Тиша навколо містобудівної реформи

Тиша навколо містобудівної реформи

Скандальний законопроєкт №5655 досі не підписаний і не заветований президентом. Чому його варто забути як прикре непорозуміння?
Понеділок, 3 квітня 2023, 13:14
заступник міського голови Львова з містобудування, народний депутат VIII скликання

Законопроєкт №5655 досі не підписаний. І це добре.

Щодо нього немає вето. І це погано. Навіть більше – це критично погано для країни, яка зібралась в ЄС. 

Найгірше, що зараз може бути, - тиша навколо законопроєкту №5655. Переконаний, що саме спротив громад, громадськості, експертів, а також об’єктивне висвітлення в медіа посприяли тому, що ця пседореформа наразі не чинна. 

Президент дізнався правду і поки що не підписав законопроєкту, за що йому велика подяка. Хоча лобісти тиснули на всіх рівнях та й зараз намагаються "дотиснути".

Реклама:

Теперішнє статус-кво дає час і дає шанс зупинитися. Адже реальне життя підкидає нам приклади, які просто кричать: думати про безпеку на будівництві слід вже й негайно. А для цього міська влада, а отже, місцеве самоврядування мають бути повноважними. Інакше – біда. 

Поясню на конкретних свіжих львівських прикладах. 

Приклад 1 - Безконтрольність будівництва призводить до прикрих інцидентів 

Наприкінці лютого на вулиці Волоській у Львові обвалюється опалубка, травмуються робітники. Одна людина була у важкому стані, але, на щастя, вижила. 

Ні міська інспекція ДАБК, ні державні структури не можуть провести перевірку і з’ясувати, в чому причина. 

Тому що в країні діє оголошений мораторій на здійснення державного контролю, а створена як некорумпована і, вочевидь, зайнята іншими питаннями ДІАМ на перевірки погоджується і зважується у крайніх випадках.

Нонсенс, але місто справді максимально обмежене в повноваженнях. 

Тим часом мешканці просто засипають міську раду скаргами щодо будівництва на Волоській. Хоча правоохоронці і порушили кримінальне провадження, будівельні роботи тривають. І львів’яни мають багато зауважень щодо безпеки будови. 

Мушу сказати: кран і його бетонні блоки як противага справді не вселяють упевненості – нависають просто над пішохідним переходом через людну вулицю, поза будівельним майданчиком. Є також скарги, що забудовник не дотримується проєкту та задекларованих намірів будівництва. 

Що далі? На виконання доручення міського голови організовуємо робочий виїзд на місце. Але представників міської влади разом з міською інспекцією Держархбудконтролю зустрічають з адвокатами на вході та врешті не пускають на майданчик. 

Запитання просте: не пустили – значить, є що приховувати? Іншого пояснення не знаходжу. 

І це, панове, зовсім не смішно, з огляду на те, що у Львові зараз триває будівництво на понад 70 будмайданчиках. 

Як би виглядала ситуація в разі дії закону №5655: забудовник створює приватну компанію, яка начебто забезпечуватиме нагляд та контроль за будівництвом. 

Тоді навіть нічого ні від кого приховувати не треба буде – всі ж свої. Просто бери і будуй. Питання безпеки – не чули – не знаємо. 

Приклад 2 – Безпечність збудованого у чиїх руках? 

Нещодавно до мене прийшли люди з проблемою – їхній будинок не приймають в експлуатацію. 

Причина, на перший погляд, може здаватися банальною – їхня багатоповерхівка утеплена не мінватою, як це передбачають державно-будівельні норми, а пінопластом. Такі вимоги пожежної безпеки. А забудовник ними просто знехтував. 

Нагадаю, житлові будівлі висотою більш ніж 26,5 метрів - тобто на вісім поверхів і вище – повинні бути утеплені винятково мінватою. 

До нижчих багатоповерхівок вимоги трохи інші, але й там обов’язкові протипожежні пояси з негорючого утеплювача біля вікон, наприклад.

Щоб зовсім просто: мінвата не спалахує, бо відноситься до негорючих матеріалів. 

Але повернімося до нашого випадку – будинку, який не можуть здати в експлуатацію. 

Забудовник порушив, не утеплив будинок мінватою, зекономив. Як результат – міська інспекція ДАБК не приймає будинок в експлуатацію, бо не дотримано вимог пожежної безпеки. Забудовник має усунути порушення, тоді дім здадуть в експлуатацію. 

Як би виглядала ситуація в разі дії закону №5655: будинок прийняли б в експлуатацію в автоматичному режимі. Ніхто нічого не перевіряв би. 

Система на комп’ютері все б акцептувала в кілька кліків. Є ліфт, нема його, пінопласт на фасаді чи мінвата – ніхто не буде розбиратися. Нагадаю, що десь так за процесами було і в Туреччині. 

От вам і відповіді на запитання щодо безпеки будівництва в разі підписання законопроєкту №5655. З реального життя. 

Мораль така 

Якщо все заспокоїться і законопроєкт тихенько підпишуть - це закінчиться великим хаосом у містобудівній сфері.

З одного боку, для багатьох людей в громадах питання будівництв є надчутливими і подекуди резонансними. Нікому не потрібна внутрішня колотнеча, допоки ЗСУ продовжують протидіяти зовнішньому реальному ворогу. 

З іншого – мова про безпеку будівництва і якість збудованого. Ми ж не хочемо, як у Туреччині, опісля кусати собі лікті й поспіхом шукати винних. 

Про важелі безпеки та участі громадськості варто подбати вже зараз, поки не почалась масштабна післявоєнна відбудова. І це точно не про законопроєкт №5655, який має бути заветований або забутий як прикре непорозуміння.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: