"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Глобальна гонка за критичною сировиною. Виклики і можливості

Глобальна гонка за критичною сировиною. Виклики і можливості

Чому сировина з рф загрожує сталому розвитку ЄС та яку роль може відіграти Україна в контексті забезпечення критичною сировиною.
Середа, 31 травня 2023, 08:17
заступник міністра енергетики

Рік тому через вторгнення в Україну та енергетичний шантаж з боку рф Євросоюз ухвалив комплексний план позбавлення енергозалежності від Росії і пришвидшення енергетичного переходу REPowerEU.

Зараз на розгляді європейських країн перебуває не менш важливий і комплексний документ: Critical Raw Materials Act (законопроєкт щодо критичної сировини).

Він також спрямований на підвищення безпеки постачань у ЄС, забезпечення сталого розвитку стратегічних секторів, а крім того – на запобігання повторенню ситуації, коли ЄС стає залежним від сировини з однієї країни.

Розвиток і впровадження сучасних технологій відкривають нові можливості та водночас створюють нові виклики. Один з головних – доступ до ресурсів, необхідних для впровадження цих технологій.

Реклама:

Під час відбудови України ми ставимо за мету модернізувати всі галузі економіки. Тож маємо усвідомлювати, правильно оцінювати і своєчасно реагувати на всі виклики, зокрема ті, що стосуються ресурсної бази.

Основні проблеми, які покликаний розв’язати Critical Raw Materials Act, дають уявлення про глобальні тенденції і занепокоєння в контексті забезпечення сталого розвитку західних країн та отримання необхідних ресурсів для цього.

Цей документ визначає перелік стратегічної сировини (16 позицій) і критичної сировини (34 позиції). Перший перелік – це ресурси, необхідні для технологій "зеленого" та цифрового переходу, оборонної та аерокосмічної галузей. Другий – ресурси, що мають вагоме значення для економіки Євросоюзу.

Щоб запобігти ризикам від переривання ланцюгів постачання цієї сировини, ЄС планує запровадити мінімальні та граничні показники з видобутку, переробки і постачання цієї сировини.

Згідно з пропозиціями, до 2030 року ЄС має видобувати щонайменше 10%, збагачувати щонайменше 40% і переробляти з метою повторного використання сировини не менше 15% річного споживання стратегічної сировини.

Не більше 65% річного споживання ЄС у збагаченій стратегічній сировині має припадати на одне зовнішнє джерело, за можливим винятком для сировини з країн стратегічного партнерства. Останній пункт має важливе значення в контексті співпраці України та ЄС, докладніше на ньому зупинюся нижче.

Це пропозиції Єврокомісії, які ще мають схвалити Європейський парламент та Рада ЄС. Однак вони чітко окреслюють ризики і вектори розвитку.

Загрози з боку рф. Ресурси як джерело бюджетних надходжень

Попри санкції, які останнім часом західні країни запровадили проти енергетичного та інших стратегічних секторів рф, треба бути реалістами і чітко розуміти: країна володіє величезними геологічними ресурсами.

Крім вуглеводнів, це значні родовища алмазів, золота, платини, паладію та вугілля, а також запаси залізних, марганцевих, хромових, нікелевих, титанових, мідних, олов'яних, свинцевих та вольфрамових руд.

У дослідженні French Institute of International Relations зазначається, що, за окремими оцінками, видобуток корисних копалин у росії становить 14% світового.

Загальна вартість наявних у країні ресурсів оцінюється 75 трлн дол, що потенційно робить росію найбагатшою країною у світі. Нижче – окремі цифри, які дають уявлення про частку рф у світовому видобутку окремих копалин.

 
Джерело: "Гірничодобувна стратегія Росії, геополітичні амбіції та промислові виклики", Французький інститут міжнародних відносин

Хороша новина в тому, що росія – відстала країна в технологічному плані, її видобувна інфраструктура застаріла, їй бракує інвестицій і кваліфікованих кадрів. Спроби модернізації видобутку та виробництва, які в останні роки здійснювали окремі компанії і держава, були безсистемними і не принесли суттєвих результатів.

Розвиток видобувного сектору рф гальмуватимуть західні санкції, вихід з країни компаній, які надавали сучасні технології, закриття традиційних ринків збуту.

Водночас навіть з урахуванням цих чинників ресурсна база і можливості видобутку в росії зберігатимуться. Уже відбувається переорієнтація на ринки Азії – в Індію, Малайзію, В'єтнам, можна очікувати подальшого збільшення постачань у Китай.

Усі ці країни, незважаючи на санкції, зберегли економічні зв'язки з росією і прагнуть збільшити постачання корисних копалин. На прикладі нафти і газу очевидно, що Китай та Індія зацікавлені в збереженні такого ресурсодавця як рф.

Навіть за умови скорочення надходжень від експорту ресурсів у короткостроковій перспективі в довгостроковій рф зароблятиме на продажу ресурсів.

Загрози з боку рф. Ресурси як інструмент геополітичного тиску

Однак пряме поповнення бюджету війни завдяки продажу мінералів – не найбільша проблема, пов'язана з ресурсною базою рф. Усе, що можна використовувати як зброю, важелі тиску і шантажу, рф буде використовувати саме так. А величезні ресурси – це і величезні можливості в цьому контексті.

Агресор має дві мети. Перша – економічна деструкція ринкових економік через демпінг і перехресне ціноутворення. Друга – викуп та виведення в простій невигідних для себе активів, через що пройшла українська економіка.

У тому, як працює перший підхід, недавно пересвідчилися європейські країни. Через маніпуляції і контроль над низкою компаній рф спочатку штучно завищувала ціни на енергоносії, а потім вдалася до прямого енергетичного шантажу.

Другий підхід росія активно використовувала в Україні, встановлюючи контроль над підприємствами і цілими галузями економіки, а надалі – підриваючи їх конкурентоспроможність і фактично руйнуючи. Промовисті приклади – українські НПЗ, Запорізький алюмінієвий комбінат та сотні інших підприємств.

Саме в контексті контролю геологічних ресурсів слід розглядати широку присутність росії в Африці, а також спроби розширити її в Південній Америці, зокрема, у Чилі, Бразилії, Болівії, які не припиняються ще з радянських часів.

Масштаб російської експансії Африки надзвичайно великий. Вона не обмежується економічною цариною, а проявляється у військовій присутності, наприклад, пвк "вагнер" у ЦАР, постачанні озброєнь лояльним урядам або угрупованням, масштабній роботі пропаганди для формування лояльності серед населення.

Рф контролює корисні копалини в десятках африканських країн, серед яких ПАР, Судан, Ангола, Мозамбік. Російська Vi Holding контролює 50% найбільшого державного підприємства з видобутку платини в Зімбабве. "Русал" контролює 40% видобутку бокситів у Гвінеї, яка має найбільші підтверджені запаси цієї руди у світі.

У багатьох країнах встановити точні масштаби присутності рф неможливо через непрозорі структури власності підприємств та кулуарні угоди з місцевою владою.

Однак достеменно відомо, що в різних проєктах в Африці присутні найбільші російські компанії: "Алроса", "Лукойл", "Газпром", "Ренова", "Русал", "Росатом", "Роснефть", "Євраз", "Сєвєрсталь", "Російський хром".

Наслідки такої присутності очевидні: через контроль власних та африканських ресурсів рф створюватиме дефіцит, завищуватиме ціни, обмежуватиме "недружнім країнам" доступ до стратегічних ресурсів, прибиратиме з ринку конкурентів.

У цьому контексті особливого значення набуває контроль за дотриманням санкцій, розширення дипломатичної роботи з африканськими країнами, залучення їх до спільних проєктів, у яких переважатиме економічна, а не політична складова.

Можливості для України

У нашій країні виявлено понад 100 видів рідкоземельних корисних копалин. Серед них є понад 20 сировинних ресурсів, які визначені як критичні в ЄС, США і Канаді.

У 2021 році Україна входила до десятка провідних видобувачів титанових руд, залізної руди та каоліну, марганцю, цирконію, графіту. Маємо також поклади літію, берилію, рідкоземельних елементів, нікелю, вольфраму, кобальту.

У 2021 році Україна експортувала понад 500 тис тонн титановмісних руд і концентрату. У країні є потужності з видобутку та переробки титанових руд.

Також маємо одні з найбільших у Європі поклади уранових руд. У 2021 році до державного балансу запасів урану були зараховані 22 родовища, з яких чотири перебували на етапі розроблення, десять були детально розвідані.

Серед запасів металів, пов’язаних з низьковуглецевим майбутнім, які ще не видобуваються в Україні, можна виділити літій. Наразі відомо про чотири літієві родовища: "Шевченківське", "Полохівське", "Добра" та "Крута балка".

Згаданий законопроєкт Єврокомісії про критичну сировину передбачає визначення стратегічних проєктів загальноєвропейського значення в країнах ЄС та поза ними.

Такі проєкти матимуть доступ до фінансування на особливих умовах. Тож наявні ресурси дозволять Україні стати елементом ланцюгів постачання та високотехнологічних виробничих циклів країн – стратегічних партнерів.

Що робить держава в цьому напрямі? Затверджений перелік ділянок надр, що надаватимуться в користування через угоди про розподіл продукції (УРП). Такі угоди створюють найбільш сприятливі умови для роботи інвесторів.

Розроблений проєкт закону №4344, що уточнює механізм угод про розподіл вуглеводнів для видобутку рідкоземельних металів та можливості окремого обліку складових виробленої гірничої продукції. Це зробить механізм УРП гнучкішим.

Також передбачені суттєві податкові преференції для інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, зокрема, у видобувній та переробній промисловості.

У рамках партнерства з ЄС у листопаді 2022 року в Брюсселі відбувся перший бізнес-форум, на якому вітчизняні гірничодобувні компанії представили свої кейси щодо розвідки та видобування літію, графіту, рідкоземельних елементів і цинку.

Мета – створення партнерських проєктів, отримання кредитів фінансових установ ЄС. Ці проєкти можуть претендувати на отримання статусу стратегічних у ЄС.

Важливо, що вже зараз ми орієнтуємося не лише на видобуток та переробку, а й на створення виробничих потужностей на базі наявних покладів. Саме таке стратегічне бачення ми закладаємо в плани повоєнного відновлення. Маємо усвідомлювати свої можливості та переваги й ефективно їх реалізовувати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: