Фальсифікацію вина дозволено?

П'ятниця, 28 липня 2006, 17:53

Захист вітчизняного виробника від власного споживача нерідко набуває потворних форм. Країна вже звикла до рецептів хліба з додаванням борошна із фуражного зерна, меду з домішками цукру. Черга дійшла і до вина.

На полицях наших магазинів невдовзі цілком легально з'являться "вина", поряд з якими "Плодово-ягідне" і "Біле міцне" ("плодово-вигідне" та "біоміцин" – як їх ласкаво називали п'янички радянської доби) видаватимуться нектаром.

Кабмін зробив крок назустріч українським виноробам. Зважаючи на неврожай винограду, їм дозволено у технологічних процесах тимчасово замінити соковиті грона сухим порошком та затверджено регуляторні заходи при виготовленні самого напівфабрикату.

Спеціальною постановою від 24 липня Кабмін затвердив "Порядок видачі дозволу на виготовлення сухих виноматеріалів" у несприятливі для визрівання винограду роки.

По суті, цим документом остаточно легалізовано виготовлення вина не із винограду, а за допомогою розбавлення порошків.

Відповідно до даної постанови, суб'єкт, що має ліцензію на виробництво виноробної продукції, повинний надати до Міністерства агрополітики необхідні для одержання дозволу документи не пізніше, ніж за два тижні до масового збору і переробки винограду. Виданий МінАПК дозвіл є дійсним протягом одного сезону переробки винограду.

Цікаво, що проти такої новації виступають насамперед самі винороби, заявляючи про те, що не використовують у своїй продукції винних порошків.

Гендиректор Київського заводу шампанських вин "Столичний" та президент корпорації "Укрвинпром" Олександр Мацько називає таку постанову Кабміну нонсенсом, який приймався без поради фахівців.

"Відбувся юридичний нонсенс – дозволено робити те, що законодавчо називається фальсифікатом, – зазначає він, – тепер будь-який винзавод може завезти скільки треба цукру, не боячись карної відповідальності".

За оцінкою одного із провідних виновиробників країни, не потрібна виноробним компаніям постанова Кабміну могла бути продуктом лобіювання тих, "хто займається первинним виноробством".

"У нас і так існує багато дрібних підприємств на Херсонщині, Миколаївщині, а особливо – на Одещині, які славляться слабким контролем над своєї продукцією", – зауважує пан Мацько.

"Таке законодавство грає на руку лише недавно відкритим винзаводикам, котрі, не маючи власної технології та традицій, шляхом змішування спирту, цукру, барвників і порошку будуть поставляти продукт під назвою "вино", яке, завдяки своїй дешевизні, зможе витіснити із ринку натуральну продукцію", – зазначає заступник директора по якості торгової марки "Голіцинські вина" Лариса Тишковець.

Президент Асоціації виробників алкоголю та табаку СОВАТ В'ячеслав Сокерчак вважає, що така норма може використовуватися лише у найкритичніших випадках, а не спонукати до масового використання винних порошків.

"Мова йде про допомогу тим виноградним господарствам, в яких виноград внаслідок погодних умов не має достатньо цукру для винної переробки. Однак не треба було так ставити питання – у випадку неврожаїв нерідко брак винограду можна компенсувати.

Ще невідомо, можливо, внаслідок жаркого літа нинішні врожаї дозріють нормально. Тим більше, що виноград, який не підходить для виноробства, може бути прокурений до коньячних спиртів – первинний виробник нічого на цьому не втратить".

В'ячеслав Сокерчак також заявляє про невідповідність у виноробному законодавстві. "З одного боку, Закон "Про виноград та виноградне вино" містить норму використання сухих виноматеріалів у несприятливі для виноградарства роки. Однак цей же закон називає штучне збільшення алкоголю чи цукру у вині його фальсифікатом. Тим більше, що справжні винороби не погодяться на такі дії, адже з кожним роком у нас збільшується попит саме на сухі натуральні вина", – зауважує він.

За оцінкою незалежних експертів, це рішення приймалося саме під нинішню ситуацію, адже внаслідок цьогорічних морозів в Україні втрачено близько 50 відсотків урожаю винограду.

"Досить важко сказати, що змінила ця постанова, – зазначає експерт журналу "Акциз" Ганни Симоненко, – адже і так значна частина вітчизняного вина виготовляється із порошків. Однак така діяльність раніше не афішувалася, адже досі вона могла трактуватися як фальсифікат".

"Офіційно ніхто не каже, що вино із сухих напівфабрикатів шкідливе. Але всі провідні експерти прямо кажуть, що вина, дешевші за 20–25 гривень, є шкідливими для здоров'я", – додає вона.

За оцінкою експерта порталу "Вино України" Ірини Совершенної, "зараз в Україні лише 25% вин, що продаються, є справжніми, а решта – так звані "компоти".

"Заради контролю над якістю вітчизняного вина минулого року було прийнято Закон "Про виноград та виноградне вино", за яким держава вимагала від виноробів працювати над підвищенням якості вин, – наголошує експерт. – Однак більшість виноробних компаній фактично порушували цей закон, а тепер, завдяки урядовій постанові, – легалізують свою діяльність".

Тепер набагато простіше буде не працювати над збільшенням посадок винограду, не виписувати якісні саджанці, а просто завалити український ринок "компотом".

До того ж, порошкові вина не відповідають вимогам Світової організації торгівлі, куди так намагається вступити Україна.

"Найменування таких напоїв винами в принципі є оманою споживачів, забороненою у розвинутих країнах, а в нас такій омані законодавчо було дано зелене світло. Тому якщо дійде до експорту таких "вин" за кордон, це призведе до остаточного втрати іміджу вітчизняного вина", – зауважує Ірина Совершенна.

Ще більш жорстку позицію "УП" виказав сомельє винного дому "Баррель" Сергій Кошенко. За його оцінкою, нинішнє законодавство і без останньої постанови зробило все, щоб знищити справжнє виноробство.

Одним із прикладом стандартів українського виноробства сомельє називає обов'язкову пастеризацію вин, не вживану у класичних "винних" країнах. "Завдяки обов'язковій пастеризації наші вина ніколи не зможуть постаріти, наповнитися новим смаком, як це роблять справжні, – вони можуть тільки скиснути", – зазначає він.

І виробники, і експерти у своїх оцінках сходяться на думці, що урядова новація не піде на користь споживачам.

За оцінками заступника директора по якості торгової марки "Голіцинські вина" Лариси Тишковець, нова постанова, по суті, скасовує позитив Закону "Про виноград та виноградне вино", який встановлював жорсткі норми по контролю над якістю вина.

"А тепер, замість посилення аудиту виконання цих норм, Кабмін, по суті, легалізує винний фальсифікат", – зазначає вона.

"Обов'язково збільшиться кількість неякісних виробів. Виробникам якісної продукції стане все важче конкурувати із фальсифікаторами", – прогнозує експерт порталу "Вино України" Ірина Совершенна.

Ганна Симоненко також не виключила можливість, що внаслідок зимових морозів та прийняття цього "Порядку" цінова планка "небезпечних вин" може бути піднята, однак поки не готова називати її можливу межу.

Наразі "УП" не вдалося отримати коментарів від Кабміну та Мінагрополітики.

Що ж залишається робити пересічному споживачеві? Можна, за порадою сомельє Сергія Кошенка, взагалі відмовитися від споживання вітчизняних вин.

А можна лише уважніше придивлятися до написів на пляшках. Адже, згідно нововведенню Кабміну, інформація про використання у продукті сухих виноматеріалів обов'язково повинна бути відзначена на контр-етикетці (етикетці на зворотній стороні) пляшки готового вина.

Втім, генеральний директор Київського заводу шампанських вин "Столичний" Олександр Мацько зауважує, що реалізація цієї норми постанови є досить незрозумілою, адже більшість винзаводів використовують виноградний купаж, що походять із різних "джерел".

Та й навіть якщо припустити, що інформацію про кожну виноградинку все ж буде поміщено на контр-етикетці, зазвичай її ніхто не читатиме…

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!