Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Як змінилися бюджети громад під час війни

Як змінилися бюджети громад під час війни

Яка ситуація із надходженнями до місцевих бюджетів і де громади шукають додаткові доходи?
Понеділок, 7 листопада 2022, 13:38
дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки (KSE Агроцентр)

Розпочата росією війна стала безпрецедентним випробуванням на стійкість всієї системи управління та функціонування інститутів. 

Попри значні удари по бюджетах громад, самоуправлінню в більшості вдалося втримати контрольованість протягом перших місяців вторгнення. 

Про проблеми місцевих фінансів під час війни та необхідні кроки для їх вирішення — в деталях у матеріалі нижче та на сторінці Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки (KSE Агроцентр).

Минуло 7 років від того, як розпочалася децентралізація і відбулися адміністративна (утворення об’єднаних територіальних громад) та фіскальна складові. Головний результат – разом зі збільшенням ресурсів на місцях зросла й автономність у прийнятті рішень щодо управління ними. 

Реклама:

Завдяки цій реформі місцева влада отримала, з одного боку, більші фінансові ресурси та ширшу автономність у прийнятті рішень щодо їх використання, а з іншого – і більшу відповідальність.

У 2021 році місцеві бюджети склали чверть доходів зведеного бюджету. Об’єднані територіальні громади (ОТГ) змогли зібрати майже 400 млрд грн. 

Стільки ж минулого року пішло на пенсійні виплати всім українцям. Це колосальна сума, до якої варто поставитись уважно.

Що відбулося із бюджетами місцевих громад після 24-го лютого?

Вторгнення РФ поставило значні виклики перед громадами. Саме на місцевому рівні необхідно вирішувати гуманітарні, комунальні, логістичні та міграційні проблеми, відновлювати зруйноване – а на це необхідні фінанси. 

Опитування третини громад KSE Агроцентром та Всеукраїнською асоціацією громад, за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні, дозволило проаналізувати бюджетну ситуацію, в якій опинилися громади під час перших місяців війни.

Вторгнення, спричинивши масову міграцію та зупинку бізнесу, завдало значного удару по бюджетах. 

Кожна четверта громада, що знаходилася у зоні вторгнення РФ, зібрала щонайменше на 50% менше доходів від довоєнних планів. Серед ОТГ, які знаходились поза зоною бойових дій, дві третини відзначили падіння доходів. 

Надходження з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), акцизів та земельного податку – статті бюджетів, які постраждали найбільше. 

Як результат, громади стикнулися із потребою продовжувати фінансувати освіту, медицину та ЖКГ при падінні надходжень до 70%. Це внесло значний дисбаланс у їхні фінанси.

Ситуація із доходами громад у травні 2022-го року

На скільки впали бюджетні доходи відносно очікуваних значень?

ОТГ поза зоною бойових дій, %

ОТГ у зоні бойових дій, %

ОТГ, що постраждали від російської окупації, %

Впали на 0-9%

23%

12%

13%

Впали на 10-29%

21%

26%

17%

Впали на 30-49%

8%

23%

30%

Впали на 50-69%

3%

20%

22%

Впали на понад 70%

1%

3%

4%

Не впали

43%

15%

13%

Важко сказати

1%

0%

0%

Як громади справлялися із бюджетною кризою?

Місцева влада, на відміну від уряду, має значно менший доступ до позикового ресурсу. Облігації місцевого займу можуть випускати здебільшого великі міста, а міжнародні позики та гранти залучаються в основному на інфраструктурні чи громадські проєкти – та й дозвіл на їхнє залучення законодавчо відсутній для сільських громад. 

Тому, місцеві громади мали вдатись до інших механізмів. Перший – скорочення видатків. Другий – запит громади до центральної чи регіональної влади про пряму фінансову допомогу.

Так, серед наших громад-респондентів, 51% довелося ухвалювати скорочення бюджету. Найчастіше це стосувалося видатків на освіту та ЖКГ. Багатьом з них також довелося зменшити видатки на оплату праці.

Навіть якщо такі рішення були оптимальними на момент їх запровадження, їх чинність у довгостроковому періоді може принести значні негативні наслідки. У випадку робочої сили це може означати відтік кадрів з громади у пошуках заробітків. 

Щодо більшості сфер (освіти, медицини, ЖКГ, культури) недофінансування означатиме погіршення якостей публічних послуг, до яких ми звикли та які, навпаки, прагнемо покращувати.

До запиту про пряму фінансову підтримку вдалося значно менше ОТГ – лише 20%. Із них тільки половина отримала кошти. Дефіцит державного бюджету у $3,5 млрд на місяць та пріоритетність оборонних видатків не дозволяє наростити фінансування місцевих потреб.

Де шукати джерела доходів?

Беззаперечно, збереження фінансової спроможності громади покладене на місцеве врядування. Якщо громада обрала (або у випадку військової адміністрації призначено) ефективного та активного управлінця – будуть випробувані всі можливі варіанти мобілізації ресурсів. Втім, є декілька інструментів, що варті уваги.

По-перше, навички фінансового менеджменту для місцевого самоврядування стають важливішими, ним варто навчати. 

Наприклад маємо такий факт з опитування: 16% громад, що заявили про понад 30% бюджетного дефіциту, не проводили ані скорочення бюджету, ані зверталися до інших органів влади за фінансовою допомогою.

З іншого боку, варто розширювати зовнішнє фінансування. Саме про гранти та кредити від міжнародних партнерів центральна влада говорить як основне джерело покриття дефіциту державного бюджету. У цьому напрямку варто працювати і на місцевому рівні. 

Громади мають практику співпраці із закордонними громадами під час війни – 51% громад звернулися та отримали гуманітарну допомогу від них. 

Горизонтальні зв’язки на місцевому рівні важливі – їх варто перетворювати також у плідну співпрацю і між громадами, і з вищими рівнями іноземних урядів та організацій. 

Для цього потрібне кооперування та сприяння з боку української обласної та центральної влади, так само навчання для членів місцевого самоуправління.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: