Економіці України прогнозують зростання. Чи правда це?

Економіці України прогнозують зростання. Чи правда це?

Що означають прогнози економічного зростання і до чого готуватися українцям у 2023 році?
Вівторок, 29 листопада 2022, 17:35
аудитор, керуючий партнер Crowe, член ASIS, ACFE, ASCP

Усе погано, але краще, ніж очікувалося, — так коротко можна охарактеризувати економічну ситуація в країні. 

Але це скоріше погані новини, ніж хороші.

На початку великої війни всі говорили про те, що український ВВП скоротиться на 40-45%. Деякі очікували просідання на рекордні 50% і навіть 60%. 

Але в останні два місяці прогнози стали різко оптимістичними на тлі "зернової угоди", успішних наступів українських воїнів і заходів з євроінтеграції України. 

Реклама:

Так, НБУ повідомив про скорочення ВВП на 32% і спрогнозував зростання у 2023 році навіть у разі продовження воєнних дій.

МВФ говорить про падіння на 35% при інфляції на рівні 30%. Український інститут майбутнього прогнозує падіння на рівні 33,6% у разі песимістичного розвитку подій на фронтах і у світі, і 30,7% — у разі оптимістичного. 

Покращив прогноз і Світовий банк: ще в серпні він обіцяв падіння в 45,5%, а тепер — 35%. І теж у Світовому банку спрогнозували зростання наступного року на 3,3%.

У тому, що 2023 року на українську економіку чекає зростання, переконана і половина українського бізнесу — принаймні такі результати показує вересневе опитування Європейської бізнес асоціації. Серед оптимістів є навіть ті, хто у квітні-травні був затятим песимістом.

Додамо до цього зниження курсу готівкової гривні нижче 40 грн за долар, анонс урядом пакету підтримки української промисловості, нові транші фіндопомоги, збільшення запасів золотовалютних резервів у жовтні на 5,5% — і можна подумати, що життя у нас майже в шоколаді. 

Насправді – ні

По-перше, свою лепту вносять обстріли інфраструктури. Вони стали неочікуваним фактором — багато хто під час складання прогнозів розраховував, що до такої крайності не дійде. 

А якщо й дійде, то не в таких серйозних масштабах. Але в результаті маємо критичний рівень пошкоджень в енергетичному секторі та істерію в ЗМІ про можливу евакуацію Києва. 

По-друге, зростають темпи світової інфляції. Для боротьби з нею ФРС США постійно підвищує облікову ставку, востаннє це сталося зовсім нещодавно — на початку листопада. 

І якщо в березні ставка дорівнювала майже до нуля, то тепер її діапазон становить 3,5-4%. Це призводить до зміцнення долара і, відповідно, до девальвації інших валют. 

ООН уже підрахував, що цього року підвищення облікової ставки ФРС може "з'їсти" до $360 млрд із доходів економік, що розвиваються. 

Ще один додатковий фактор, що загрожує стабільності гривні, — нестача валюти у фінансовій системі України. Нехай її кількість сильно збільшилася, і навіть сама гривня помітно зміцнилася, але все це — тимчасовий успіх. 

Він став можливий завдяки діям НБУ (серед них — забезпечення банківських кас готівковою валютою, підвищення граничної суми валюти, яку клієнти можуть купувати в банках під тримісячні депозити, дозвіл купівлі валюти на шестимісячний депозит для фізосіб). 

Подальший успіх цих дій залежить від сценарію війни: чи будуть нові масштабні обстріли, спроби зриву роботи "зернового коридору" (який наразі є важливим джерелом поповнення бюджету), спроби рф вдертися в Україну з північних кордонів і т.д..

Введені НБУ депозити також можуть стати ризиком для економіки. З одного боку — вони мотивують громадян зберігати валюту в Україні, а не за кордоном, з іншого — ніхто не знає, як громадяни розпорядяться цими депозитами в майбутньому. 

Якщо люди не будуть їх продовжувати, а будуть масово знімати гроші - знову почнеться відтік валюти і гривня знову ослабне. 

Інакше кажучи, поточне зміцнення курсу — річ непередбачувана і може в будь-який момент змінитися в гірший бік. А значить у будь-який момент ми можемо побачити долар і по 40, і навіть по 50. 

Якщо врахувати, що інфляція і безробіття наприкінці року очікується на рівні 30%, такий сценарій негативно позначиться на доходах населення, попиті та пропозиції.

І до речі, обстріли цивільної інфраструктури також можуть вплинути на кількість валюти в Україні. 

Адже перебої з постачанням електрики, води й тепла спонукатимуть частину населення виїхати за кордон, а значить й вивезти валюту з собою. 

Крім того, зменшаться обсяги виробництва в країні, а значить і рівень експорту (одного з ключових джерел надходження валюти в Україну) також знизиться. 

І останнє, але важливе — досі немає плану відновлення України. І немає навіть розуміння, коли він з'явиться, коли почнеться. 

Досі все перебуває на рівні розмов. А без такого плану будь-які прогнози — це просто цифри. Припущення, побудовані на припущеннях про те, як розвиватиметься війна і коли вона закінчиться.

Висновок простий: незважаючи на оптимістичні прогнози й очікування, нам поки що рано радіти. 

Україна зараз входить у неприємний період максимальної невизначеності. Будь-які несподівані зміни у світі або на фронті можуть істотно вплинути на економіку. 

Ризики можуть виникнути в будь-який момент і звідки не чекали. Через це той самий МВФ взагалі відмовився робити будь-які прогнози щодо України після 2022 року.

Бізнесу і громадянам зараз як ніколи важливо стежити за всіма новинами і своєчасно реагувати на них, підлаштовуючи свою роботу під нову реальність. Сліпо розраховувати на те, що ось уже 2023 року стане краще, точно не варто.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: