Чому айтівці більше не перебирають компаніями

Чому айтівці більше не перебирають компаніями

Як війна та світова рецесія трансформували ринок праці в IT-індустрії: скорочення, черги на вакансію та нові "плюшки" для "айтівців"
Вівторок, 15 жовтня 2024, 18:15
Chief Revenue Officer компанії iDeals

До початку війни, особливо у 2021 році, процес пошуку кваліфікованих спеціалістів та формування команд у нас розтягувався на кілька місяців. І не тільки у нас: багато українських IT-компаній під час активного постковідного зростання стикнулися з дефіцитом кадрів на фоні світового буму IT-індустрії. 

Діяв ринок кандидатів зі всіма характерними особливостями: більшість кандидатів відмовлялися проходити повний цикл оцінки компетенцій, уникали великих тестових завдань, просили обмежитися звичайним інтерв’ю. 

Утримати спеціаліста також було непросто – він міг легко перейти до іншої компанії, яка пропонувала зарплату на кількасот доларів вищу.

Війна в Україні та рецесія у світі суттєво вплинули на ринок праці в IT, особливо на аутсорсинг, який становить близько 70% української IT-індустрії. За нашими оцінками, за 2,5 роки він скоротився на 15-20%, а це десятки тисяч людей. 50-60% із них – розробники та тестувальники.

Реклама:

З одного боку, це кардинально змінило умови на ринку праці – цикл пошуку і найму скоротився до кількох тижнів завдяки великій кількості активних шукачів, а стабільно працевлаштовані фахівці неохоче змінюють роботу і цінують своє місце. 

За два роки наша компанія найняла понад 150 осіб в Україні, і це дуже цінні кадри, які пройшли всі етапи оцінки та дійсно підтвердили свої компетенції на старті. З іншого боку, реалії війни вимагають від роботодавця додаткових зусиль і інвестицій. 

Якщо раніше головною метою були пошук та утримання співробітників, то тепер актуальною стала інша задача – забезпечити їм можливість працювати в умовах обстрілів, відключень та психологічного напруження.

Фактори, що змінили ринок 

Війна в Україні, безумовно, є головною причиною скорочень в IT-індустрії. Високі ризики ведення бізнесу в умовах війни змусили іноземних клієнтів переглянути політику співпраці з українськими виконавцями. Вони побоюються ризиків, пов’язаних із війною, таких як відключення електроенергії, мобілізація співробітників тощо.

Рішення західних компаній щодо роботи з українськими партнерами можна умовно поділити на два типи: risk/reward-driven та compliance-driven. Перше передбачає, що керівник вибирає співпрацю з Україною, Індією або іншою країною, попередньо оцінивши ризики і їх співвідношення з очікуваними вигодами за рахунок зниження витрат (cost efficient location). 

Друге пов’язане з дотриманням внутрішніх політик компанії, де може бути прописана заборона на роботу з економіками, що перебувають у стані війни.

Водночас не варто все зводити лише до війни. Погіршилася світова економічна кон'юнктура. Рецесія, стагнація, вплив війни в Україні на світову економіку, зростання регуляції у світі, торговельні війни США з Китаєм – усе це чинить тиск на бізнес.

Багато західних IT-компаній, включаючи навіть системно прибуткові Facebook, Intel і Microsoft, скоротили свої команди на 5-7%. Важливо відзначити, що глобальні технологічні компанії розширюють свою діяльність переважно за рахунок періодичного зовнішнього фінансування. 

Їх бізнес-модель побудована на залученні інвестицій для розширення розробки та продажів, що часто робить їх збитковими. Основною метою такого підходу є зростання вартості компанії (valuation) у довгостроковій перспективі.

Однак уповільнення світової економіки різко вплинуло на ринок залучення капіталу. Венчурні фонди, фонди private equity та інші інвестори скоротили обсяги вкладень в очікуванні стабільнішого періоду, також значно підвищивши вимоги до компаній-кандидатів. 

Тепер довгострокові плани зростання, засновані на масштабуванні та збитках, не проходять кваліфікацію. Цьому сприяли як глобальна інфляція, так і підвищення процентних ставок, ініційоване національними банками, що зробило консервативні стратегії вкладень більш привабливими. 

В результаті стартапи, що втратили доступ до інвестицій, почали закриватися, а стабільні компанії переглянули плани, скоротивши збиткові та довгострокові проєкти. Це викликало хвилю скорочень, яка торкнулася і висококваліфікованих спеціалістів, посиливши тиск на аутсорсинг.

Як ситуація позначилася на компенсаціях 

Чи змінилися зарплати в IT-сфері? В середньому на ринку за останні два роки ми спостерігаємо скорочення на 5-10%. У нашій компанії ми нічого не зменшували – навпаки, компенсації трохи зросли. Проте є компанії, які знизили зарплати для нових співробітників. 

Найбільше скорочення торкнулося масових позицій, що не потребують високої кваліфікації, таких як спеціалісти рівнів middle і junior. Водночас зарплати сеньйорів не змінилися, а рідкісних спеціалістів, таких як DevOps інженери, навіть зросли.

Через помітне зниження попиту на міжнародних ринках українські компанії тепер більше інвестують у пошук клієнтів. Тому у 2023 і 2024 роках зростає попит на хороших продавців і маркетологів.

Реальність змінює пріоритети і ставить перед бізнесом нові виклики. Наприклад, створити для співробітників умови, за яких вони зможуть ефективно працювати під час блекаутів, обстрілів і постійного стресу.

Географічна диверсифікація завдань і 100% компенсація витрат на психолога 

Компанії, які ведуть міжнародну діяльність — а таких у IT-секторі більшість, — на зв'язку 24/7. Це особливості роботи. Відключення електроенергії і, відповідно, періодична недоступність фахівців в Україні стали серйозною проблемою, що руйнує багато процесів. 90% співробітників в нашій індустрії працює віддалено. 

Проте і ми, і інші компанії доклали багато зусиль для обладнання офісів системами резервного живлення, щоб співробітники могли прийти туди будь-коли і продовжити перервану роботу.

Деякі функції (наприклад, операційні ролі) ми почали формувати за межами України, щоб знизити ризики і забезпечити високий рівень обслуговування клієнтів. Зараз багато українців у Європі: ми формуємо команди в Іспанії, Польщі, Португалії та інших країнах.

Важливий фактор, який раніше роботодавці, можливо, недооцінювали, — психологічний стан співробітників. Під час війни ігнорувати це питання без втрати якості роботи неможливо. 

Фактор психологічної нестабільності важко виміряти точними методами, але ми відзначаємо підвищену втому співробітників, тривожність, розсіяність через поганий сон. 

У якийсь момент ми вирішили не обмежувати бюджет на консультації психологів або терапевтів. Якщо раніше ми компенсували 50% витрат членів української команди на психолога, то зараз — усі 100%.

IT-сектор традиційно славився різними "плюшками" для співробітників. Але, що сказати, які часи – такі і "плюшки". 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: