Як бізнес може допомогти ветеранам повернутись до цивільного життя

Як бізнес може допомогти ветеранам повернутись до цивільного життя

Що може робити бізнес для реінтеграції ветеранів
Середа, 29 травня 2024, 17:38
Директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності "МХП"

Одним із великих викликів сьогодення є реінтеграція ветеранів до цивільного життя. Україні потрібен комплексний і системний підхід на рівні держави із залученням бізнесу та громад, який би дозволяв ефективно працювати з цим питанням. 

Ніщо не ілюструє краще ситуації, в яких опиняються військові з пораненнями, повертаючись додому, аніж історії з життя. Розповім одну, яка особисто мене сильно вразила. 

Чоловік повністю втратив зір на війні і повернувшись додому дізнався, що дружина забрала його майно. Тим часом колишня дружина через суд намагалася заборонити йому бачитися з їхньою спільною дитиною. 

Тож ветеран, маючи страшну фізичну травму і такі сімейні труднощі, був у вкрай важкому психологічному стані.

Реклама:

На жаль, таких історій не одна і не дві. І цим людям щодня потрібна допомога, чи то юридична (як у цій історії — захистити право на спілкування з дитиною), чи то психологічна, чи ще якась специфічна. 

На щастя, ця історія мала гарний фінал: чоловік пройшов курс реабілітації в одному з закладів на Київщині, почав знову спілкуватися з людьми, навчився переписуватися у телефоні, впевнено пересуватися. 

Його психологічний стан значно покращився, і він навіть виявив бажання повернутися до роботи. До речі законне право спілкуватися із дитиною теж вдалося відстояти в суді.

Але щоб такі фінали були нормою, а не виключенням, потрібно вибудовувати комплексний і системний підхід та взаємодію бізнесу, громад і держави.

Увага до потреб ветеранів та їх інтеграція у загальні потреби громад

Напрацьовувати досвід інклюзивних практик ми почали ще від початку війни у 2014 році. Це просто стало нашою новою реальністю: адже на сьогодні кожна десята людина в компанії — військовий чи військова. 

Станом на зараз вже більше 2400 осіб з компанії мобілізовано, з них 100 людей загинуло, майже 50 — зникли безвісти, а частина у полоні, ще понад 400 є ветеранами, і більшість з них вже повернулися до роботи.

Маючи певний досвід спроб і помилок, зараз ми створюємо ветеранські простори обов’язково із залученням органів місцевого самоврядування та громади. Так це працює ефективніше. 

Чому? Бо недостатньо просто зробити ремонт у приміщенні, його потрібно облаштувати, враховуючи конкретні потреби ветеранів у дозвіллі. Можливо, вони хотіли б грати в шахи, або збиратися для перегляду футболу, або створити спілку рибалок.  

Але ключове, на мій погляд, в роботі за інклюзивним напрямом — адаптація суспільства, аби всі люди відчували і розуміли, що ми одне ціле. Не відокремлювали потреби військових як якісь особливі, а сприймали їх як загальні потреби громади, з якими ми всі сьогодні маємо жити. 

Ветерани будуть керувати громадами, створювати власні бізнеси, будуть працювати на виробництвах. Ми це все маємо враховувати у програмах розвитку громад, розуміти, яку проблематику потрібно вирішувати на конкретній території.

Працюючи над законодавчими проєктами в межах підтримки ветеранів, нам потрібно обов'язково мати експертизу з невеликих міст та сільських територій. У нас величезна держава, найбільша в Європі за територією. З 2015 року у нас є реформа децентралізації влади, має бути також і ветеранська децентралізація

Ветерани хочуть бути підприємцями, і це потрібно розвивати

За результатами дослідження потреб ветеранів 2023 року від Українського ветеранського фонду, 64% фронтовиків хочуть бути підприємцями.

Йдучи на війну, людина залишає все — свою родину, роботу на підприємстві, колектив, партнерів, клієнтів. Наша задача як бізнесів тут, у цивільному житті, повернути втрачене ветераном, або, наприклад, допомогти йому створити власний бізнес, якщо захисник повернувся та не бажає працювати у наймі, розуміючи, що в нього з’явилися ідеї та навички, які можна монетизувати. 

Наведу приклад: наш співробітник прийшов із війни, демобілізувався і повернувся на робоче місце, яке зберігалося за ним. Згодом стало відомо, що у нього є мама, яка проживає далеко від цього підприємства, а батько досі зниклий безвісти, і ми допомогли йому перевестись на підприємство у іншому регіоні, ближче до мами, з більш зручною локацією та, відповідно, новою посадою. 

Після певного періоду роботи він вирішив, що хоче все-таки розвивати власний бізнес і ми запропонували прийняти участь у програмі "Роби своє". 

Діяти ширше

Залучайте до своїх програм підтримки не лише співробітників, а усіх захисників і захисниць, які потребують допомоги.

Від початку повномасштабного вторгнення ми почали розробляти програму індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів, їхніх родин та тих, хто чекає близьких із війни, яка повноцінно запрацювала у 2023 році. 

Її спрямування — підтримка захисників та їхніх родин під час служби та після повернення з війни: гуманітарна допомога військовим частинам, лікування і реабілітація, юридична та психологічна підтримка, соціальна реінтеграція, професійна адаптація, безкоштовна гаряча лінія, доступна 24/7.

В межах програми системно працює Центр із взаємодії з військовими та ветеранами, що наразі налічує вже близько 20 координаторів та експертів, які щодня забезпечують індивідуальний супровід та комплексну підтримку захисникам та їхнім родинам.

Але що важливого ми зрозуміли в процесі? Окрім підтримки та координації кожного учасника програми, важливо, щоб менеджери також проводили комунікаційну роботу з місцевою громадою, громадськими об’єднаннями, волонтерами тощо, ретранслюючи потреби та проблеми захисників, захисниць і їхніх родин, з якими потрібно працювати суспільству. 

Ще один важливий інсайт із нашого досвіду — некоректно ділити людей на працівників і не працівників. Тому допомогу можуть отримати не тільки наші співробітники, а й жителі громад, і не лише на територіях, де є наші виробничі потужності, а й там, де їх немає — наприклад, жителі Києва, Житомира, Рівного, Чернігова, Донецька тощо. Ми намагаємося напрацьовувати позитивні рішення по всіх запитах.

На завершення зазначу: нам всім варто прагнути, аби наші захисники відчували себе важливими у суспільстві після повернення з бойових дій, мали можливість знаходити в своїх рідних громадах власне місце для реалізації. 

Це наш спільний виклик. Для цього має бути сприяння з усіх сторін — держави, бізнесу, некомерційних організацій і кожного члена суспільства.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: