Інтегрований довкіллєвий дозвіл онлайн: як в Україні зменшуватимуть промислове забруднення
У травні Верховна Рада ухвалила за основу проєкт закону №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля". Він передбачає запровадження механізму інтегрованого запобігання промисловому забрудненню.
Після ухвалення у другому читанні закон стане значним кроком для України у виконанні умов Зеленого курсу, Угоди про асоціацію з ЄС та гарантією того, що післявоєнне зростання економіки не буде супроводжуватися значним збільшенням викидів шкідливих речовин та парникових газів.
У рамках підтримки реформи промислового забруднення в Україні з 2019 року проєкт "Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України", який реалізується GIZ за дорученням Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини, здійснив переклад десяти довідкових документів НДТМ, бере активну участь у підготовці законодавства та розробляє ІТ-систему видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу онлайн відповідно до архітектури державної системи ДІЯ.
Крім того, в рамках проєкту НДТМ реалізується грантова програма підтримки модернізації українського бізнесу відповідно до НДТМ. Це безповоротна фінансова допомога в розмірі до 2 млн євро на кожне з кількох підприємств, проєкти модернізації яких пройшли конкурсний відбір відповідно до запропонованих технологій та потенційного скорочення обсягів промислового забруднення.
Грантова програма передбачала залучення кредитного ресурсу українських банків в розмірі до 10 млн євро для співфінансування проєктів.
Повоєнне відновлення України ставить перед нами важливе питання щодо того чи збереже Україна статус промислової держави. Наша відповідь однозначна - промисловість була та залишиться драйвером економіки України, адже це гарантія розвитку оборонно-промислового комплексу, а отже - нашої обороноздатності, незалежності та економічної стабільності.
Водночас, розвиток промислового сектору України нарешті буде синхронізовано із стандартами та нормами ЄС відповідно до Директиви 2010/75/ЄС щодо зменшення промислового забруднення, що збереже життя та здоров’я десяткам тисяч українців, що страждають від впливу забруднення.
Також впровадження норм Директиви 2010/75/ЄС зменшить енергоємність продукції та підвищить безпеку праці. Це дозволить нам залишитися конкурентоспроможними на ринку промислових товарів ЄС - нашому основному ринку за підсумками 2022 року - та зберегти мільйони євро сплачених мит у зв’язку із застосуванням інструменту CBAM.
Для цього депутати екологічного Комітету Верховної Ради за підтримки Міндовкілля і німецьких, українських та чеських експертів в рамках проєкту "Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ)", що виконується GIZ, розробили законопроєкт №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля", який разом із підзаконними актами імплементує основну частину положень Директиви 2010/75/ЄС в українське законодавство.
В результаті проведення великої роботи зі всіма учасниками процесу Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який вперше за часів незалежності надасть змогу наблизити стандарти розвитку промисловості до європейських та зберегти стратегічну сферу розвитку економіки.
Правильність курсу на чисте виробництво, а також послідовність впровадження реформи підтверджується визнанням України в професійній спільноті ЄС. Про це свідчить той факт, що 6 червня 2023 року Україна стала спостерігачем міжнародної Експертної групи з обміну інформацією про найкращі доступні технології та методи управління, пов’язані з промисловими викидами, відповідно до статті 13 Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка є фінальним кроком на шляху до затвердження висновків НДТМ Європейською Комісією.
Це відкриває українським промисловцям доступ до розуміння процесу прийняття рішень у сфері прогресивних технічних розробок та "зелених" технологій для планування власного розвитку, а урядовцям надає можливість вивчати цей процес і бути готовими до роботи після вступу України до ЄС .
Про що реформа промислового забруднення?
Законопроєкт 6004-д впроваджує 3 основні речі:
- прогнозовані та єдині з ЄС правила регулювання промислового забруднення (закріплені у висновках НДТМ — висновках найкращих доступних технологій та методів управління), для досягнення відповідності з якими відводиться щонайменше 12 років. Це означає масштабну модернізацію української промисловості відповідно до європейських норм;
- зменшення бюрократичного тиску: один сучасний інтегрований довкіллєвий дозвіл замість кількох - на управління відходами, спеціальне водокористування, викиди в атмосферне повітря;
- електронну прозору дозвільну процедуру, яка забезпечує функціонування інтегрованого довкіллєвого дозволу, доступ до інформації та можливості для участі всіх зацікавлених сторін та надає комплексну інформацію щодо промислових викидів.
Законопроєкт 6004-д дає можливість промисловості переходити на нові технології протягом щонайменше 12 років: рік для набрання чинності закону, 4 роки на застосування висновків НДТМ (але не раніше, ніж за 4 роки після припинення воєнного стану) та отримання відступу до 7 років в разі неможливості вчасної модернізації.
Запровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу дає можливість комплексно запобігати промисловому забрудненню, адже він видається індивідуально на кожну промислову установку.
Інтегрований довкіллєвий дозвіл сприятиме модернізації бізнесу, адже міститиме інформацію щодо гранично допустимих викидів відповідно до найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), які є єдиними для всього ЄС.
Важливо те, що висновки НДТМ не містять вимог встановлювати конкретне обладнання, а лише описують технології, які є найбільш фінансово вигідними для впровадження та одночасно мають найменший вплив на довкілля, та визначають так званий діапазон викидів забруднюючих речовин для різних типів промислових установок та виробничих процесів.
Європейські нормативи НДТМ показали свою ефективність в країнах ЄС, вони сприяють послідовному плануванню діяльності бізнесу та допоможуть Україні розвинути конкурентоздатну промисловість і, на її основі, - відповідні сектори економіки.
Як виглядатиме процедура видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу?
У Міндовкілля впроваджується принцип діджиталізації дозвільної системи "paperless", що мінімізує контакти з чиновниками та кількість паперових документів. Це має і антикорупційний ефект, адже процедура отримання дозволів стає публічною і не залежить від суб'єктивізму окремих держслужбовців.
Для цього в міністерстві створили "ЕкоСистему" - єдину загальнонаціональну платформу для взаємодії держави, громадськості та бізнесу у природоохоронній сфері, де на сьогодні цифровізовано понад 9 дозвільних процедур.
Це стосується і процедури видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу, яку ми плануємо впровадити в рамках реформи промислового забруднення і яка зображена на схемі.
Без урахування строку попереднього розгляду заяви процедура видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу триватиме до 65 днів, що є достатньо швидким терміном (у Чехії - до 185). Вона починається з того, що оператор промислової установки подає заяву до дозвільного органу, яка заповнюється онлайн і є уніфікованою для всіх підприємств.
У процесі заповнення заяви оператор має можливість, за потреби, отримати консультацію дозвільного органу. Також оператору надається час усунути всі невідповідності та недоліки заяви до початку її громадського обговорення та розгляду компетентними органами.
Після цього паралельно відбувається процес громадського обговорення в рамках процедури видачі інтегрованого довкіллевого дозволу та консультацій з компетентними органами, які впродовж 35 днів від початку громадського обговорення мають надати свої висновки та пропозиції до умов інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Компетентними є органи, які сьогодні адмініструють сферу управління відходами та водного господарства, охорони атмосферного повітря та надзвичайних ситуацій, енергозбереження та охорони здоров’я, а також державна екологічна інспекція.
Строки громадського обговорення та консультацій з компетентними органами визначені таким чином, щоб компетентні органи у своїх висновках також мали можливість врахувати результати громадського обговорення.
Для узгодження позицій дозвільний орган має право скликати узгоджувальну нараду. Право ініціювати проведення узгоджувальної наради має також оператор установки.
Узгоджувальна нарада проводиться у період, відведений дозвільному органу для видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу, не уповільнює процедуру і не збільшує її тривалість. Інтегрований довкіллєвий дозвіл або рішення дозвільного органу про відмову у видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу відразу стають доступними онлайн.
ЄС продовжує боротися з промисловим забрудненням
Вимога до впровадження європейських НДТМ для промисловості під час видачі документів дозвільного характеру в Європейському Союзі застосовується ще з 1996 року відповідно до Директиви 96/61/ЄС про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення.
В ЄС довели, що економічний розвиток та скорочення промислового забруднення можуть йти плі-о-пліч. Директива 2010/75/ЄС, яка ґрунтується на НДТМ, забезпечує високий рівень захисту здоров’я людей і довкілля та показала свою високу ефективність на практиці.
З 2004 року підприємства Європи на 77% зменшили викиди діоксиду сірки, на 49% — оксиду азоту та на 81% — пилу. Вони також значно покращили показники енергоефективності.
Це той ефект, якого ми хочемо досягти в Україні - повоєнне відновлення промисловості та економіки без зростання викидів забруднюючих речовин та парникових газів.
Економічне обґрунтування боротьби із забрудненням довкілля очевидне, а вигоди для суспільства набагато переважають витрати. Так само, витрати, пов’язані з бездіяльністю, значно переважають вартість зменшення промислового забруднення.
Наприклад, забруднення повітря обходиться сфері охорони здоров'я ЄС у суму від 330 до 940 мільярдів євро на рік, у той час як усі заходи щодо покращення якості повітря в ЄС оцінюються сукупною вартістю від 70 до 80 мільярдів євро на рік. В Україні таких підрахунків поки що немає.
12 травня 2021 року Європейська Комісія ухвалила план дій: "Назустріч нульовому забрудненню повітря, води та ґрунту"- Towards Zero Pollution for Air, Water and Soil - ключового документа для виконання Зеленого курсу.
Нові правила мають на меті обмежити забруднення атмосферного повітря пилом (PM2.5) та оксидом азоту - відповідно 10 мкг/м3 та 20 мкг/м3, що зменшить передчасні випадки смерті через забруднення повітря щонайменше на 55%, і до 2030 року потенційно може врятувати понад 150 000 життів.
Україна наприкінці 2019 року долучилася до впровадження цілей Зеленого курсу, і реалізація реформи промислового забруднення стане чи не найважливішим кроком у цій сфері, а також необхідною частиною виконання Угоди про асоціацію з ЄС.