Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Євросоюз визнав росію спонсором тероризму. Що це означає для України?

Євросоюз визнав росію спонсором тероризму. Що це означає для України?

Як процеси, пов’язані з ухваленням Резолюції, можуть вплинути на швидкість отримання репарацій від росії, економічну ізоляцію та покарання за воєнні злочини?
Четвер, 29 грудня 2022, 17:54
юрист ЮФ SDM Partners

Напад росії на Україну спричинив широку реакцію міжнародного співтовариства, покликану ізолювати й покарати державу-агресора в дипломатичній, економічній, а тепер – і правовій царинах. 

З лютого цього року проти росії провідними економіками світу було запроваджено безпрецедентну кількість санкцій; російських дипломатів бойкотують на міжнародних майданчиках. 

Численні воєнні злочини, вчинені російськими окупантами в Україні, а також російські ракетні атаки проти цивільної енергетичної інфраструктури України проілюстрували терористичну природу дій РФ. 

Це, у свою чергу, порушило дискусію щодо визнання РФ терористичним режимом / державою – спонсором тероризму, а також створення підвалин для притягнення російських посадовців до юридичної відповідальності. 

Реклама:

Зараз найбільш рішучим і масштабним за своїми наслідками можна назвати ухвалення Європейським Парламентом резолюції від 23.11.2022 № 2022/2896(RSP), відповідно до якої росію визнано державою-спонсором тероризму й державою, що послуговується засобами тероризму. 

"Почесне звання" спонсора тероризму

"Держава – спонсор тероризму" (ДСТ) як правнича категорія знаходить чітке визначення тільки в законодавстві Сполучених Штатів і Канади. 

Держави, визнані Державним департаментом США спонсорами тероризму, зазнають низки значних економічних обмежень, що включає ембарго на поставки товарів військового призначення; посилений контроль за поставками товарів подвійного призначення; обмеження допомоги, що може бути надана Сполученими Штатами; фінансові й інші обмеження. 

США визнали ДСТ чотири держави: Сирію, Іран, Північну Корею й Кубу. Конгрес США закликав визнати рф спонсором тероризму; утім, таке рішення не було досі ухвалене Державним департаментом.

Аналогічні обмеження Канада застосовує наразі проти Ірану й Сирії. 

Агресія рф проти України 2022 року як вияв очолюваного державою тероризму спонукала окремі держави й міжнародні інституції вперше звернутися до статусу ДСТ. 

Наразі рішення щодо визнання рф спонсором тероризму ухвалили парламенти Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії, Нідерландів. Аналогічним чином висловилися також Парламентська асамблея НАТО та Парламентська асамблея Ради Європи. 

Такий досвід для Європейського Союзу і європейських країн є цілком новим, оскільки статус держави-спонсора тероризму наразі не є врегульованим у національному праві країн ЄС. 

Правові фортифікації

Резолюція закладає підвалини для значних зрушень у правничій площині, а також матиме відповідний вплив на економічні процеси. 

Суд над російськими посадовцями

Передусім, Резолюція формує основу для суду над російським режимом. Загалом держава (її органи, посадовці) як суверен не може відповідати перед судом поза власною юрисдикцією, окрім як за її згодою або взятими на себе міжнародними зобов’язаннями. 

Водночас, визнання росії спонсором тероризму створює передумови для її притягнення до відповідальності в судовому порядку. 

Це закладає основу для кримінального переслідування російських посадовців як військових злочинців і стягнення з росії завданих її воєнною агресією шкоди, зокрема, за позовами приватних осіб (представників бізнесу тощо). 

Наразі на розгляді Міжнародного суду перебуває справа за заявою України проти росії щодо вчинення останньою геноциду; до справи наразі долучилася вже 31 держава. 

Крім цього, Прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі відкрив провадження з приводу вчинення воєнних злочинів у рамках російської агресії проти України. 

Європейський Парламент підтримав розслідування як у Резолюції, так і в подальших заявах.

Наразі вже існують прецеденти, що підтверджують можливість стягнення з росії шкоди, завданої її незаконною окупацією. 

Таку позицію підтримав зокрема Верховний суд Франції у справі за позовом українського "Ощадбанку". Також аналогічна практика напрацьовується наразі вітчизняними судами.

Реквізиція активів РФ і репарації

Втрата росією як спонсором тероризму частини суверенних прав, крім згаданого, уможливлює також використання її активів, розміщених у ЄС і державах G7, без шкоди недоторканості приватної власності. 

Так, уже через тиждень після ухвалення Резолюції Єврокомісія презентувала перші ґрунтовні пропозиції з цього приводу. 

Близько €300 млрд, що належать російському Центробанку й були заморожені, можуть бути передані Україні для стабілізації її економіки та покриття завданих війною збитків. 

Ці кошти становитимуть значний внесок у процес відновлення післявоєнної інвестиційної привабливості України, створення безпечних і передбачуваних умов ведення бізнесу в Україні. 

Такі кроки ЄС видаються суголосними з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН щодо виплати росією репарацій на користь України, ухваленою напередодні.

Резолюція закликає до розробки у правових системах Європейського Союзу та держав – його членів універсального режиму, що дозволить визнавати держав спонсорами тероризму й застосовувати до них широке коло обмежень. 

Відповідні рішення також закликають ухвалити на рівні національного законодавства кандидатів у члени Євросоюзу й партнерів ЄС. Наразі рішення (директиву) на підтримку цього заклику спільно з Європейським Парламентом має ухвалити Рада ЄС; у такому разі воно стане обов’язковим для всіх держав-членів Союзу.

За аналогією з положеннями законодавства США й Канади такі обмеження можуть включати щонайменше заборону для осіб з ЄС співпрацювати з державними органами й підприємствами РФ; посилення контролю за поставками та транзакціями між особами з ЄС і російськими контрагентами; розширення санкційних списків, а також можливість запровадження вторинних санкцій. 

Передусім, додаткового контролю може зазнати співпраця у сферах високих технологій, енергетики, металургії, хімічної промисловості. Слід згадати, що подібним чином було сформовано пропозиції Міжнародної робочої групи з російських санкцій. 

Економічна ізоляція

Визнання росії ДСТ може запустити відповідні похідні процеси. 

Зокрема, у самій Резолюції Європарламент закликає включити росію до Списку високоризикованих третіх держав зі стратегічними недоліками (до цього переліку Європейським Союзом вносяться країни, що демонструють найбільші ризики стосовно відмивання коштів і фінансування тероризму; наразі до таких входять, наприклад, Афганістан і Ємен). 

Такий крок означатиме значне посилення процедур контролю за коштами, що походять з росії, наприклад, при відкритті банківських рахунків чи схваленні банками конкретних транзакцій. 

Це (разом з чинними обмеженнями, пов’язаними із системою SWIFT) значно ускладнить як провадження європейським бізнесом співпраці з російськими суб’єктами господарювання, так і можливість репрезентації останніх у країнах ЄС. 

До того ж, наразі дискутується можливість виключення росії з FATF з одночасним внесенням її до відповідного "чорного списку". 

Крім цього, Резолюція закликає припинити автоматичний обмін податковою інформацією між країнами ЄС, з одного боку, і росією й Білоруссю, з іншого, а також призупинити дію укладених між ними угод щодо уникнення подвійного оподаткування.

Ці заходи додатково ускладнять бізнес-співпрацю між особами з Євросоюзу й росії з огляду на зростання податкового навантаження й посилення застосовних контрольних процедур.

План дій

Резолюція автоматично не створює зобов’язання для інституцій ЄС або держав – членів Євросоюзу. 

Резолюція, як випливає з її тексту, містить переважно заклики до тих чи інших дій з приводу протидії російській агресії в дипломатичній, політичній, юридичній, економічній царинах. 

Однак, подальші політичні заяви Єврокомісії та європейських держав дають підстави вважати, що відповідні конкретні дії буде втілено на юридичному рівні вже згодом.

Перш за все, це стосується розширення економічних санкцій проти росії й пов’язаних із нею осіб. 

1. Європарламент спонукає розширити перелік осіб, причетних до російської агресії, що підпадають під індивідуальні санкції. 

2. Запропоновано завдати додаткового удару по основних складових російської економіки. Серед положень Резолюції – заклик до: 

  • остаточної відмови від "Північного потоку" 1 і 2, 
  • запровадження цілковитого ембарго на імпорт державами – членами ЄС корисних копалин й урану,
  • заборони імпорту, безпосереднього чи опосередкованого, російських діамантів, 
  • впровадження додаткових обмежень, що стосуються обігу криптовалюти й інших способів "обходу" раніше запроваджених санкцій. 

Ці обмеження довершують впроваджену нещодавно заборону на імпорт до ЄС російської нафти, що поставляється морем.

У контексті згаданих положень Єврокомісія нещодавно запропонувала дев’ятий пакет санкцій, що передбачає обмеження в царині товарів подвійного призначення (зокрема, у хімічній промисловості, ІТ, виробництва БПЛА тощо); обмеження щодо низки російських банків, каналів і приватних осіб. Такі обмеження Рада ЄС ухвалила 16 грудня. 

Крім цього, Єврокомісія запропонувала криміналізувати "обхід" санкцій, їхнє ігнорування або порушення. 

3. Резолюція містить заклик до Ради ЄС і держав-членів ЄС посилити, зокрема, економічну й фінансову допомогу Україні. Це стосується як першочергових потреб, пов’язаних з обороною держави, забезпечення її макроекономічної стабільності, функціонування енергетичної інфраструктури, так і підтримки в царинах освіти й культури. 

У цьому контексті важливо згадати про такі ініціативи, як виділення (попри певну протидію Угорщини) Україні €18 млрд допомоги протягом 2023 року; збільшення на €2 млрд фонду задля забезпечення військових потреб України. 

Крім цього, окремі держави, як то Франція, анонсують додаткові ініціативи щодо інвестицій в українську економіку, зокрема, шляхом участі приватних компаній у її післявоєнному відновленні.

Не варто применшувати значення репутаційних втрат, пов’язаних із подальшою репрезентацією приватних компаній на ринку РФ. 

Навіть якщо не брати до уваги впроваджені обмеження, проаналізовані вище, сплата компанією податків на користь держави – спонсора тероризму виглядає як успішна власна антиреклама. 

Що в підсумку?

Резолюція є важливим кроком задля витиснення росії з "цивілізованого клубу", як у дипломатичній царині, так й у бізнесі, як у рамках політичних заяв, так і в чітких правових нормах. 

Тим не менш, не слід, на наш погляд, обмежувати її значення суто негативним впливом на РФ. Правничі трансформації, ініційовані Європейським Парламентом, подальша участь інституцій ЄС, європейських держав і приватних компаній у відновленні української економіки, а також вихід під впливом ухвалених обмежень європейського бізнесу з росії створюють умови для щонайтіснішої інтеграції Європейського Союзу й України. 

Заходи з відновлення стабільності української економіки, підсилені законодавчими преференціями на рівні українського законодавства, можуть стати основою для подальших європейських інвестицій на українському ринку. 

Так у вогні боротьби з російською агресією через обопільні рішучі кроки утверджується місце України в ЄС.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: