Західні технології і Китай у військовому комплексі Росії

Західні технології і Китай у військовому комплексі Росії

Попри санкції, у 2023 році щонайменше третину іноземних компонентів, які мають критичне значення для ВПК, росія імпортувала зі США та країн-союзників.
Четвер, 1 лютого 2024, 17:30
контент-менеджер коаліції B4Ukraine

На початку січня Київ пережив найбільший ракетний обстріл від початку повномасштабного вторгнення майже два роки тому. У середньому Росія вбиває щодня шістьох українців і завдає поранень ще двадцятьом. 

Продовження незаконної загарбницької війни Москви стало можливим завдяки зростанню її доходів від викопного палива та імпорту критичного західного обладнання і технологій для її війська.

У 2023 році щонайменше одна третина російських іноземних компонентів, які мають критичне значення для її воєнних зусиль, надійшла від компаній зі штаб-квартирами в США та країнах-союзниках. 

Це виражається у 7,3 мільярда доларів, згідно з новим дослідженням Київської школи економіки (KSE) та Yermak-McFaul Group, які проаналізували 485 компонентів.

Реклама:

З січня по жовтень 2023 року Росія імпортувала напівпровідників, електроніки, комп’ютерних і автомобільних компонентів, підшипників, комунікаційних технологій та інших критичних компонентів на 22,2 мільярда доларів. Це так звані товари подвійного призначення — предмети, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях.

За той самий період Росія імпортувала на 8,7 мільярда доларів високопріоритетних товарів військового призначення. Нині ці товари перебувають під санкціями США і ЄС.

Як це можливо?

Більшість цих товарів зроблені в країнах, що не є членами очолюваної США коаліції з контролю за експортом, тож аутсорсингові виробництва західних компаній у цих країнах відіграють вирішальну роль, створюючи лазівки для санкцій.

Олена Білоусова, старша наукова співробітниця KSE, сказала FT, що "для західних технологічних компаній протягом багатьох років було звичайною бізнес-стратегією розташовувати виробничі потужності по всій Азії, але ці заводи повинні дотримуватися експортного контролю настільки ж суворо, як і вдома".

Роль Китаю залишається ключовою, оскільки більша частка критично важливих технологій надходить до Росії через цю країну. За перші десять місяців минулого року 53% російського імпорту критичних компонентів було продано з Китаю або доставлено через нього, тоді як майже 60% російського імпорту критичних компонентів було вироблено в Китаї. 

 

Посередники в третіх країнах — зокрема в Китаї, Туреччині, ОАЕ та Гонконзі — тепер відповідають за переважну частку продажів і постачань до РФ. Проте деякі з лідерів продажів представляють країни коаліції, зокрема Intertech Services (Швейцарія), Telperien (Литва), MR Global (Швейцарія), D-Link (Тайвань) і Mykines (Велика Британія).

 

Більшість великих американських технологічних компаній призупинили діяльність у Росії та не продають напряму компаніям у країні. 

Російські компанії, пов’язані з армією, приховують закупівлі через складну мережу посередників і транзакцій, що ускладнює відстеження.

Дослідження показало, що від початку війни 95% усіх деталей, знайдених у російській зброї на полі бою, надійшли від виробників з країн коаліції, і 72% надійшли лише від американських компаній. У російському озброєнні на полі бою в Україні виявили речі таких американських гігантів, як Intel, Analog Devices, AMD, Supermicro і Texas Instruments.

 

Висновки експертів підкреслюють лише обмежений ефект санкцій, оскільки незаконне вторгнення Росії в Україну й надалі базується на західних технологіях фірм, що базуються в Сполучених Штатах і Європі. 

KSE та Yermak-McFaul Group надають рекомендації та закликають політиків усунути прогалини в експортному контролі, посилити належну перевірку ланцюгів постачань та покращити координацію експортного контролю між країнами; і перекрити шлях обходу санкцій через треті країни, щоб гарантувати, що критичні технології не потраплять в руки агресора.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: