Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Відновити аграрний експорт: невоєнні кроки

Відновити аграрний експорт: невоєнні кроки

Росія запровадила морську блокаду України, придушуючи її аграрний експорт. Які невоєнні кроки можна зробити для вирішення цієї проблеми?
Вівторок, 14 червня 2022, 19:16
начальник аналітичного відділу "Альфа-банку Україна"

Співавтор – Сімеон Дянков, директор групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довірена особа "Альфа-банку Україна"

Росія запровадила морську блокаду України, придушуючи її аграрний експорт. Востаннє Київ стикався з кризою експорту таких масштабів під час розпаду СРСР.

Втрати аграрних виробників у березні-травні 2022 року оцінюються 200 млн дол на день, а наступний урожай перебуває під ще більшою загрозою через брак можливостей для зберігання продукції та маршрутів поставок.

Україна відбулася як світовий лідер за багатьма провідними аграрними товарами. У 2021 році вона забезпечувала 10% світової торгівлі зерном, будучи четвертим за розміром експортером зерна після США, Аргентини та Росії.

Реклама:

Євросоюз, тобто всі його 27 країн-членів разом узяті, посідав п’яте місце. Зокрема, Україна була третім експортером кукурудзи у світі і шостим експортером пшениці. Понад три чверті кукурудзи використовується для споживання в тваринництві, що значно впливає на виробництво молока та м’яса у більш як тридцяти країнах.

Україна також ключовий гравець світового ринку олійних культур та олії. До російського вторгнення вона забезпечувала понад половину світової торгівлі соняшниковою олією, 12% світової торгівлі ріпаком та 1% світової торгівлі соєю.

Створені війною дефіцит і зростання цін негативно впливають на продовольчу безпеку в країнах Африки, Близького Сходу та частково Центральної Америки.

Аграрна галузь України була лідером зростання продуктивності поміж секторів економіки завдяки запровадженню більш ефективного користування полями, використанню кращих насіння, агрохімії та обладнання.

З 2005 року середня врожайність за ключовими культурами подвоїлася. Що більше, провідні приватні агрохолдинги мають врожайність, у два-три рази вищу за середню в країні, що свідчить про потенціал подальшого нарощування випуску через інтенсифікацію використання менш ефективних полів.

У 2021 році Україна зібрала рекордний урожай зерна (84,5 млн тонн) та олійних культур (22,6 млн тонн). Загалом на експорт продукції АПК припадало понад 40% експорту товарів з України у 2021 році, тобто близько 15% ВВП.

Воєнні втрати

До війни 89% зернового експорту України спрямовувалися через порти Чорного моря: "Одеса", "Чорноморськ", "Південний" та "Миколаїв". Разом вони перевалювали до 6 млн тонн зерна на місяць і готувалися встановлювати нові рекорди завдяки інвестиціям у портову інфраструктуру та високому врожаю.

Президент Путін і його військова верхівка дотримуються стратегії, що нагадує стратегію, застосовану військами Півночі проти аграрного Півдня під час Громадянської війни в США. Морська блокада, названа планом "Анаконда", позбавила Конфедерацію валютних надходжень від експорту бавовни – найважливішого аграрного товару південних штатів.

Ще до початку російського вторгнення морські шляхи були частково заблоковані під приводом російських військових навчань. З початком війни до українських портів була застосована повна блокада, а Бердянськ та Маріуполь були окуповані.

Тільки два малі порти в дельті Дунаю – Ізмаїл та Рені – продовжують працювати. Проте до війни ці порти взагалі не використовувалися для експорту зерна.

Українським експортерам довелося імпровізувати там з перевалкою зерна, намагаючись доставити його до румунського порту Констанца. Загалом через Ізмаїл та Рені перевалено близько 45% загального експорту зерна в травні, а фінансові втрати експортерів у березні-травні оцінювалися 200 млн дол на день.

Для експорту зерна до країн ЄС стали використовувати залізницю й автотранспорт, що значно збільшило собівартість доставки і досі не може компенсувати наслідки заблокованих портів. Наприклад, у травні 2022 року вантажівками експортовано тільки 40 тис тонн зерна (4% від експорту).

Решту експорту (приблизно половину) було доставлено потягами до Польщі, Словаччини та Угорщини. Із застосуванням усіх цих варіантів Україна спромоглася експортувати лише близько 1 млн тонн зерна на місяць у квітні і травні.

 
Джерело: Державна митна служба, оновлено 7 червня 2022 року

Ситуація з експортом олійних культур не краща. Україна змогла вивезти менш як 200 тис тонн соняшникової олії в травні 2022 року, що становить менше третини від потенційного експортного обсягу. Компанії почали поставляти неперероблене насіння соняшнику за кордон в основному для подальшої переробки в Туреччині.

Таке погіршення ланцюга створення доданої вартості спостерігається вперше за понад 20 років, відколи олійна галузь відродилася після посткомуністичного перехідного періоду. Наземний транспорт повільніший і більш уразливий до бюрократичних затримок на кордоні, що підвищує ціни принаймні на 30%.

Новий врожай може бути низьким

У липні почнуться нові жнива, а 15 млн тонн зерна досі очікують вивезення. Це скорочує мотивацію виробників сіяти, адже елеватори заповнені. Кілька зернових регіонів на півдні та сході, які охопила війна, уже пропустили час сівби.

Очікується, що у 2022 році врожай зерна скоротиться на 34% порівняно з історичним піком 2021 року. Хоч це скорочення й означає найнижчий урожай з 2011 року, воно все одно дає можливість експортувати 35 млн тонн збіжжя.

З урахуванням залишків 2021 року Україна може експортувати близько 50 млн тонн зерна у 2022-2023 маркетинговому році (починається 1 липня).

Логістичні затори означають, що навіть з посиленим використанням залізниці та портів дельти Дунаю Україна зможе вивезти за кордон лише 15-25 млн тонн зерна, змушуючи аграріїв залишити понад половину врожаю в полях.

Обмеження впливу морської блокади

У недавній колонці на VoxEU докладно розглянуто, як вторгнення Росії до України вплинуло на ціни на сільськогосподарські товари, посилюючи інфляцію у світі та підживлюючи спровоковані голодом конфлікти на Африканському континенті.

Оскільки Росія входить до трійки найбільших експортерів зерна у світі, особливо в сегменті пшениці, де її експорт перевищує український завдяки великим площам посіву, вона використовує розпочату нею війну на власну користь.

Росія не лише фінансує воєнні витрати через оподаткування збільшеного експорту зерна, а й шантажує міжнародне співтовариство погрозами зриву його постачання. Так само, як використовує експорт енергоресурсів для погроз країнам Європи.

Відповіддю на морську блокаду Росії мають стати зернові конвої у Чорному морі. Таку місію можна здійснювати під проводом Болгарії, Румунії і Туреччини.

Також ЄС може до кінця 2022 року скасувати митний контроль для аграрного експорту з України вантажівками та залізницею. Так ці поставки можуть швидше і дешевше діставатися до портів країн Євросоюзу. Нарешті, можна докласти більше зусиль для розширення вузьких місць наземної інфраструктури України.

Ще одним кроком має стати використання коштів ЄС для збільшення логістичної спроможності в західних і південно-західних регіонах країни, уздовж кордону з ЄС.

 

Співавтор – Сімеон Дянков, директор групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довірена особа "Альфа-банку Україна"

Переклад українською. Оригінал колонки оприлюднено англійською на дослідницькому порталі VoxEU

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: