Українська електроенергетика та інтеграція з ринками ЄС

Українська електроенергетика та інтеграція з ринками ЄС

Синхронізація енергосистеми України з європейською потенційно може принести Україні до 70 млрд гривень на рік.
Середа, 1 червня 2022, 18:38
аналітик Української асоціації відновлюваної енергетики

З повномасштабним наступом Росії, Україна зазнала відчутних ударів в електроенергетиці. 

Як наслідок — Україна втратила контроль над ЗАЕС в 6 ГВт — 43% встановленої потужності АЕС. На початку вторгнення під прямою загрозою знищення перебувало 57% потужності ТЕС — 17,4 ГВт, а 27% — 8,2 ГВт знаходились в областях суміжних до тих, де відбувались воєнні дії з оборони України. 

Схожа ситуація у відновлюваній енергетиці (ВДЕ) — більше 75% — 6,4 ГВт потужності українських ВДЕ — в зоні ризику, 47% ВДЕ — 3,9 ГВт в областях, де відбувались воєнні дії і 29% — 2,4 ГВт в суміжних (Докладніше — Рисунок 1).

 
Джерело: УАВЕ, НКРЕКП — 31.12.2021, воєнні дії — на 10.03.2022

У зоні ризику повного або часткового знищення перебувало 76% — $9,1 млрд інвестицій ВДЕ. Перевірити справність станцій в областях прямих бойових зіткнень ЗСУ з окупаційними військами неможливо. 

Реклама:

Деякі станції перебувають на окупованій території, частина станцій не працюють через пошкодження обладнання або ліній електропередач, інші — через диспетчерські відключення "Укренерго" у зв’язку із падінням споживання, а працюючі станції не отримують кошти за вироблену електроенергію через несплати споживачів. 

Після нападу Росії економіка України увійшла в рецесію із складними наслідками в коротко-, середьно- і довгостроковій перспективі. Ринок електроенергії зазнав непоправних в найближчий час стурктурних змін. 

Відбулося різке падіння попиту через спровоковану Росією міграцію з країни. За даними ООН, >6 млн українців емігрували за кордон, ще 6,5 млн — внутрішньо переміщені і 1,2 млн вивезено до Росії

Одне домогосподарство в Україні, в середньому, складається з ~2 людей. Країну покинули 44% домогосподарств в перерахунку. Певна частина бізнесу перемістилась в центральні та західні області. 

Разом з падінням сталось зміщення попиту зі сходу на захід. За даними Держстату, на 3 КВ 2021 середні витрати домогосподарства в Україні склали 1008 грн за комунальні послуги в місяць. 

Суб’єктивно, втрати коштів на ринку комунальних послуг за рахунок міграції та незаконної депортації сагають ~6,5 млрд грн/місяць та ~79 млрд/рік. 

В електроенергетиці, бізнес втратив лише через міграцію громадян, ринки на ~1,3 млрд грн/місяць, або на ~15,8 млрд/рік (20% від середнього чеку за комунальні послуги).

Внаслідок російського вторгнення, відновлювана енергетика генерує в рази менший обсяг електроенергії. Це викликано фізичним обмеженням попиту.

Фінансову ситуацію в електроенергетиці може покращити експорт в ЄС, але потужність інтерконекторів дозволяє використовувати потенціал лише на 17%. 

Європейський Союз передбачив можливість приєднання до 10% у 2020 та 15% у 2030 році від встановленої потужності країни-сусіда ENTSO-E. У 2020 році Україна могла б експортувати електроенергію з 5,4 ГВт встановленої потужності, вже в 2030 — 8 ГВт. Україна ж поставила ціль досягти мети 2030 року в 2025.

Встановлена потужність міжнародних перетинів (інтерконекторів) з країнами ЄС значно менша від очікуваних. Україна з’єднана з Молдовою інтерконектором в 0,7 ГВт, Енергетичний острів Бурштин — з ЄС в 0,7 ГВт, Енергетична система України — з ЄС в 0,2 ГВт.

Зараз Україна могла б експортувати електроенергію встановленою потужністю до 0,9 ГВт в країни ЄС. Але технічно все значно цікавіше. 

По-перше, "Укренерго" користується перетинами, крім торгівлі, для технологічного балансування мережі. По-друге, використання повною мірою фізичної потужності перетинів обмежене оптимізаційними стратегіями торгівлі учасників аукціонів на використання інтерконектора.

 
Ринок імпорту електроенергії країн сусідів та Україна в 2021
Джерело: ООН

У таблиці — орієнтовні обсяги та вартість експорту України в 2021 році до країн сусідів в ЄС. На жаль, частка України в імпорті електроенергії вибраних країн склала лише 2% за вартістю або $166,5 млн. 

Середньозважений дисконт на ціну українського імпорту — 35%: Польща — 4%, Румунія — 15%, Угорщина — 50%.

Ці показники є наслідком двох факторів обмеженості української конкуренції в Європі: перший — технологічний (брак фізичної потужності інтерконекторів), другий — комерційний (брак практики бізнесу в міжнародній торгівлі на ринках ЄС).

Перспективи експортної торгівлі електроенергією через інтерконектори з країнами-сусідами ЄС
Перспективи експортної торгівлі електроенергією через інтерконектори з країнами-сусідами ЄС
Джерело: УАВЕ

Використовуючи міждержавні перетини з країнами ЄС, український ринок електроенергії вже зараз може залучати до $100-200 млн виручки на рік. 

За умови збільшення потужності перетинів до 5,4-8,0 ГВт, та їх використання на 50%, Україна може отримувати $1,6 — 2,3 млрд на рік від продажу електроенергії на ринках ЄС. 

Якнайшвидше започаткування експорту електроенергії буде вигідне як Україні, так і ЄС:

Добудувавши та збільшивши потужності інтерконекторів, Україна може отримувати від продажу електроенергії від ₴48 до ₴69 млрд на рік за нинішнім курсом, умовно — ₴30/$1, що перекриває від 3 до 4,5 разів річні втрати ринків електроенергії лише від міграції громадян. 

В контексті поточної енергетичної кризи через війну з РФ, українська електроенергія для ЄС — це посилення енергетичної безпеки, диверсифікація ринків та можливість отримувати вуглецево-нейтральну енергію дешевше. 

Доступ до споживача в ЄС дозволить вивести українські електрогенеруючі підприємства з простою через падіння споживання та максимально використовувати їх потенціал на користь економіки країни. 

Вкрай важливим експорт є для виробників електроенергії з відновлюваних джерел, які зараз фактично не працюють через постійні диспетчерські відключення, обумовлені падінням споживання.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: