Попит на все українське. Пʼять глобальних трендів у ритейлі
На міжнародних виставках та конференціях ми вивчаємо глобальні тренди, щоб впроваджувати їх в Україні, і відчуваємо стійкий запит на українське.
Усе пов'язане зі словом Ukraine викликає в іноземців шалену підтримку. Іноземні компанії зацікавлені можливостями, які відкриє Україна після війни.
Інвестори та девелопери прагнуть долучитися до повоєнної відбудови України, міжнародні архітектурні бюро вже працюють над концептами для держави, перед якою відкрилася перспектива стати членом Євросоюзу.
З іншого боку, український ринок був змушений перейти на рейки воєнного часу, тому жив дещо поза контекстом світових трендів.
Поки світ замінював рекламне оформлення на LED-екрани та створював віртуальних асистентів за допомогою штучного інтелекту (AI), український ритейл переживав блекаути і переходив на альтернативні системи живлення.
У великих гравців цей процес був тривалим і змусив перейти в режим економії, адже операційні витрати суттєво зросли. З початку 2023 року ми бачимо поступову реабілітацію малого бізнесу та розвиток нових торгових площ.
Компанії, що змогли залишитися на плаву, вже вивели свою формулу стабілізації та намітили напрямки подальшого руху.
Виявилося, що секрет виживання бізнесу під час війни – не лише в мобільності і вмінні швидко адаптуватися, а й у здатності вловлювати світові тренди. Нерідко українцям вдається запроваджувати інновації швидше за західних підприємців.
Виділю кілька актуальних трендів.
1. Якщо в Україні тема пандемії коронавірусу Covid-19 ослабла на фоні великої війни, то в Євросоюзі вона досі актуальна. Роздрібна торгівля продовжує працювати над зменшенням ризиків для клієнтів.
Ринок сконцентрований на рішеннях, які обмежують участь людини в процесах і перекладають їхні функції на машинне обладнання. Таким чином ритейлери також прагнуть знизити витрати на дорогу людську працю.
У торгівлі активно використовують каси самообслуговування, поштомати для омніканальних продажів, тестують автономні магазини без кас та продавців. Особливо далеко тут зайшов фуд-ритейл, де покупцю не потрібні консультації.
Автоматизація під час воєнного стану стає ще більш актуальною. В умовах турбулентності зменшення ризиків для бізнесу залежить від налагоджених процесів та чітких алгоритмів, які зменшують вплив людини на результат.
У бізнес-управлінні це сучасні ERP-системи на зразок SAP та Oracle Microsoft Dynamics. З цією реальністю бізнесу в Україні доведеться жити і після війни. Без автоматизації компанії можуть не вижити. Так, це дуже дорого.
Вартість впровадження таких автоматизованих систем залежно від масштабів компанії може варіюватися від 100 тис дол до мільйонів доларів, проте це дає гнучкість в управлінні та можливості оптимізації штату на різних ланках.
Ще до великої війни "Епіцентр" інвестував мільярди в автоматизацію. Для підтримки омніканальної системи в Калинівці під Києвом компанія збудувала логістичний центр з автоматизованою системою обробки та сортування товарів.
Добова пропускна спроможність системи становить 40 тис онлайн-замовлень та 2 тис куб м товару для офлайн-бізнесу. Інвестиції в проєкт сягнули близько 40 млн дол. Крім того, на базі діючих логістичних потужностей компанії почалася розбудова автоматизованих фулфілмент-центрів.
Зараз це допомагає нам пережити виклики воєнного часу, ресурсної кризи і дає можливість більш глибоко контролювати всі ланки процесів.
2. Поки українці адаптувалися до життя в умовах блекаутів і повітряних тривог, у світі торгової нерухомості зростав запит на lifestyle space – колаборацію простору для купівлі товарів, дозвілля, відпочинку, навчання і роботи. Більше простору, комфортне зонування та можливість задовольнити всі свої потреби.
Людиноцентричність у плануванні об'єктів – тема №1 для інвесторів. Ритейлери борються за те, аби надавати споживачу більше корисного простору.
Ця модель показала свою цінність і для людей, і для бізнесу в найжорстокіших умовах, які лише може собі уявити сучасний світ: в умовах війни. Під час блекаутів ритейл став невід’ємною частиною виживання населення.
3. Міжнародні ритейлери в боротьбі за клієнта дедалі частіше змушені змінювати свої формати, надаючи перевагу яскравим та оригінальним дизайнам, які створюють особливий досвід та позитивні емоції. Через суттєве зменшення кількості населення в Україні боротьба за клієнта посилиться.
Україна ще до великої війни демонструвала не менш прогресивні підходи в проєктуванні та оформленні торгових площ, ніж у Євросоюзі. Зараз це можуть підтвердити мільйони українців, що виїхали за кордон. Українці за менталітетом звикли приділяти увагу деталям і мають особливе ставлення до естетики.
4. Питання охорони природи для всього цивілізованого світу архіважливе. У період активної фази євроінтеграції для українського бізнесу і держави перехід на більш свідоме споживання та зменшення впливу на навколишнє середовище стане значним викликом: ми повинні відповідати цілям Паризької угоди.
Ставати еко-friendly слід уже зараз. Для цього у світі є багато рішень: матеріали вторинної переробки, альтернативні джерела енергії, системи рекуперації, проєктування сталих споруд з відповідною сертифікацією.
Попри складні фінансові умови, мережа "Епіцентр" у 2023 році впроваджує проєкт з встановлення сонячних панелей на наших ТЦ. Екологічність та енергетична незалежність тепер не тренд, а необхідність.
5. Ще один тренд – попит на українське. Тут уже ми задаємо тон. Наш бізнес має унікальний шанс інтегруватися із світовим ритейлом завдяки шаленому попиту на Made in Ukraine. У 2022 році на тлі знищення багатьох українських підприємств словосполучення "Зроблено в Україні" стало на вагу золота.
"Епіцентр" багато років поспіль активно нарощував частку українських постачальників у своєму асортименті. Під час війни це фактично врятувало нас від порожніх полиць і підтримало вітчизняних виробників.
Зараз деякі українські постачальники, ідучи за українським клієнтом, виходять за межі національного ринку. Цілком можливо, що вони почнуть конкурувати не лише з іноземними компаніями, а й між собою на європейському просторі з урахуванням національної специфіки і з дотриманням європейських стандартів.
Запит на українське зараз надзвичайно великий і цією стрімкою тенденцією варто скористатися. Вона дає можливість українському бізнесу заявити про себе і зайняти власну нішу в Україні та за її межами.