Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

Сьогодні на розгляді у Верховній Раді України лежить 2 ключових законопроєкти про реформу Бюро економічної безпеки України. Урядовий проєкт направлений в основному на оновлення керівництва органу, натомість "пробізнесова" версія, яку підтримують бізнес-спільноти та міжнародні партнери, пропонує на додачу зміни керівництва провести повну переатестацію кадрів БЕБ.

Однак ключове завдання реформи — надати БЕБ ефективну аналітичну систему для виявлення економічних злочинів. 

У задумі Бюро економічної безпеки України мало стати органом, що акумулює протидію правопорушенням, які посягають на функціонування нормального стану економіки держави. 

Як бажаний результат роботи БЕБ, держава мала б не втрачати того, що їй належить, а бізнес не мав би зазнавати утисків від багатьох правоохоронних органів одночасно. Тобто на рівні держави БЕБ повинен відстоювати стратегічний інтерес держави — економічну безпеку.

Економічна безпека — це далеко не лише контроль над сплатою податків. Економічна безпека держави — це захист власності, активів, інвестицій і бізнесу, який сьогодні генерує потенціал обороноздатності країни, а отже, і можливість її існування.

Сьогодні ж не зупиняються дискусії: як перезавантажити БЕБ так, щоб він став органом захисту бізнесу, а не постійного тиску на нього.

Така реформа має складатися щонайменше з двох частин:

1. Інституційне перезавантаження — переатестація працівників БЕБ, зміна процесу відбору керівника Бюро, посилення аналітичної функції та надання реальних інструментів для оцінки ризиків вчинення економічних злочинів,
2. Зміна до Кримінального процесуального кодексу, який внесе трохи "правил" у вісь взаємодії "переслідування-захист" між БЕБ і бізнесом.

Після прийняття змін до КПК України у 2021 році, до Бюро економічної безпеки передали розслідування так званих "злочинів по економіці". Однак зараз 80% кримінальних проваджень, які підслідні БЕБ, продовжують розслідувати інші органи. 

Це створює тиск на бізнес і незрозумілість, який саме орган може застосувати санкції до підприємців у цих справах.

Для вирішення цієї проблеми експерти з захисту бізнесу пропонують чітко визначити у статті 216 КПК України, які злочини підслідні лише БЕБ. Є пропозиції, щоб уникнути у законі формулювання "можуть розслідуватися БЕБ" і зафіксувати, наприклад, хто саме між ДБР та БЕБ має розслідувати правопорушення, передбачені статтями 191, 192, 206-2, 210, 211, 358, 366, 369 КК України. 

На моє переконання, "чіткість" підслідності у КПК України може забезпечити виключно настання негативних наслідків для органу досудового розслідування, якщо його працівники порушують ці вимоги. 

До прикладу, можна визнати недопустимими зібрані докази у провадженнях, що не підслідні певному правоохоронному органу.

Зараз у парламенті є декілька редакцій законопроєктів, що стосуються змін до КПК.

Наприклад, уряд пропонує:

1. віднести "всю контрабанду" до підслідності БЕБ;
2. забрати від органів служби безпеки розслідування контрабанди культурних цінностей та зброї (стаття 201 КК України) і контрабанду наркотиків та лікарських препаратів (стаття 305 КК України);
3. визначити строк для прокурора для передачі кримінального провадження належному органу.

До того ж уряд вважає за доцільне залучати представників Ради бізнес-омбудсмана до присутності під час виконання ухвал про доступ до речей та документів або обшуку на підприємстві — але водночас без будь-яких особливих повноважень.

Натомість парламентський корпус:

1. виступає за заборону залучення до проведення тих же обшуків у бізнесу із залученням силового блоку, що найчастіше відбувається за участі БЕБ та СБУ;
2. виключає Нацполіцію та СБУ з переліку органів державного фінансового контролю; 
3. зобов’язує фіксувати на відео процес знищення речових доказів.

Крім цього, низка змін стосується врегулювання процедури та чіткого строку повернення арештованого майна після розгляду питання в суді. 

Ключове питання, яке турбує — чи стануть ці зміни справді належними запобіжниками та протидією тиску на бізнес

Такі пропозиції до КПК хоч і мають у собі зерно істини, але не вирішать таких гострих питань:

1. Неможливість оскарження факту внесення відомостей про злочин — бізнес не зможе пройти комплаєнс на тендері, у банківських установах, для отримання державного фінансування;
2. Незахищеність постраждалого бізнесу в питаннях набуття статусу потерпілої особи, наприклад, від рейдерських захоплень — без цього статусу підприємці фактично позбавлені будь-якої можливості активної участі у розслідуванні та захисту; 
3. Тривале й часто безпідставне утримання вилучених документів і готівки, не зняття арешту з рахунків, корпоративних прав та активів компанії — розслідування можуть тривати роками, водночас органи правопорядку зможуть цілком "законно" утримувати все арештоване майно по факту стільки, скільки їм цього хотітиметься.

Відповідно, бізнес має зрозуміти, що ризик переслідування в кримінальних провадженнях в економічних злочинах створює цілу низку наслідків: від блокування роботи підприємства, до повного зупинення діяльності, замороження активів та втрати репутації. 

На жаль, сьогоднішні законодавчі ініціативи не орієнтовані на роботу з цими ризиками для бізнесу, а відповідно, підготовка бізнесу до протидії тиску зі сторони БЕБ перекладається на плечі керівників компанії. І єдиний спосіб зменшити ці ризики — впроваджувати власні правила економічної безпеки та кримінального комплаєнсу.