Якою має бути економіка України?

Вівторок, 25 січня 2005, 13:49
До дискусії про ринковий фундаменталізм. Відповідь Леоніду Шульману, доктору фізико-математичних наук


Леонід Шульман у своїй статті торкнувся дуже важливої та глибокої теми про те, наскільки залучення держави в життя людей взагалі, та в економіку зокрема сприяє чи заважає процвітанню народу.

Важко переоцінити важливість цієї проблеми для України саме зараз, коли країні надана можливість здійснити протягом кількох місяців низку радикальних кроків-реформ в бік процвітання. Набір саме таких пріоритетних реформ було запропоновано комісією "Блакитної стрічки" новообраному президенту Ющенку.

Фахівці, що складають комісію "Блакитної стрічки", виходять з реалій сьогодення України, де держава своєю діяльністю чи, радше, бездіяльністю довела, що без радикальної зміни ролі держави в Україні економічний та соціальний поступ є неможливим.

Держава в Україні є масивною та слабкою. Масивною - бо простому громадянину і кроку ступити не можна, щоби не наштовхнутися на ту чи іншу сферу інтересів держави. Держава в Україні береться виконувати безліч функцій, починаючи з управління виробництвом на державних підприємствах-гігантах та обороною, та закінчуючи санітарно-гігієнічною експертизою книжкової продукції.

В той самий час, держава в Україні слабка, оскільки усі ці функції без винятку вкрай незадовільно. Суть радикальних реформ, запропонованих фахівцями комісії "Блакитної Стрічки", можна звести до декількох слів - зробити державу в Україні менш розлогою, проте більш сильною, іншими словами - зосередити обмежені ресурси, доступні державі, на більш вузькому фронті.

Згідно поглядів послідовників вільної ринкової економіки, до яких можна віднести таких економічних неокласицистів як Мілтон Фрідман і таких соціологів як Френсіс Фукуяма, держава повинна виконувати обмежений набір функцій, але виконувати їх добре, тобто ефективно.

Після успіху реформ, здійснених такими консервативними політичними діячами як Маргарет Тетчер та Рональд Рейган, змінилося розуміння ролі держави у суспільстві.

Вона полягає не в забезпеченні щоденних потреб громадян у їжі, розвагах, праці, житлі, а лише тільки у створенні умов, коли вільні громадяни можуть втілювати свій творчий потенціал, перетворювати свою працю, свою винахідливість - на вигоду для себе, на добробут своїх близьких та, як наслідок, на вигоду суспільства.

Успіх реформ, спрямованих на скорочення ролі держави у суспільстві - на зменшення дотацій, пільг, виплат, на зменшення втручання держави в економіку, є безперечним.

З часів початку неоконсервативних реформ ті країни, що реалізують їх в повній мірі, перетворилися із застійних економік, уражених трудовими конфліктами, інфляцією, втратою стимулів до праці та винахідливості - на пульсуючі економіки, де науково-технічна інновація невіддільна від виробництва, де освіта не відстає ані на крок від науково-технічної інновації.

У країнах, що стали на шлях обмеження впливу держави на життя громадян (Великобританія, США), зростання високотехнологічного виробництва призвело до такого процвітання суспільства, при якому невелика, але ефективна держава надає більше вигід для малозабезпечених та безталанних громадян, ніж товсті та неефективні "соціальні держави" країн, де неоконсервативні реформи проводяться не в повній мірі або не проводяться взагалі (Німеччина, Франція).

Саме таке, неоконсервативне, вільно-ринкове рішення і пропонується фахівцями "Блакитної Стрічки" для України. Текст їх пропозицій можна отримати тут.

Пан Шульман, вочевидь, належить до протилежного табору, який вважає, що держава повинна і надалі залишатися масивною. На жаль, Україна не має ресурсів для того, щоби зробити свою масивну державу більш ефективною.

Взяти, наприклад, медичне обслуговування. Україна не має ресурсів, щоби платити зарплатню в три-чотири рази більше своїм лікарям, котрих і так в три-чотири рази більше на душу населення, ніж у розвинених країнах світу.

Навпаки, природнім - та єдиним можливим - рішенням вбачається скорочення числа медичних працівників з одночасним підвищенням їхньої зарплатні та - обов'язково - відповідальності.

Підвищення відповідальності лікарів можна досягти різними способами, але найбільш безболісним для суспільства є саме запропонований "Блакитною Стрічкою" перехід на страхову медицину, коли лікарі чи лікарні отримують гроші за вже надані послуги від держави та приватних страхових компаній, а не у формі попереднього щорічного бюджетного розподілу.

На лікарів нарешті можна буде покласти і відповідальність за лікування: у випадку недбалого лікування громадянин повинен мати право звернутися до суду за компенсацією від установи, що надала їй неякісні послуги. У сучасних умовах бюджетного фінансування, лікарі відповідають перед розподільчими та контролюючими органами, а не перед хворими, як того вимагає здоровий глузд.

За зростанням відповідальності лікарів підтягнеться і їх бажання залишатися в авангарді науки, підвищувати кваліфікацію. І це тільки один приклад того, як скорочення функцій держави може потягнути за собою цілу низку корисних для країни та її економіки перетворень.

Обмеження ролі держави у суспільстві означає, що громадяни отримують більше свободи у своє розпорядження. Більше свободи - більше відповідальності. У випадку медичного обслуговування, громадянин, що має більше відповідальності за себе, також має більше причин піклуватися про своє здоров'я - не палити, не напиватися, вести активний спосіб життя.

Відповідальний за себе та за свою родину громадянин починає сам турбуватися про своє навколишнє середовище - він, а не державні органи, починає слідкувати за шкідливими викидами заводів та машин, за випромінювання станцій мобільних операторів, за якістю їжі та води.

Скорочення функцій - при підсиленні ефективності - держави у суспільстві означає, що держава довіряє своїм громадянам. Вона тим самим визнає, що громадянин - не мала дитина, котру треба пильнувати. Визнання зрілості своїх громадян - це величезний крок від патерналізму, коли держава намагається вести під руки безвільного громадянина від колиски до домовини.

У країнах, що звільнилися від патерналізму, прокидається творчий дух громадян, їхні мотиви до праці, їхня винахідливість та кмітливість. Результуюче зростання економіки корисне для всіх, навіть для тих, кому не поталанило проявити свою працездатність, чи хто з якихось інших причин не зміг цього зробити.

Отже, держава в Україні повинна зосередитися на флагманських функціях, що забезпечують умови для рівного та вільного виявлення громадянами своїх творчих, трудових здібностей. Держава повинна концентруватися на забезпеченні охорони прав власності, рівному та ефективному правосудді, на забезпеченні рівнодоступності капіталу для громадян, на забезпеченні правопорядку, безпеки громадян.

Держава повинна позбавитися абсурдних та всебічних регуляцій, що стриножують економіку України. Держава повинна позбавитися від шахрайських податків та поборів, які смокчуть кров з українського суспільства. Більше свободи, менше держави - так можна виразити гасло дня.

Хочу також зупинитися на окремих помилкових чи пропагандистських моментах у замітці пана Шульмана.

Пан Шульман пише, що сучасна велика корпорація дуже схожа на державу, тому держава теж може бути ефективним власником. В сучасної великої корпорації є механізми підтримки ефективності, яких нема у держави. Наприклад, щорічні збори акціонерів можуть повністю змінити директорат, якщо його діяльність їх не задовольняє; зарплатня та бонуси менеджерів часто прямо залежать від ефективності роботи корпорації.

На відміну від корпорації, зміни в державі здійснюються набагато повільніше - і це, напевно, добре. Крім того, ефективність держави залежить від чесності та професійності чиновників. Для виховання класу ефективних чиновників потрібні величезні ресурси декількох поколінь. В України нема ані таких ресурсів, ані цього часу.

Пан Шульман пише, що економісти - люди з гуманітарною освітою. Це не зовсім так. І макро, і мікроекономіка за останні десятиріччя стали предметами, які потребують передових аналітичних та обчислювальних методів. Наприклад, доведення відсутності Парето-оптимальності певної пенсійної системи може забрати двадцять сторінок аналітичних викладок та моделювання.

Розрахунок ціни складних фінансових інструментів на кшталт опціонів містить в собі розв'язок рівнянь, які можна порівняти із рівняннями атомної фізики, а управління ризиком складного пенсійного портфоліо великої компанії або цілої країни подібні за складністю до розрахунку енергії ядерного вибуху. Недарма багато фізиків сьогодні працюють у фінансах так само, як і в управлінні виробництвом.

Пан Шульман перебільшує, коли говорить, що Словенія - це найуспішніша з усіх постсоціалістичних країн, і вона буцімто не проводила жодних економічних реформ.

У Словенії практично завершено приватизацію, але неприватизованими залишаються лише декілька великих підприємств. Словенія побудувала демократичні та ефективні інститути, котрі допомогли та допомагають їй просуватися в бік вільної ринкової економіки.

І хоча залежна від зовнішньої торгівлі економіка Словенії забезпечує 13 тисяч доларів на рік валового продукту на душу населення, зростання її економіки доволі повільне - менш ніж один відсоток на рік.

Пан Шульман вважає, що ВВП Беларусі занижено оскільки його обчислюють у доларовому еквіваленті. Насправді ВВП обчислюється як у доларовому еквіваленті, так і методом purchasing power parity, коли враховується покупна спроможність людини в межах своєї країни.

Я розумію та приймаю погляди пана Шульмана як погляди етатиста, який вважає, що роль держави у суспільстві має бути великою. Сподіваюся, що і пан Шульман, і новообраний президент Ющенко розуміли, що етатизм - це тільки одна із можливих точок зору, справедливість якої може бути перевірена емпірично. Вважаю, що така перевірка в Україні вже відбулася.

Етатизм призвів до збагачення невеликої групи людей, наближених до держави, до економічної апатії населення та зниження мотивації до праці. Мільйони людей виїжджають з України щоби застосувати свій творчий потенціал там, де економіка більш вільна, де громадяни менше залежать від держави, де держава на навалюється своєю жирною масою на населення.

Настав час і в Україні спробувати таке.

В'ячеслав Глухов, кандидат фізико-математичних наук, доктор філософії в електронній інженерії, віце-президент, директор Аpplied Finance, Inc, штат Конектикут, США


Пане Ющенку! Не вірте ринковим фундаменталистам

"Блакитна стрічка" для "помаранчевого" уряду

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!