Буде дорого

Буде дорого

Яким буде опалювальний сезон цього року?
Середа, 5 жовтня 2022, 09:02
Директор Центру досліджень енергетики

Ситуація погіршується в щоденному режимі. Енергетика крок за кроком наближається до найскладнішого – за словами урядовців всіх рівнів – опалювального сезону в історії. Та замість покращення рівня готовності українська енергетика кожного дня демонструє погіршення.

Найближчими днями майже напевне станеться вкрай неприємна для України подія. Експорт електроенергії, який наразі після агропродукції є другим джерелом валютних доходів країни під час війни, буде зупинено.

В іншому випадку потрібно буде визнати, що ще до початку опалювального сезону ми швидко рухаємось до порожніх складів вугілля. За останній тиждень спалили 6% загального обсягу вугілля на складах – більше 105 тис тонн "в мінус".

Не складно порахувати, що такими темпами ми залишимось без вугілля в розпал опалювального сезону. А це лише осінь. Плюсові температури. Коли розпочнеться період "нижче нуля" за вікном, споживання вугілля продовжить зростати. За умови холодів – зросте вдвічі.

Реклама:

Причин багато. Звісно, захоплення московітами та вимушена зупинка Запорізької атомної електростанції одна з них. Але! Останні тижні з дев’яти блоків, що залишились в оперуванні "Енергоатом", щонайменше один блок стоїть і ще один працює максимум на 50% потужності (щодо цього блоку – окрема епічна історія яку колись опишуть, сподіваюсь, слідчі відповідних органів).

На практиці це означає, що більше ніж гігават потужності в енергосистемі доводиться компенсувати за рахунок спалювання вугілля. 12-15 тис тонн вугілля витрачається щоденно, бо "Енергоатом" вчасно не підготував блоки до опалювального сезону. Якби цього не було, проблеми вугілля зараз не існувало б в принципі.

Та це ще далеко не всі проблеми. Готовність державних генеруючих потужностей компанії "Центренерго" викликає у більшості енергетиків сумну посмішку. Загальний поганий стан вугільної генерації – через вік та спрацьованість – не новина в Україні. Але "Центренерго" зараз – далеко поза межами добра і зла.

Здатність станцій компанії пропрацювати сезон викликає дуже серйозні побоювання. "Вся надія на ДТЕК" – який такою надією зазвичай радісно користується – і отримує додаткові "цукерки". Не знаю, може війна і загальна криза щось змінять у підході керівництва компанії до стилю ведення бізнесу – але події останнього часу не дають підстав для такого оптимізму.

Між тим, Європа зараз як ніколи відкрита до українського вугілля та української електрики. Відомо про звернення керівництва країн-сусідів – які по-справжньому і потужно підтримують Україну під час війни – із проханням про постачання вугілля та електрики. Бо і те, і інше в Європі зараз дуже дорого коштує і в дефіциті.

Російське вугілля під санкціями. З ринку Євросоюзу пішло 25 млн тонн. Ринок вугілля – а вугілля коштує зараз понад 300 дол за тону – пустий. Тим часом, наші державні шахти якось геть зовсім не збільшують видобуток.

Та де там збільшують. У квітні 2021 року ДТЕК повернув державі одну з орендованих шахт. Уряд навіть виплатив компанії компенсацію в 400 млн грн за обладнання, яке в тій шахті працює. На момент передачі шахта видобувала трохи більше ніж мільйон тонн на рік.

Та от десь місяць тому в руки потрапила свіжа статистика. Наразі потужність добичі цієї шахти складає…180 тисяч тонн в річному вимірі. Ефективність державного менеджменту вражає. Зараз би видобувати та продавати (або спалювати і експортувати у вигляді електрики) вугілля, так потрібне ЄС для заміщення російського і вугілля, і газу, але – не склалося. Державне управління шахтами, що ж з ним поробиш.

Все це найближчими днями скоріш за все призведе до припинення експорту електрики. Який займає – ще раз про це нагадаю – друге місце в переліку експортних надходжень до України і принесло 150 млн дол Україні тільки у вересні (за даними заступника міністра економіки Тараса Качки).

А відразу після настання холодів нам доведеться замислитись про імпорт. Який коштує просто космічно – в Євросоюзі електрика продовжує бити рекорди ціни. Вибір – відключати споживачів під час війни чи імпортувати в п’ять-сім разів дорожче, ніж коштує електрика, вироблена в Україні.

Ціна поганого менеджменту генеруючих державних компаній – для кожного з нас. Днями прочитав геніальний, як на мене, вислів журналіста Юрія Ніколова: "Корупція породжує рукодупість". І у випадку з вугіллям, і у випадку з генерацією – правильно на 120%.

***

Особливо неприємно писати все це, коли добре розумієш, як героїчно – без перебільшення – працюють енергетики в розподільчих компаніях та в національних операторах енергетичних мереж – "Укренерго" та "Оператор газотранспортної системи України".

Які проявляють чудеса винахідливості перемикаючи режими і створюючи унікальні конфігурації підключень для того, щоб навіть в найскладніших умовах забезпечити споживачів електрикою та газом.

Як ремонтують і запускають те, що жодному ремонту після попадання снаряду не підлягає. Як на звільнених територіях енергетики ідуть слідом за саперами і підштовхують їх в спину, бо "працювати треба"…

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: