"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Український бізнес може купувати електроенергію дешевше

Український бізнес може купувати електроенергію дешевше

Як спільний енергетичний ринок з країнами ЄС дозволить зміцнити українську енергосистему та посилити енергонезалежність об’єднаної Європи.
П'ятниця, 25 листопада 2022, 17:37
в.о. генерального директора АТ «Оператор ринку»

З 2019 року купівля-продаж електричної енергії для бізнесу в Україні відбувається за європейськими правилами. 

Ціна формується ринковим шляхом на основі попиту та пропозиції та є найнижчою у Європі. 

У 2021 році, до прикладу, у сусідніх державах Європейського Союзу бізнес був вимушений закуповувати на спотовому ринку електричну енергію на 50% дорожче від відповідної ціни в Україні. 

У 2022 році ціни на електроенергію на цьому ж ринку Європи почали стрімко зростати і досягли свого історичного максимуму в серпні. 

Реклама:

На 30 серпня ціна на електроенергію у 26 країнах Європи становила 20 357 грн/МВт*год, тоді як в Україні – 3 128 грн/МВт*год. Різниця – більш ніж у шість разів. 

30 вересня міністри енергетики країн Європейського союзу ухвалили політичне рішення урівноважити ціни й затвердили пакет стабілізаційних заходів. Ціни на електроенергію почали знижуватися і в декотрі години стали нижчими, ніж в Україні. 

В цілому за жовтень ціни на електроенергію у сусідніх європейських державах знизилися на понад 40%. 

Якщо проаналізувати цінову ситуацію на ринку "на добу наперед" у жовтні в Словаччині та Румунії, з якими у нас є спільний перетин, то в 50 годинах там ціна була нижчою на 16%, а подекуди зниження ціни було понад 40%, ніж на РДН України. 

Тому український бізнес міг би скористатися такою кон’юнктурою ринку й закуповувати електроенергію дешевше. 

Або навпаки — експортувати, звісно, якщо ситуація в нашій державі цьому сприятиме. Для цього Україні вкрай важливо запустити market coupling з ЄС. 

Що таке market coupling або як працює об’єднаний спотовий ринок електроенергії ЄС? 

З 2015 року енергетичний ринок Європи працює за гармонізованими правилами розрахунку пропускної спроможності, ведення режиму перевантаження і торгівлі електроенергією. 

Таку спільну торгівлю електроенергією в Європі називають market coupling. 

Кожна країна ЄС, яка має міждержавний перетин з іншою державою-членом Європейського Союзу, визначила номінованого оператора ринку електричної енергії (NEMO - nominated electricity market operator). 

У співпраці з оператором системи передачі (TSO) NEMO забезпечує ефективну роботу об'єднаного ринку "на добу наперед" (SDAC) та об'єднаного внутрішньодобового ринку (SIDC). 

Ціна на електроенергію при market coupling розраховується за допомогою загального алгоритму об’єднання ціни — PCR EUPHEMIA, з урахуванням вартості розподілу транскордонних потужностей на основі аукціонів. 

Іншими словами, система рахує ціну на електроенергію на основі заявок та пропозицій, наданих NEMO, та пропускної спроможності й системних обмежень від TSO. 

Цей процес максимізує соціальний добробут (дохід покупця, дохід продавця, плюс плата за обмеження) та враховує цінові межі заявок й обмеження мережі.

Як це працює в реальності нижче на графіках. Це приклад об’єднання двох торгових зон, коли при доступній пропускній спроможності відбувається перетікання із торгової зони з дешевою ціною 44 Євро/МВт.год, у зону, де ціна дорожче 60 Євро/МВт*год. 

При об’єднанні ринків та в разі доступної пропускної спроможності вдається вирівняти ціну у двох торгових зонах – 55 Євро/МВт*год.

 

"Оператор ринку" проаналізував роботу SDAC Словаччини та Румунії, й змоделював якою могла б бути ціна на РДН України у разі застосування market coupling. 

Ми взяли до уваги наявну пропускну спроможність між Україною, Словаччиною та Румунією — 500 МВт*год, співставили години, в яких ціна була суттєво нижча, й визначили, що максимальне зниження індексу ВASE для України б становило майже 4%. 

Market coupling можливий у ІІ кварталі 2023 року

Відповідно до правил Європейського Союзу, транскордонна торгівля можлива лише між державами членами ЄС. Проте Україна, завдяки проведеній Міністерством енергетики України роботі, має шанс долучитися до об’єднаного спотового ринку Європи як договірна сторона Енергетичного співтовариства. 

У грудні 2022 року мають затвердити Регламент ЄС 2015/1222 САСМ, належна імплементація якого дозволить запустити market coupling в тестовому режимі вже у ІІ кварталі 2023 року. 

Крім змін в нормативні документи, які формують правила роботи ринку електричної енергії України, АТ "Оператор ринку" має бути визнаний НКРЕКП як номінований оператор ринку, а НЕК "Укренерго" укласти договори про взаємодію з іншими системними операторами та аукціонним офісом JAO. 

Роботу українського оператора ринку електричної енергії спрощує той факт, що АТ "Оператор ринку" з першого дня роботи працює за європейськими стандартами спотового ринку. 

Проведення market coupling з державами Південно-Східної Європи ми задекларували у 2020 році у стратегічному плані розвитку, що був затверджений Кабінетом Міністром України. 

Наш торговий майданчик наближений до механізму, що застосовувався словацьким оператором ринку — ОКТЕ, а усі бізнес-процеси відповідають статусу номінованого оператора ринку. 

Саме тому нещодавно АТ "Оператор ринку" отримав добро від усіх європейських операторів ринку на те, щоб на підготовчий період стати спостерігачем у Комітеті NEMO. 

Це європейська структура, яка керує європейським об’єднаним ринком. Готуємося до підписання відповідної угоди.

Тому як організаційно, так і технічно "Оператор ринку" готовий до нового виклику. Разом з Міненерго, НКРЕКП та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства працюємо над тим, щоб Україна стала частиною об’єднаного спотового ринку Європи вже в найближчій перспективі. 

Market coupling дозволить зміцнити українську енергосистему та посилить енергонезалежність ЄС. Це є нашою стратегією win-win.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: