Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Марафон, а не спринт: чи готова Україна виконувати програму з МВФ

Марафон, а не спринт: чи готова Україна виконувати програму з МВФ

Які вимоги МВФ Україна зобов’язалася виконати у найближчі місяці і чи встигне зробити це вчасно?
Понеділок, 10 липня 2023, 17:35
народний депутат, співголова українського представництва Парламентської мережі Світового банку та МВФ, перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

29 червня Рада виконавчих директорів МВФ затвердила перший перегляд програми розширеного фінансування. У першому кварталі Україна показала себе надійним та сумлінним партнером, а отже отримала погодження на наступний транш на суму близько $886 млн. 

Тобто разом з першим невідкладним траншем наразі ми отримали менше 1/4 бюджету програми ($3,6 млрд з передбачених програмою $15,6 млрд).

Але перший квартал – це лише спринт. Попереду ще 78% "маяків" поточної редакції програми. І щодо їх вчасного виконання вже зараз є певні ризики. 

Формула успіху першого кварталу

Почнемо з позитивного. За перший квартал Україна по суті виконала все, що обіцяла, а головне – вчасно, без зриву строків. В результаті маємо п’ять виконаних структурних "маяків", дедлайн щодо яких спливав у червні. 

Реклама:

Ще щодо двох українська сторона попередила партнерів, і за спільним погодженням продовжили строки виконання на місяць. 

Йдеться, в першу чергу, про законопроєкт №8401 щодо скасування деяких податкових пільг, введених на час війни, як-то спрощена система оподаткування з 2% єдиним податком. Всі розуміли, що запустити закон вже на початку липня буде значним стресом для бізнесу, тому Україна попросила у партнерів ще місяць на адаптаційний період. МВФ, звичайно, перевірили, чи відповідає твердження дійсності, і погодили нову дату. 

Також посунути строки до кінця жовтня попросили для оновлення середньострокової стратегії управління боргом. Ключовий нюанс тут – попередили і провели переговори заздалегідь. 

В цілому партнери високо оцінили результат України у проходженні першого кварталу програми. В коментарях немає, наприклад, звичних звичних "червоних прапорців" та вимог на кшталт "забезпечити незалежність НБУ". 

Навіть у ризиках записані тільки блокада Чорного моря, непомірні бюджетні видатки та ризики банківської системи – на цьому ще зупинюся детальніше.

Тобто за перші три місяці нової програми Україна нарешті показала себе надійним, відповідальним та передбачуваним партнером. Ну і зобов’язань після перегляду теж додалося. 

Що нового в програмі МВФ

Після першого перегляду додалися ще чотири нові структурні "маяки". Деякі є логічним продовженням перших п’яти виконаних, інші додані в цей список аби не загубилися на рівні обіцянок. 

Мій улюблений новий "маяк", звичайно, цей: "Підготувати стратегію реформування Державної податкової та Державної митної служб (як частину загальної Нацстратегії забезпечення бюджетних надходжень) на основі оцінки діяльності вищезазначених органів". Дедлайн для виконання – кінець жовтня 2023. 

Що важливо, МВФ вже працює з ДМС, а також включиться і допоможе провести оцінку діяльності ДМС. 

Вже зараз в угоді з МВФ чітко закріпили, що реформа ДМС стосуватиметься трьох сфер: реформа кадрової політики та оплати праці; покращення оперативного управління митницею з центрального апарату; перенесення верифікації/перевірки митних документів з пунктів перетину кордону до внутрішніх офісів. 

Крім реформи фіскальних органів, в нових "маяках" додалися питання корпоративного управління, передбачуваності бюджетної політики та кредитування бізнесу. Так, Україна взяла на себе зобов’язання: 

- обрати та призначити Наглядову раду Оператора ГТС до кінця жовтня 2023;

- запустити роботу статей Бюджетного Кодексу для підготовки середньострокового бюджетного планування, розробки боргової стратегії та обмеження ризиків щодо держгарантій (кінець вересня 2023);

- розробити концепцію оновлення програми "5-7-9" з таргетом на МСБ за рахунок виключення великих компаній з критеріїв відповідності, посилення моніторингу та підтримки відповідних гарантій (кінець вересня 2023). 

Всі інші пункти і їх дедлайн перекочували з першої редакції програми, їх можна знайти на сайті Мінфіну

Окрема моя гордість та результат величезної спільної роботи з колегами – в Меморандумі деталізували окремий абзац про реформу БЕБ. Ще не "маяк", але далі буде. 

Відповідно, Україна зобов’язалася підготувати зміни до закону, щоб перезапустити БЕБ, посилити аналітичну складову органу та підпорядкувати його Мінфіну. Серед основних задач: розробити прозорий конкурсний відбір керівництва та працівників; посилити вимоги до відбіркової комісії; запровадити контрактну систему для працівників; розробити механізм переатестації персоналу.

Тож на БЕБ і ДМС чекають нестримні реформи. 

Втім, попри піднесений настрій першого перегляду, подальше безпроблемне виконання програми під питанням. Основні фактори, які можуть зіграти не на користь країни, пов’язані саме з внутрішніми чинниками і рішеннями.

Системні ризики, які бачить МВФ

Зміни ключових ризиків для економіки країни і проходження програми EFF в новому апдейті МВФ є дуже показовими. 

У березневому варіанті майже всі зазначені ризики були пов’язані з війною: затяжні бойові дії і вплив цих безпекових ризиків на настрої та повернення мігрантів, зупинка "зернового коридору", руйнування інфраструктури, зокрема енергетичної, і їх наслідки для бізнесу, збої в поставках. 

Після перегляду програми, зі значних безпекових ризиків Фонд лишив тільки зупинку "зернового коридору". При чому згадали не лише агресора росію, але й окремо передали "привіт" країнам ЄС щодо обмежень імпорту с/г продукції з України. 

Ще два – це внутрішні ризики політики самої України. І це теж дуже красномовний сигнал.

Значний ризик МВФ вбачає у надмірному роздуванні видатків, зокрема під прикриттям воєнного стану. З одного боку, чудовий знак, що з ключових ризиків прибрали пункт про можливу недостатню підтримку донорів. 

Але разом з тим в переліку ризиків чітко вказали, що фінансувати будь-які забаганки не будуть.

Ризик також бачать у надмірному втручанні в банківський сектор. Зокрема, МВФ турбують можливі зловживання механізмом націоналізації банків, якщо це не пряма потреба для фінансової стабільності, як в кейсі екс-Альфа Банку. 

Тут скоріше мова йде про подальшу долю PIN Банку в "Укрпошті", і загалом погану репутацію держави як власника з усіма скандалами з призначенням наглядових рад.

Це більш системні питання, які можуть розбалансувати фінансову стабільність української економіки, що завжди турбує МВФ. Але й є тактичні ризики, які пов’язані з небажанням виконувати взяті зобов’язання.

Чи виконає Україна взяті зобов’язання

Щоб вдати відповідь на це питання, треба розуміти одну важливу умову – програма з МВФ переглядається кожен квартал. Тобто, це досить важкий марафон. 

Перший перегляд, який ми достатньо блискуче пройшли, охоплював лише наші зобов’язання за квітень-червень 2023 року, не більше. На жаль, деякі наші чиновники у владі досі не осягнули це повною мірою і вирішили, що буде достатньо пробігти лише цей спринт. Тому вже зараз маємо низку проблем, які потенційно можуть стати перешкодою на наступному чекпоінті.

Перше — з подачі Офісу президента вимоги "маяка" про податкові зміни у законопроєкті №8401 ми вже порушили. Я багато разів перечитав, що з цього приводу написано в програмі. 

Так от якщо перекладати з дипломатичної мови, наші партнери розцінили це як "кидок", відчути негативний ефект якого можемо вже в жовтні. Відповідно показали, що з якихось причин можемо вже за тиждень "помножити на нуль" підписи ключових гарантів з боку України.

Друге – точно не встигнемо забезпечити підпорядкування Оператора ГТС Міненерго та новий статут органу, дедлайн для яких встановлений на кінець липня. Наш з колегами закон №#9311-1-д вже зареєстрований в Раді, але тільки очікує на перше читання. 

Тут "ведмежу послугу" зробило Міненерго, яке спочатку затягувало процес підготовки, а коли строки вже підтискали, вирішили, що можна зареєструвати закон, не погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Звичайно, закон провалився, і тепер всі чекають, поки пройде наш узгоджений з міжнародними партнерами текст. Але час втратили.

Третє проблемне питання – повернення декларування посадових осіб. Попри дедлайн на кінець липня, немає навіть тексту законопроєкту. Отже вчасно точно не встигнемо. 

Більше того, ще триває дискусія, в якому вигляді декларування повертати. І поки виглядає так, що без спрощення декларування ("бенчмарк" 17-ий меморандуму, кінець жовтня) парламент за повернення декларацій не проголосує. Тобто строк буде порушено. 

Четверте – фінмоніторинг. Дедлайн для повернення пожиттєвого статусу політично значущих осіб (PEPів) – це кінець вересня. Для цього є законопроєкт №9269, вже рекомендований нашим податковим комітетом. 

Втім, його шанси пройти зал і набрати мінімально необхідну кількість голосів я оцінюю критично близько до нуля. Виглядає так, що якщо б хтось придумав внести закон про одночасну легалізацію канабісу, цивільного партнерства та порно, то у цієї ініціативи шансів було б більше, ніж у законопроєкту про РЕРів в редакції №9269.

Якщо підсумувати, у другий квартал програми з МВФ ми заходимо з однією підставою партнерів, ймовірним зривом дедлайнів по трьох пунктах і потенційному невиконанню ще одного. 

В МВФ це теж розуміють. Саме тому останнім часом в перемовинах з Фондом багато уваги з їх боку приділяли саме скасуванню податкових пільг (№8401), поверненню декларування та пожиттєвого статусу PEP. Якщо згадати, що ці три питання становлять 75% всіх антикорупційних зобовʼязань України в Меморандумі, цілком зрозумілі хвилювання партнерів.

Тому якщо певні чиновники не згадають, що в країні триває війна, нам потрібна значна фінансова підтримка бюджету, щоб дійти до перемоги, а підписи президента, прем’єра, голови НБУ і міністра фінансів це не порожній звук, то перший квартал програми може стати першою і останньою нашою медалькою в цьому забігу і останнім траншем отриманим без проблем, скандалів і зневіри. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: