Робота в Польщі: переваги, недоліки, підводні камені

Робота в Польщі: переваги, недоліки, підводні камені

Які професії найбільш затребувані в Польщі і як переселенцям з України отримати роботу в іншій країні?
П'ятниця, 3 лютого 2023, 08:12
co-founder & CEO компанії з працевлаштування в Польщі Work Assist Group

За майже рік великої російсько-української війни Польща стала тимчасовим прихистком для понад 8 млн біженців.

Країна не лише спростила для українців умови перебування і забезпечила їх фінансовою допомогою, житлом та одягом, а й активно наймає їх на роботу.

За даними Міністерства сім’ї та соціальної політики, 650 тис вихідців з України вже працевлаштувалися. Вочевидь, цифра зростатиме і у 2023 році.

У грудні 2022 року лише в Люблінському воєводстві за добу приймали в середньому 700-900 людей, а в Хелм, який слугує хабом для біженців, щодня поїздами приїжджали 500-600 українців.

Реклама:

Чи готова Польща до великого потоку робочої сили?

Польський ринок праці до та під час великої війни

До великої війни ринок праці в Польщі стрімко розвивався. Причиною стала пандемія COVID-19, яка "очистила" бізнес, закривши багато слабких фірм.

Опісля підприємництво почало активно відбудовуватися. Власники компаній відкривали вакансії, розширювали команди, сплачували податки. Здавалось би, справи йшли вгору, але велика війна в центрі Європи внесла свої корективи.

Нині Польща страждає разом з Україною. Так, у сусідній країні не літають ракети, не вимикають світло, але й про великий заробіток не йдеться, бо кожен другий бізнес на 50% працює як волонтер і ще на 50% – як бізнес. І то не для заробітку, а заради того, щоб не оголосити про банкрутство.

На підприємців впливає і загальна економічна ситуація. На початку 2022 року ціни на електроенергію зросли на 37%, на газ – на 58%. Ростуть і податки, адже програми підтримки біженців потребують чималих коштів з бюджету країни. На допомогу нашим людям Польща витратила понад 1% від свого ВВП.

Українців підтримали 70% поляків: хтось прихистив у себе вдома, хтось надав одяг чи засоби гігієни, хтось задонатив у гуманітарний фонд. Українці теж не сидять без діла. У 2022 році вони сплатили близько 3 млрд євро податків, коштом яких Польща будує заклади і забезпечує населення робочими місцями.

Ба більше, у країні найнижчий рівень безробіття в ЄС. Для роботодавців поява нових кандидатів стала гарною можливістю заповнити давні кадрові прогалини.

Ким можуть працювати українці в Польщі

77% польських роботодавців хочуть наймати саме українців. Для наших людей відкривають відділи і пропонують не лише другорядні посади, а й керівні. Тепер українці – не робсила, а невіддільна частина польської економічної структури.

Зараз майже в усіх сферах діяльності спостерігається кадровий голод. Так, за даними Польського економічного інституту, країні не вистачає 147 тис фахівців, щоб їхня частка серед усіх польських працівників була такою ж, як у ЄС.

Айтівці потрібні здебільшого у великих містах. Багато вакансій для українців є в транспортній галузі та логістиці. Якщо кандидат володіє польською чи англійською мовами хоча б на базовому рівні, – посада його. Легко найти роботу в будівельній сфері, страхуванні, фармації, сфері обслуговування.

У Польщі бракує 150 тис професійних водіїв. Дефіцит цих спеціалістів у 2023 році торкнеться роботодавців у 363 повітах. Найбільший попит нині – у харчовій промисловості (+10%), торгівлі та електронній комерції (+7%).

Майже на 20% зросла кількість вакансій для чоловіків, однак на ринку праці кандидатів стає дедалі менше через заборону на виїзд з України за кордон.

У червні в країні бракувало близько 1 700 вчителів початкових шкіл, 1 400 вчителів старших шкіл, 600 вихователів дитсадків, 400 спеціальних педагогів. Пандемія також посилила дефіцит лікарів та психотерапевтів.

Раніше представники цих професій мали проходити спеціальне навчання та підтверджувати свої дипломи, тепер процедуру працевлаштування спростили. Звісно, якщо йдеться про вузькоспеціалізовані напрями, наприклад, хірургію, українських документів буде недостатньо, знадобиться диплом країни ЄС.

Як і де біженцям офіційно працевлаштуватися в Польщі

Польський уряд максимально спростив процедуру працевлаштування. Щоб легально влаштуватися на роботу, треба мати паспорт, PESEL і статус біженця. Вакансії можна відстежувати на джоб-порталах Pracuj.pl, InfoPraca, Dobry Pracownik, OLX, ePraca. Пропозиції роботи часто публікують у соцмережах.

Інший варіант оперативного пошуку – агенції з працевлаштування.

Вакансію підбирають рекрутери, а адміністратори готують пакет документів. Кандидат може отримати не лише офер, а й безкоштовне житло або компенсацію за оренду квартири, юридичну та медичну допомогу. Це зручно для тих, хто приїхав у Польщу вперше і потребує часу на адаптацію.

Рівень зарплати залежить від специфіки роботи, досвіду працівника та знання польської мови. З 1 січня 2023 року мінімальна заробітна плата в Польщі становитиме 2 710 zł, у серпні вона зросте ще на 74 zł. У середньому українські фахівці можуть розраховувати на 4-5 тис zł на місяць.

Часто наші люди заробляють навіть більше, бо не обмежуються визначеною кількістю робочих годин і вміють працювати в умовах багатозадачності.

Під час вибору компанії звертайте увагу на манеру комунікації роботодавця. Якщо фірма приховує розмір фінансової винагороди, не може сформулювати перелік обов’язків, ухиляється від легального працевлаштування і пропонує заробітну плату "в конверті", сміливо відмовляйтеся від такої пропозиції.

Для працевлаштування потрібно мати договір, медичну довідку, санітарну книжку (за потреби), довідку про проходження навчання з охорони праці.

Обов’язково прочитайте відгуки про компанію і запитайте, чи є в роботодавця сертифікат Агенції праці. Раджу обирати саме офіційну роботу, адже в такому разі компанія гарантуватиме вам не лише своєчасну оплату праці, а й повний соціальний пакет, медичну допомогу та доступ до пільг і соціальних програм.

Пам’ятайте: роботи в Польщі вистачить для всіх, головне – знайти ту, яка приноситиме вам найбільше насолоди і відповідатиме рівню навичок та знань.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: