива й енергетики України Юрію Бойку й голові правління російського газового монополіста компанії "Газпром" Олексію Міллеру розробити пропозиції зі стабільних поставок газу в Україну й прийнятної для обох сторін ціні на нього на кінець 2006 року й на 2007 рік.

Дипломатичного успіху, м'яко кажучи, не вийшло.

І це не єдине розчарування, яке очікує Януковича та його прихильників на початку його другого прем'єрського терміну… Далі, як кажуть, буде.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!