"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Як українські IT-компанії залучають іноземних інвесторів

Як українські IT-компанії залучають іноземних інвесторів

Основні проблеми ІТ-галузі України, пов’язані з війною, та як їх вирішує бізнес
П'ятниця, 1 березня 2024, 13:42
Founding Partner Roosh, інвестор Reface

"IT-ринок вже не той", — часто чую я. Безумовно, ситуація погіршилась для всього світу. Але саме українські айтівці внаслідок повномасштабного вторгнення відчули найбільший удар.

Насправді, на прикладі українських техфахівців можна спостерігати за тим, якою потужною є вся наша IT-галузь. 

Повітряні тривоги, ракетні обстріли, блекаути — усе це не зупинило функціонування і розвиток сфери. Звісно, є багато викликів та проблем. Але IT-сектор вже займається їх вирішенням.

Брак міжнародного піару та відсутність прозорого бронювання: проблеми українського IT-сектору

Після 24 лютого 2022 року багато українських сервісних компаній втратили міжнародні контракти, а стартапам, що розробляють власні продукти, стало значно важче залучати фінансування. 

Реклама:

Що передбачувано: у зв’язку з воєнними діями в іноземних інвесторів виникає багато побоювань щодо роботи з українцями.

Люди, які живуть за кордоном, не уявляють, що відбувається в країні. У їхній уяві українці вимушені постійно ховатися в укриттях, без електрики та зв’язку. І тут, на жаль, українському IT бракує активного міжнародного піару. 

Аби показати: дивіться, за два роки ми адаптувались. Ми релокейтнулись до більш безпечних регіонів України, облаштували робочі простори і розробляємо круті продукти. Я бачу, як зараз українські спеціалісти викладаються на максимум — і це має бачити весь світ.

Іншою — насправді, найбільшою — проблемою українського IT-сектору є складнощі з виїздом за кордон. За 20 років у цій сфері я побачив, наскільки важливою для міжнародних інвесторів є можливість наживо поспілкуватися з топ-представниками компанії. 

Презентація продукту, обговорення угоди з новими партнерами, найбільші tech-івенти — зараз це недоступно для українців в офлайн-форматі. До того ж, Zoom-дзвінки ніколи не зможуть на 100% замінити освітні offline-активності чи живе спілкування з міжнародною спільнотою. Усе це гальмує співпрацю з міжнародними компаніями.

Надважлива задача держави сьогодні — розробити прозорі умови бронювання та відряджень технічних спеціалістів. Адже саме ці люди генерують основну частину валютних надходжень для держави. 

Ми всі розуміємо: війна триватиме довго. Тому важливо самостійно заробляти та приносити в країну гроші, за які потім купуватиметься зброя.

Для залучення інвестицій та поновлення співпраці з іноземними компаніями Україна повинна демонструвати певну прогнозованість. 

Так, триває війна — але фахівці мають доступ до безпечних локацій, де можуть працювати. Так, триває війна — але за певних умов вони можуть виїжджати за кордон на важливі зустрічі.

Найбільші IT-компанії об’єдналися у Спілку, щоб вирішити проблеми техгалузі

Частково долати сьогоднішні труднощі вдається завдяки унікальному податковому режиму для tech-компаній Дія.City, який IT-бізнес розробив спільно з державою і запустив за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення. 

Наразі серед резидентів Дія.City 847 компаній. За рік вони збільшили сплату податків у два рази, до 8,5 млрд грн. 

Однак, щоб досягти безперебійної роботи техбізнесу, треба вирішити актуальні проблеми та вдосконалити ті напрацювання, які були розроблені в межах Дія.City. Саме для цього резиденти простору створили спілку Diia.City United

Її членами стали фаундери та представники найбільших українських tech-компаній: Ajax, MacPaw, Monobank, Roosh, Genesis та Netpeak Group. Очолила спілку ексзаступниця міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська.

Минулого тижня ми офіційно презентували Diia.City United. У планах — сприяти ефективнішій роботі українських технологічних компаній, розширити простір Дія.City, сформулювати чесні правила взаємодії між владою та tech-сектором, доносити інтереси українського бізнесу та захищати їх. 

Наша кінцева ціль — побудувати в Україні технологічну екосистему, яка буде конкурентоспроможною глобально. 

Спільними зусиллями ми маємо вирішити нагальні проблеми IT-сектору, щоб він міг розвиватись вільно і продовжувати бути драйвером економіки, що є ключовим для зміцнення нашої військової спроможності.

Інтерес іноземних інвесторів до українських проєктів

Попри те, що поки не всі проблемні питання в українському IT-секторі вирішені, ми все одно бачимо інтерес іноземних інвесторів до наших проєктів. Наприклад, минулого року deep-tech-компанія Zibra AI з екосистеми Roosh залучила $500 тис фінансування від акселератора, запущеного американським венчурним фондом Andreessen Horowitz. 

Заснована в Україні edtech-платформа Preply залучила $70 млн від Hoxton Ventures, а Haiqu — стартап з розробки квантового програмного забезпечення — отримав $4 млн від Toyota Ventures та інших фондів.

Це вкотре доводить: якщо технології, які розробляє стартап, круті, і інвестор бачить в них потенціал — він захоче вкластися в проєкт. Та важливо одразу комунікувати про ризики, а не чекати, поки інвестор спитає про них. 

Україна має потенціал стати лідером світового tech-ринку. Це підтвердив розвиток українського IT-сектору, який не зупинила повномасштабна війна. 

Тож розказуйте світові про свої проєкти, не бійтеся створювати власні стартапи та докладайтесь до того, аби зробити Україну найкращою юрисдикцією для tech-бізнесу. Усе це — те підґрунтя, на якому ми зможемо побудувати технологічну Україну майбутнього.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: